Лоза Анна МиколаївнаКолесник Віктор Федорович2024-06-112024-06-112024Лоза А. М. Дворянські опіки Волинської губернії: створення та діяльність : дис. … д-ра філософії : 032 Історія та археологія / Лоза Анна Миколаївна. – Київ, 2024. – 182 с.УДК 94:[929.7+352.07+347.163](438.41:470+571)(043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/1821На основі аналізу наявної історіографічної та джерельної бази у кваліфікаційній роботі розкривається історія створення та функціонування дворянських опік на території Волинської губернії як корпоративного органу, що представляв особливі, колективні інтереси стану, також на прикладі окремо взятої губернії розглядається характер стосунків між центральною владою імперії та дворянським станом. Історіографія проблеми представлена українськими дослідженнями, які умовно можна поділити на три тематичні групи. Перша група складається з переважно історичних та історико-правових праць, у яких опіки розглядаються в контексті розвитку відповідного законодавства (Н. Рудий, О. Малишев, Г. Корогод, О. Кравченко). Друга об’єднує дослідження, присвячені вивченню сутності опік як одного зі станових корпоративних органів (О. Барвінок, І. Кочергін, С. Корф). До третьої входять наукові розвідки, у яких дворянські опіки є самостійним об’єктом вивчення (Ю. Константинова, Н. Гончарова, В. Шандра). Основу джерельної бази дисертаційного дослідження становлять архівні матеріали та опубліковані актові документи, які дозволяють розглянути нормативно-правову базу та практичну діяльність дворянських опік Волинської губернії, простежити локальний та імперський рівень їх інституційного функціонування. Під час дослідження було встановлено, що дворянські опіки в Російській імперії були створені згідно з «Установами для управління губерніями Всеросійської імперії», а на території українських земель постали після 1817 року. Вони були не лише виконавчими органами соціального захисту сиріт та вдів дворян, але й мали яскраво виражені контрольні та каральні функції, що були покладені на них центральною владою імперії задля державного нагляду за етосом стану та регулювання його економічного становища, бо від цього залежала стабільність самої монархії. Важливою складовою об’єкту дисертаційного дослідження є соціальні аспекти, а саме нормативно-правовий та реальний образи «зразкового» дворянина-опікуна, розуміння змісту та особливостей стосунків між привілейованим станом та імперською центральною владою, адже дворянські опіки виступали в ролі своєрідних охоронців станової елітарності та замкненості привілейованої верстви тогочасного суспільства. Водночас вони були покликані контролювати поведінку дворян відповідно до усталених і чинних норм тогочасного соціуму. Дослідження змісту, характеру та особливостей функціонування дворянських опік у дисертації здійснено на основі порівняльного аналізу з діяльністю інституцій опіки та піклування, що існували на українських землях раніше (періоду Русі. Великого князівства Литовського, Річ Посполитої, Гетьманщини), а також із тими, що виконували аналогічні соціальні завдання стосовно інших станів імперії. У дослідженні встановлено, що дворянські опіки Волині багато в чому еволюційно продовжували попередні традиції та практики опіки й піклування, що існували на українських теренах. Водночас за своєю суттю вони відрізнялися елітарною, становою спрямованістю діяльності та поєднанням соціальних, виконавчих, економічних, контрольних та каральних функцій стосовно дворянства. Це вирізняє дворянські опіки серед інших органів опіки та піклування, що існували на українських теренах як раніше, так й одночасно з ними. Дворянські опіки відрізнялися також від інших станових корпоративних органів, адже вони, на відміну дворянських зібрань чи посади предводителя дворянства, не мали повноважень, які б дозволяли безпосередньо впливати на політичні процеси, а тому не становили потенційної загрози імперським порядкам. Практика функціонування дворянських опік Волинської губернії показує, що від початку створення означених інституцій вони швидше були черговими виконавчими органами імперії, ніж суто виразниками станових інтересів, адже не стільки висловлювали та відстоювали вигоди дворянства безпосередньо, скільки обслуговували їх лише в одній із соціальних сфер, що абсолютно відповідало інтересам імперії. Водночас порівняння дворянських опік Волинської губернії з іншими становими корпоративними органами — посадою предводителя дворянства та дворянськими зібраннями — дозволило чітко визначити місце опік у системі бюрократичних виконавчих органів Російської імперії, простежити ті зміни і трансформації, що відбувались у їх діяльності. У дисертації проаналізовано виконання опіками покладених