Просяник, Оксана ПетрівнаОксана ПетрівнаПросяник2026-07-072026-07-072019-01-01Просяник, О. П. (2019). Лінгвістична концепція і лінгвістична теорія у дискурсивному вимірі. Studia Linguistica, (15), 222-234. https://doi.org/10.17721/StudLing2019.15.222-234УДК 81-1310.17721/StudLing2019.15.222-234https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/26801The article makes an attempt to distinguish between the concepts of scientific theory and scientific concept as functional components of scientific discourse. Both forms of scientific knowledge are interpreted as integral systems of scientific information based on logically reasoned or empirically proven data of rational nature. The fundamental difference between theory and conception is their functional and pragmatic orientation. The theory is understood as logically systematized scientific information of a substantive nature, and the conception is understood as methodologically organized scientific information of a philosophic and subjective character. The author suggests considering the conception as a hierarchically higher and more significant discursive level of organization of scientific knowledge, since the internal integrity and external compatibility of scientific theories completely depends on their discursive consistency within a single conception. The formation of the concept has expressive discursive character, since the conceptions arise in the scientific and philosophic interaction of views. In turn, the author considers the methodology and methodological bases, that make it consistent, to be the core of each scientific conception. The assessment of any linguistic theory should be based on clarifying the methodological essence of scientific conception within which this theory was created.У статті здійснено спробу розрізнення понять наукової теорії та наукової концепції як функціональних компонентів наукового дискурсу. Обидві форми наукового знання трактуються як цілісні системи наукової інформації, що базуються на логічно аргументованих чи емпірично доведених відомостях раціонального характеру. Принципова відмінність між теорією й концепцією вбачається в їх функціональній та прагматичній спрямованості. Теорія розуміється як логічно систематизована наукова інформація предметного характеру, а концепція – як методологічно організована наукова інформація світоглядно-суб’єктного плану. Автор пропонує трактувати концепцію як ієрархічно вищий та більш значущий дискурсивний рівень організації наукового знання, оскільки внутрішня цілісність та зовнішня компатибільність наукових теорій цілком залежить від їх дискурсивної узгодженості у межах єдиної концепції. Формування концепції має виразний дискурсивний характер, оскільки концепції постають у науково-світоглядній інтеракції поглядів. У свою чергу, ядром кожної наукової концепції автор вважає методологію та методологічні засади, котрі роблять її цілісною. Оцінка будь-кої лінгвістичної теорії повинна базуватись на з’ясуванні методологічної суті наукової концепції, у межах якої дана теорія була створена.uklinguisticconceptiontheorydiscursivemethodologyлінгвістичнийконцепціятеоріядискурсивнийметодологіяСтаття