Пісецька, Тетяна ВікторівнаТетяна ВікторівнаПісецькаГрішнова, Олена Антонівна2026-02-102026-02-102026-02-09Пісецька Т. В. Розвиток соціального підприємництва в контексті повоєнного відновлення людського капіталу України : дис. ... доктора філософії : 051 Економіка. Київ, 2026. 252 с.УДК 330.3:331.5https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10093Пісецька Т. В. Розвиток соціального підприємництва в контексті повоєнного відновлення людського капіталу України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – «Економіка». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026. Дисертацію присвячено узагальненню теоретичних і методичних засад та розробленню прикладних напрямів розвитку соціального підприємництва (СП) в контексті повоєнного відновлення людського капіталу України. Метою дисертаційної роботи є узагальнення теоретичних засад та розроблення практичних рекомендацій щодо розвитку соціального підприємництва і підвищення його ролі як чинника зміцнення соціальної безпеки та відновлення людського капіталу України шляхом удосконалення методичних підходів до оцінювання його соціально-економічного впливу. Об’єкт дослідження – процеси становлення і розвитку соціального підприємництва та їх вплив на збереження і повоєнне відновлення людського капіталу України. Предмет дослідження – теоретико-методичні підходи та практичні засади розвитку соціального підприємництва як інструмента підвищення ефективності повоєнного відновлення людського капіталу України. У першому розділі дисертації поглиблено теоретико-методичні засади дослідження соціального підприємництва в контексті повоєнного відновлення людського капіталу України. Уточнено сутність соціального підприємництва із акцентом на добробуті населення, ефективності застосування соціальних інновацій та триєдиності цілей його діяльності (соціальної, економічної та екологічної), що гармонізує СП з концепцією сталого розвитку. Узагальнено положення щодо впливу соціального підприємництва на вирішення соціальних та економічних проблем повоєнного відновлення, зокрема на відтворення людського капіталу, соціальну інклюзію та соціальну безпеку. Сформовано теоретико-методичні підходи до оцінювання соціального впливу соціального підприємництва з урахуванням воєнних ризиків та демографічних викликів. У другому розділі здійснено комплексну оцінку стану розвитку соціального підприємництва в Україні та світі, виокремлено ключові тенденції, моделі та практики. Досліджено вплив соціального підприємництва на вирішення соціально-економічних проблем збереження та відновлення людського капіталу, зокрема у сферах створення робочих місць для вразливих груп, відновлення соціальних послуг та формування локальної стійкості громад. На основі емпіричного аналізу (розділ 2.3) проведено оцінювання соціального впливу українських соціальних підприємств; результати опитування узагальнено із застосуванням зваженого бутстрепу та імітаційного моделювання Монте-Карло. Розроблено комплексну економіко-математичну модель оцінювання впливу соціального підприємництва на відновлення людського капіталу в умовах війни та повоєнного розвитку. Цю модель побудовано шляхом інтеграції системно-динамічних методичних компонентів в єдину комплексну систему, яка включає: адаптований до кризових умов метод оцінювання соціальної рентабельності інвестицій (War-Adjusted SROI); метод мультиплікатора соціального підприємництва; методику логістично-динамічного моделювання розвитку соціального підприємництва; методологію структурно-рівневої оцінки впливу соціального підприємництва, що базується на виокремленні мікрорівневих, мезорівневих та макрорівневих ефектів. За допомогою розробленої моделі оцінювання впливу соціального підприємництва на відновлення людського капіталу було доведено, що соціальне підприємство генерує три типи ефектів: прямий економічний ефект – створення доданої вартості, робочих місць та податкових надходжень; непрямий мультиплікативний ефект – стимулювання суміжних галузей через закупівлі, послуги та споживання працівників; соціальний ефект – зниження витрат держави на соціальні виплати, підвищення людського капіталу бенефіціарів, формування соціальної згуртованості. Це дозволило ідентифікувати ключові канали впливу соціального підприємництва на соціальну безпеку, соціальну інклюзію та соціальну цінність, а також визначити індикатори, на які має орієнтуватися державна політика у період повоєнного відновлення. Емпірична частина забезпечила змістове наповнення концептуальної моделі, обґрунтовуючи взаємозв’язки між державною політикою, інституційною спроможністю, соціальними інноваціями та рівнем соціальної безпеки. У третьому розділі на основі узагальнення результатів попередніх етапів дослідження визначено стратегічні напрями розвитку соціального підприємництва у повоєнний період, сформовано пропозиції щодо удосконалення державної політики підтримки соціальної економіки, підсилення соціальної інклюзії, розвитку ветеранського бізнесу та підприємницьких ініціатив внутрішньо переміщених осіб. Здійснено систематизацію нормативно-правового забезпечення функціонування соціальних підприємств та їх ролі у зміцненні соціальної безпеки. На основі ідентифікованих механізмів впливу запропоновано структурно-логічну схему взаємодії елементів державної політики та діяльності соціальних підприємств, що відображає механізми формування соціальної цінності та сприяння відновленню