Павлюк Олег ОлеговичДобржанська, Олена Леонідівна2025-04-102025-04-102025-01-17Павлюк О. О. Конфлікт цінностей у відносинах ЄС і його східноєвропейських держав-членів : дис. … доктора філософії : 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії / Павлюк Олег Олегович ; наук. кер. О.Л. Добржанська. Київ, 2024. 234 с.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6215The dissertation deals with the role of values in the European integration of Eastern European members of the European Union, as exemplified by Poland and Hungary. It studies the essence of the concept of ‘values’ in the context of research in the field of political science and international relations, the peculiarities of the European integration of the Eastern European EU member states in retrospect, and the dynamics of the values conflict between Poland and Hungary, on the one hand, and European institutions, on the other. An attempt has been made to assess the impact of illiberal values on European integration in Poland and Hungary on the basis of international democracy rankings. The dissertation shows that the concept of ‘values’ does not have a universally agreed definition, and relevant political science research generally does not focus on the problem of its definition, instead relying on ‘working’ definitions. Therefore, the multiplicity of approaches to the study of values in philosophical, sociological and political science research are outlined. On this basis, the key features of the concept of ‘values’ are identified and a working definition of ‘values’ is proposed – i.e., a subjectively defined imperative that sets a certain direction of activity – that meets the goals and objectives of the research at hand. The dissertation deals with the concept of ‘European Union values’ in the context of European integration. It is shown that ‘EU values’, or ‘European values’, are identified with the liberal democratic values enshrined in the EU founding treaties and are closely related to the shaping of a supranational European identity. It is determined that, in contrast to the liberal democratic vision of the European Union, an illiberal vision is emerging, the origins of which can be traced back to a number of crises that have befallen the European integration project. It is emphasised that this illiberal vision emerged after the rapid accession of the Eastern European states to the European Union. The historical and political preconditions for the accession of Eastern European states to the European Union are analysed as a prerequisite for the ‘conflict of values’ between them and European institutions. It is shown that by the end of the 1980s, favourable conditions for rapprochement between Eastern European countries and the European Communities – and, ultimately, European integration – had arisen in the countries of Eastern Europe and in the international arena. The dissertation reveals the peculiarities of Poland's and Hungary's accession to the European Union both as a set of transformations both within the European integration project and in the Eastern European states. It is emphasised that Poland and Hungary, as Eastern European states, demonstrated the greatest desire for rapid European integration and the desire to implement the necessary changes, which ultimately led to their accession in 2004. The dissertation analyses the peculiarities of Poland and Hungary's conflicting relations with the European Union in recent years from an axiological perspective. The coming to power of illiberal political elites in Poland and Hungary, whose actions led to the said conflict, took place against the background of disillusionment with the previous elites, which were discredited due to their inability to cope with the then pressing economic and political challenges. It is shown that in both countries in question, illiberal political elites did not dismantle the democratic system but instead took steps to exploit democratic institutions in order to retain power, therefore contradicting the fundamental values of the European Union. It is revealed that the reaction of European institutions to the violation of the EU fundamental values by Poland and Hungary was limited to political and financial consequences and did not lead to the loss of their influence on decision-making at the EU level. The dissertation proposes a method for assessing illiberal values in the Eastern European member states of the European Union and their impact on European integration. To this end, a theoretical model of an illiberal political regime is proposed based on the opposition to liberal and democratic European values. Based upon this model, it is proposed by the author to assess illiberal values on the basis of international rankings as a tool that 7 allows analysing the situation in a given state in a more comprehensive way than by means of public opinion polls in terms of both society and political elites. The analysis undertaken has shown that the spell of illiberal political elites in power in Poland and Hungary coincided with a decline in the quality of democratic institutions in those countries, differing significantly from the EU average. At the same time, visualisation and correlation analyses have established no correlation between the quality of democratic institutions and support for EU membership in Poland and Hungary, as well as for the EU average. Additionally, an attempt has been made by the author to assess the state of democratic institutions in Ukraine and ascertain the consequences of the trends of illiberal values for Ukraine’s European integration, based upon the selected democracy rankings. It has been found that before Russia's full-scale invasion in 2022, Ukraine still had work cut out for it to strengthen its democratic institutions so that they would be minimally in line with the average situation in the EU. Given the current tense geopolitical situation, the dissertation suggests that the European Union may be forced to reconsider its fundamental values or mechanisms for guaranteeing or protecting them, with consequent implications for Ukraine's European integration.