Денисенко, Олена ОлександрівнаОлена ОлександрівнаДенисенко2026-05-122026-05-122023Денисенко, O. О. (2023). Контекстуалізація та її місце в методології дослідження міст і міських територій. Географія та туризм, (73), 48–57. https://doi.org/10.17721/2308-135x.2023.73.48-57УДК 911.37510.17721/2308-135X.2023.73.48-57https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/20256Aim. The article is aimed to reflect the current discourse on methodological approach of contextualization in the field of urban studies, to analyze the ways of its use for the study of cities and urban areas, including the urban transformations, and to illustrate the main types of contextualizing the urban areas. Methodology. The methodology is based on the analysis of contemporary debates on contextualization, in particular the place, tasks and ways of using contextualization in the field of urban studies, as well as the detailed analysis of possible types of contextualization that can be applied to different tasks of urban studies. Different types of contextualization and practice of their usage in urban studies are illustrated by many examples from urban transformations research. Results. The article reveals the current discourse on contextualization as methodological approach in urban studies, in particular the main types of urban areas contextualization – by object type, by size, by national context, by role in spatial organization, by urban context, by location, by functions, by stages, by type of planning structure, by type of processes, etc. Various types of contextualization are characterized for the case of urban transformations, each of them is illustrated with examples. Novelty. The article illustrates different types of urban areas contextualization and their methodological role in urban studies, specifically in research of urban transformations. Some specific terms in urban discourse and urban theory such as recontextualization are revealed, and their usage for rethinking the processes of urban growth and urban development in Ukraine is shown. Practical significance. Based on specific examples, it is shown what role the proper contextualization as a methodological approach plays in urban studies for developing the concepts of urban processes and their research, specifically for urban transformations analysis and developing contextually sensative urban policy.Мета – відобразити сучасний дискурс щодо методологічного підходу контекстуалізації у сфері урбаністичних досліджень, проаналізувати напрями його використання для дослідження міст і міських територій, у тому числі трансформацій міських територій, а також проілюструвати основні способи контекстуалізації міських територій. Методика – спирається на аналіз сучасних дебатів у сфері методології урбаністичних досліджень, зокрема місця, задач і способів використання методологічного підходу контекстуалізації, а також деталізацію можливих способів контекстуалізації, що можуть бути застосовані для різних цілей урбаністичних досліджень. Способи контекстуалізації та практика їх використання в урбаністичних дослідженнях проілюстровані численними прикладами дослідження трансформацій міських територій. Результати – у статті розкрито методологічний дискурс щодо контекстуалізації як методологічного підходу сучасних урбаністичних досліджень та охарактеризовано основні способи контекстуалізації міських територій – за типом об’єкту, за розміром, за характеристиками національного контексту, місцем у просторовій організації, характеристиками міського контексту, місцеположенням, функціями, етапами типом просторово-планувальної структури, типом процесів і т.п. Охарактеризовано використання різних способів контекстуалізаціїї для дослідження трансформацій міських територій; кожен з цих способів проілюстрований прикладами. Наукова новизна – у статті проілюстровано різні способи контекстуалізації міст і міських територій, висвітлено їх методологічну роль у сучасних урбаністичних дослідженнях, зокрема, дослідженнях трансформацій міських територій. Розкрито зміст окремих категорій у сфері міської теорії та методологічного дискурсу, зокрема, реконтекстуалізації та показано її використання для переосмислення процесів формування міст та міських територій в Україні. Практичне значення – спираючись на конкретні приклади, показано, яку роль відіграє належна контекстуалізація як методологічний прийом в урбаністичних дослідженнях, формуванні уявлень про явища і процеси у містах, зокрема, для аналізу трансформацій міських територій, та ухвалення контекстуально орієнтованих рішень у політиці міського розвитку.ukконтекстуалізаціяміські територіїметодологіядослідження місткомпаративністьcontextualizationurban areasmethodologyurban studiescomparative approachСтаття