людського капіталу. Запропонована схема виконує аналітичну функцію та може використовуватися для оцінювання напрямів удосконалення державної політики соціального підприємництва. Основні результати, які характеризують наукову новизну, полягають у такому: вперше: - запропоновано економіко-математичну модель оцінювання впливу соціального підприємництва на відновлення людського капіталу в умовах війни та повоєнного розвитку, побудовану шляхом інтеграції системно-динамічних методичних компонентів в єдину комплексну систему. Виділення у економіко-математичній моделі ресурсно-інституційного, функціонально-операційного, аналітико-оцінювального, логістично-динамічного та структурно-рівневого блоків оцінювання впливу соціального підприємництва дає змогу кількісно виміряти прямі та непрямі ефекти і прогнозувати соціально-економічний вплив соціального підприємництва на розвиток людського капіталу в умовах війни та нестабільності (п. 2.3). удосконалено: - концепцію побудови бізнес-моделі соціального підприємства, яка, на відміну від класичної канви Остервальдера, доповнена авторським десятим блоком – «соціальний вплив». Запропонований підхід дає змогу інтегрувати оцінювання соціальної цінності та результативності діяльності СП у структуру бізнес-моделі, що відображає специфіку соціальних підприємств, орієнтованих на досягнення потрійного результату «Прибуток - Люди - Планета» (п. 3.1); набули подальшого розвитку: - тлумачення сутності поняття соціальне підприємництво як форми господарської діяльності, спрямованої на досягнення соціальних цілей та підвищення добробуту населення, яка використовує підприємницькі та інноваційні методи та поєднує соціальну, економічну та екологічну складові. На відміну від відомих підходів, запропоноване визначення враховує акцент на добробут населення, що підкреслює соціальну спрямованість та розвиток людського капіталу; інноваційність і підприємницькі методи, що вказує на ефективність та застосування соціальних інновацій; триєдиність компонентів (соціальної, економічної та екологічної) — що гармонізує СП з концепцією сталого розвитку та принципом потрійного результату (п. 1.1 ). - концептуальні засади аналізу соціального впливу соціального підприємництва, у межах яких обґрунтовано три типи ефектів – прямий економічний, непрямий мультиплікативний та соціальний. Це забезпечило розширення як теоретичного, так і практичного розуміння ролі соціальних підприємств у повоєнному відновленні та зміцненні людського капіталу (п. 1.2, 1.3). - методика оцінювання соціальної рентабельності інвестицій (Social Return on Investment) шляхом розроблення War-Adjusted SROI (w-SROI), що передбачає включення коригувальних коефіцієнтів воєнних ризиків, втрат людського капіталу та соціальної безпеки, а також структуровану монетизацію результатів через параметри vi (монетизована вартість і-того соціального результату) та qi (кількість результатів) для забезпечення більш точної та аналітично валідної оцінки впливу соціальних підприємств у воєнних та повоєнних умовах (п. 2.3). - комплекс структурних елементів механізму стимулювання розвитку соціального підприємництва для зміцнення соціальної безпеки в Україні, що передбачає розробку концептуальної схеми соціально-економічного та інституційного впливу, яка логічно відображає взаємозв’язки між різними суб’єктами та отриманими соціально-економічними ефектами. Інтеграція запропонованих елементів схеми до механізму стимулювання розвитку соціального підприємництва в Україні підвищить ефективність планування та реалізації заходів, спрямованих на збереження та розвиток людського капіталу і досягнення високого рівня соціальної безпеки через застосування комплексу визначених важелів, методів і стимулів впливу з урахуванням особливостей сучасного інституційного простору розвитку соціального підприємництва в Україні, а також існуючих обмежень і бар’єрів (п. 3.3). Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, викладені в дисертації, були доведені до рівня методичних розробок та прикладних рекомендацій. Це створює підґрунтя для подальших досліджень у сфері розвитку соціального підприємництва в Україні, забезпечує методологічну основу для оцінки його впливу на повоєнний розвиток України та виконує суттєву роль у формуванні механізму його розвитку в країні. Запропоновані методи оцінювання соціальної рентабельності інвестицій, а також концептуальні засади аналізу соціального впливу підприємства використані в практичній діяльності ПРАТ «Дікергофф Цемент Україна» (довідка № 211 від 27.09.2024 року). Науково-методичні та практичні рекомендації, орієнтовані на розвиток соціального партнерства між державою та соціальним підприємництвом в Україні, впровадженні в регуляторній та управлінській діяльності Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України (довідка № 228/1 від 22.12.2025 року).Pisetska T. Development of social entrepreneurship in the context of the post-war restoration of human capital in Ukraine. – Qualification scientific work in the form of a manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 051 – “Economics”. – Taras Shevchenko National University of Kyiv. Kyiv, 2026. The dissertation is devoted to the generalization of theoretical and methodological principles and the development of applied directions for the development of social entrepreneurship (SE) in the context of the post-war restoration of human capital in