Дисертація присвячена дослідженню ролі цінностей у європейській інтеграції східноєвропейських держав – членів Європейського Союзу на прикладі Польщі та Угорщини. Розкрито суть поняття «цінності» в контексті досліджень у сфері політології та міжнародних відносин, особливості європейської інтеграції східноєвропейських держав –членів ЄС в історичній ретроспективі, відстежено динаміку конфлікту цінностей між Польщею та Угорщиною, з одного боку, та європейськими інституціями, з іншого. Оцінено вплив неліберальних цінностей на європейську інтеграцію в Польщі та Угорщині на основі міжнародних рейтингів якості демократичних інститутів. У дисертації показано, що концепт цінності не має єдиного узгодженого визначення, а відповідні політологічні дослідження назагал не зосереджуються на проблемі їхньої дефініції, беручи за основу робочі визначення. Водночас окреслено множинність підходів до вивчення цінностей у філософських, соціологічних та політологічних дослідженнях. На цій основі було визначено ключові риси концепту цінності та запропоновано авторське визначення, що відповідає цілям і завданням дослідження: цінності – це суб’єктивно визначений імператив, що задає певний напрям діяльності.європейської інтеграції. Показано, що цінності ЄС, або європейські цінності, ототожнюються з ліберально-демократичними цінностями, закріпленими в установчих договорах ЄС, і тісно пов’язані зі становленням наддержавної європейської ідентичності. Визначено, що на противагу ліберально-демократичному баченню Європейського Союзу постає неліберальне бачення, витоки якого можна знайти в низці кризових явищ, які спіткали європейський інтеграційний проєкт. Підкреслено, що таке неліберальне бачення виникло після стрімкого вступу східноєвропейських держав Європи до Європейського Союзу. Висвітлено історичні та політичні передумови приєднання східноєвропейських держав до Європейського Союзу як передумови конфлікту цінностей між ними та європейськими інституціями. Показано, що у країнах Східної Європи та на міжнародній арені на кінець 1980-х рр. виникли сприятливі умови для зближення і, зрештою, інтеграції в межах єдиного об’єднання. Розкрито особливості процесу вступу Польщі та Угорщини до Європейського Союзу як сукупність перетворень як усередині європейського інтеграційного проєкту, так і в східноєвропейських державах. Підкреслено, що Польща та Угорщина у групі держав Східної Європи демонстрували найбільше прагнення до швидкої європейської інтеграції та бажання втілювати необхідні зміни, що в результаті призвело до їхнього вступу у 2004 р. Проаналізовано особливості конфліктних відносин Польщі та Угорщини з Європейським Союзом останніх років під аксіологічним кутом. Прихід до влади неліберальних політичних еліт у Польщі та Угорщині, дії яких спричинились до конфлікту, відбувався на тлі розчарування попередніми елітами, які були дискредитовані через нездатність впоратись із нагальними економічними та політичними викликами. Показано, що в обох державах неліберальні політичні еліти не вдавались до демонтажу демократичного ладу, але вчиняли кроки для користання демократичними інститутами та утримання влади, що суперечило засадничим цінностям Європейського Союзу. Виявлено, що реакція європейських інституцій на порушення Польщею та Угорщиною засадничих цінностей ЄС обмежилась політичними та фінансовими наслідками та не призвела до втрати ними впливу на ухвалення рішень на рівні ЄС. Запропоновано авторський метод оцінки неліберальних цінностей у східноєвропейських державах – членах Європейського Союзу та їхнього впливу на європейську інтеграцію. Для цього було запропоновано теоретичну модель неліберального політичного режиму, в основі якого лежить протистояння ліберально-демократичним європейським цінностям. На основі цієї моделі автором здійснено оцінку неліберальних цінностей з урахуванням міжнародних рейтингів як інструменту, що дозволяє повніше, ніж соціологічні опитування, проаналізувати ситуацію в конкретній державі з огляду як суспільства, так і політичних еліт. Встановлено, що період урядування неліберальних політичних еліт у Польщі та Угорщині засвідчив падіння показників якості демократичних інститутів, динаміка якого була суттєво відмінною із середнім значенням у ЄС. Водночас на основі графічного аналізу та розрахунку кореляції не було виявлено зв’язку між показниками якості демократичних інститутів і показниками підтримки членства в Європейському Союзі як для Польщі та Угорщини, так і для середніх значень у ЄС. Додатково на основі відібраних рейтингів проведено аналіз стану розвитку демократичних цінностей в Україні та визначено можливі наслідки впливу європейських неліберальних течій на її європейську інтеграцію. Виявлено, що до повномасштабного вторгнення Росії 2022 р. Україна не завершила процеси зміцнення демократичних інститутів з тим, аби вони відповідали щонайменше середнім показникам в ЄС. З огляду на нинішню напружену геополітичну ситуацію припускається, що Європейський Союз може бути змушений до перегляду своїх засадничих цінностей або механізмів їхнього гарантування чи захисту, що матиме наслідки і для європейської інтеграції України.ukцінностіліберальні цінностідемократіяєвропейська інтеграціяєвропейська ідентичністьєвропейські цінностізовнішня політикаЄвропейський СоюзСхідна ЄвропаПольщаУгорщинаУкраїнаvaluesliberal valuesdemocracyEuropean integrationEuropean identityEuropean valuesforeign policyEuropean UnionEastern EuropePolandHungaryUkraineДисертація