Ukraine. The purpose of the dissertation is to generalize the theoretical foundations and develop practical recommendations for the development of social entrepreneurship and increase its role as a factor in strengthening social security and restoring human capital in Ukraine by improving methodological approaches to assessing its socioeconomic impact. The object of the study is the processes of formation and development of social entrepreneurship and their impact on the preservation and post-war restoration of human capital in Ukraine. The subject of the study is theoretical and methodological approaches and practical principles for the development of social entrepreneurship as a tool for increasing the effectiveness of post-war restoration of human capital in Ukraine. The first section of the dissertation deepens the theoretical and methodological foundations of the study of social entrepreneurship in the context of the post-war restoration of human capital in Ukraine. The essence of social entrepreneurship is clarified with an emphasis on the well-being of the population, the effectiveness of the application of social innovations and the trinity of the goals of its activities (social, economic and environmental), which harmonizes the SE with the concept of sustainable development. The provisions on the impact of social entrepreneurship on solving social and economic problems of post-war restoration, in particular on the reproduction of human capital, social inclusion and social security, are generalized. Theoretical and methodological approaches to assessing the social impact of social entrepreneurship are formed, taking into account war risks and demographic challenges. The second section provides a comprehensive assessment of the state of development of social entrepreneurship in Ukraine and the world, identifying key trends, models and practices. The impact of social entrepreneurship on solving socioeconomic problems of preserving and restoring human capital is investigated, in particular in the areas of creating jobs for vulnerable groups, restoring social services and building local community resilience. Based on empirical analysis (section 2.3), an assessment of the social impact of Ukrainian social enterprises was carried out; the survey results were summarized using weighted bootstrap and Monte Carlo simulation modeling. A comprehensive economic and mathematical model for assessing the impact of social entrepreneurship on restoring human capital in war and post-war development conditions was developed. This model was built by integrating system-dynamic methodological components into a single comprehensive system, which includes: a method for assessing social return on investment (War-Adjusted SROI) adapted to crisis conditions; a method for the multiplier of social entrepreneurship; a methodology for logistic-dynamic modeling of the development of social entrepreneurship; a methodology for structural-level assessment of the impact of social entrepreneurship, based on the separation of micro-level, meso-level and macro-level effects. Using the developed model for assessing the impact of social entrepreneurship on the restoration of human capital, it was proven that social enterprise generates three types of effects: direct economic effect - creation of added value, jobs and tax revenues; indirect multiplicative effect - stimulation of related industries through purchases, services and consumption of employees; social effect - reduction of state spending on social benefits, increase of human capital of beneficiaries, formation of social cohesion. This made it possible to identify the key channels of influence of social entrepreneurship on social security, social inclusion and social value, as well as to determine the indicators on which state policy should be guided during the post-war reconstruction period. The empirical part provided the content of the conceptual model, substantiating the relationships between state policy, institutional capacity, social innovations and the level of social security. In the third section, based on the generalization of the results of the previous stages of the study, strategic directions for the development of social entrepreneurship in the post-war period are determined, proposals are made for improving the state policy of supporting the social economy, strengthening social inclusion, developing veteran business and entrepreneurial initiatives of internally displaced persons. The regulatory and legal support for the functioning of social enterprises and their role in strengthening social security is systematized. Based on the identified mechanisms of influence, a structural and logical scheme of interaction between elements of state policy and the activities of social enterprises is proposed, which reflects the mechanisms of forming social value and promoting the restoration of human capital. The proposed scheme performs an analytical function and can be used to assess the directions for improving the state policy of social entrepreneurship. The main results that characterize the scientific novelty are as follows: for the first time: - an economic and mathematical model for assessing the impact of social entrepreneurship on the restoration of human capital in conditions of war and post-war development has been proposed, built by integrating system-dynamic methodological components into a single comprehensive system. The allocation in the economic and mathematical model of resource-institutional, functional-operational, analytical-evaluative, logistic-dynamic and structural-level blocks for assessing the impact of social entrepreneurship makes it possible to quantitatively measure direct and indirect effects and predict the socioeconomic impact of social entrepreneurship on the development of human capital in conditions of war and instability (clause 2.3). improved: - the concept of building a business model of a social enterprise, which, unlike the classical Osterwalder framework, is supplemented by the author's tenth block - "social impact". The proposed approach makes it possible to integrate the assessment of social value and effectiveness of the SE into the structure of the business model, which reflects the specifics of social enterprises focused on achieving the triple result "Profit - People - Planet" (clause 3.1); have been further developed: - interpretation of the essence of the concept of social entrepreneurship as a form of economic activity aimed at achieving social goals and improving the well-being of the population, which uses entrepreneurial and innovative methods and combines social, economic and environmental components. Unlike known approaches, the proposed definition takes into account the emphasis on the well-being of the population, which emphasizes the social orientation and development of human capital; innovativeness and entrepreneurial methods, which indicates the effectiveness and application of social innovations; the trinity of components (social, economic and environmental) - which harmonizes the SE with the concept of sustainable development and the principle of the triple bottom line (clause 1.1). - conceptual principles for analyzing the social impact of social entrepreneurship, within which three types of effects are substantiated - direct economic, indirect multiplicative and social. This provided an expansion of both theoretical and practical understanding of the role of social enterprises in post-war reconstruction and strengthening of human capital (clause 1.2, 1.3). - a methodology for assessing social return on investment (Social Return on Investment) by developing War-Adjusted SROI (w-SROI), which involves the inclusion of correction factors for war risks, losses of human capital and social security, as well as structured monetization of results through the parameters vi (monetized value of the i-th social result) and qi (number of results) to ensure a more accurate and analytically valid assessment of the impact of social enterprises in war and post-war conditions (clause 2.3). - a set of structural elements of the mechanism for stimulating the development of social entrepreneurship to strengthen social security in Ukraine, which involves the development of a conceptual scheme of socioeconomic and institutional impact, which logically reflects the relationships between various entities and the resulting socioeconomic effects. The integration of the proposed elements of the scheme into the mechanism for stimulating the development of social entrepreneurship in Ukraine will increase the effectiveness of planning and implementing measures aimed at preserving and developing human capital and achieving a high level of social security through the use of a set of specific levers, methods and incentives for influence, taking into account the peculiarities of the modern institutional space for the development of social entrepreneurship in Ukraine, as well as existing restrictions and barriers (clause 3.3). The practical significance of the results obtained lies in the fact that the main provisions set out in the dissertation have been brought to the level of methodological developments and applied recommendations. This creates a basis for further research in the field of social entrepreneurship development in Ukraine, provides a methodological basis for assessing its impact on the post-war development of Ukraine and plays a significant role in shaping the mechanism of its development in the country. The proposed methods for assessing the social profitability of investments, as well as the conceptual principles of analyzing the social impact of the enterprise, are used in the practical activities of PJSC "Dickerhoff Cement Ukraine" (reference No. 211 dated 09/27/2024). Scientific, methodological and practical recommendations focused on the development of social partnership between the state and social entrepreneurship in Ukraine, implemented in the regulatory and managerial activities of the Union of Entrepreneurs of Small, Medium and Privatized Enterprises of Ukraine (reference No. 228/1 dated 12/22/2025).ukветеранський бізнесвнутрішньо переміщені особидержавна політикалюдський капіталповоєнне відновленнясоціальна безпека людинисоціальна безпекасоціальна інклюзіясоціальна цінністьсоціальне підприємництвосоціальне підприємствосоціальні інвестиціїсоціальні пріоритетисталий розвитокстратегічні напрями.veteran businessinternally displaced personsstate policyhuman capitalpost-war reconstructionhuman social securitysocial securitysocial inclusionsocial valuesocial entrepreneurshipsocial enterprisesocial investmentssocial prioritiessustainable developmentstrategic directions.Дисертація