на них повноважень з точки зору відповідності нормативно-правовим вимогам. Йдеться про наступні інституційні функції опік: встановлення опіки над сиротами та вдовами дворян, забезпечення механізму відшкодування боргів державі, приватним особам та інституціям, нагляд за дотриманням дворянами прийнятної станової поведінки тощо. Також у дисертаційній роботі на основі законодавчих документів реконструйовано образ «зразкового» дворянина-опікуна. Відповідно до нормативно-правових вимог опікун мав бути головною рольовою особою для малолітнього сироти: мати достойний рівень освіти, вести помірний спосіб життя, бути лояльним до влади, не проявляти жорстокості до підданих, дотримуватися православної віри та бути схильним до ощадливого та раціонального способу життя, уміло і відповідально вести справи власного маєтку. Звичною та навіть бажаною практикою, як свідчать джерела, було долучення до опікунства родичів малолітніх. Та, навпаки, уникання призначення рідні та наближених осіб на роль адміністраторів до маєтків боржників. Узагальнення конкретного фактологічного матеріалу свідчить про невисоку ефективність діяльності дворянських опік Волинської губернії. Підтвердженням цьому була велика кількість скарг щодо невиконання ними обов’язків у сприянні стягненню боргів із дворян, постійні проблеми із поданням звітності як опікунами так й самими інституціями, наявність численних скарг від вищих виконавчих органів та осіб, які знаходились під опікою або ж їх представників на факти зловживання з боку чиновників. Така ситуація, попри певну чіткість та урегульованість механізмів та правил діяльності дворянських опік, значною мірою визначалася складністю бюрократичної системи Російської імперії, а також недбалістю, недобросовісністю окремих посадовців, байдужістю та поширеним небажанням дворян долучатися до опікунської та адміністративної справи. Під час дослідження було встановлено, що сподівання центральної влади імперії на активне долучення дворянства до опікунства як вияву ними корпоративної солідарності не втілились у життя, зокрема через відсутність належних фінансових стимулів та брак відчуття єдності між представниками стану, що дбали насамперед про власні приватні інтереси. Фактичний матеріал, результати та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення політичної та соціально-економічної історії українських земель у складі Російської імперії, історії повсякдення, а також для підготовки узагальнених праць та посібників, довідкових видань з історії України. Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі на історичних факультетах у закладах вищої освіти: на семінарських та практичних заняттях, для розробки лекційних курсів і спецкурсів з історії України.Based on the analysis of the existing historiographical and source base, the qualification work reveals the history of the creation and functioning of the noble guardianships on the territory of the Volyn governorate as a corporate institution that represented the special, collective interests of the state. The nature of the relationship between the central government of the empire and the noble state (on the example of a single governorate) is also considered. The historiography of the problem is represented by Ukrainian studies, which can be conditionally divided into three thematic groups. The first group consists of mainly historical and historical-legal works, in which guardianship is considered in the context of the development of the relevant legislation (N. Rudy, O. Malyshev, G. Korogod, O. Kravchenko). The second combines studies devoted to the study of the essence of guardianships as one of the constituents of corporate institutions (O. Barvinok, I. Kochergin, S. Korf). The third includes scientific investigations, in which noble guardianship are an independent object of study (Yu. Konstantinova, N. Goncharova, V. Shandra). The basis of the source base of the dissertation research is archival materials and published statutory documents that allow us to examine the regulatory and legal framework and practical activities of the noble guardianships of the Volyn governorate, to trace the local and imperial level of their institutional functioning. During the research, it was established that noble guardianships in the Russian Empire were created in accordance with the «Institutions for the Management of the Governorates of the All-Russian Empire», and appeared on the territory of Ukrainian lands after 1817. They were not only executive institutions for the social protection of orphans and widows of nobles, but also had pronounced control and punitive functions, which were assigned to them by the central power of the empire for the purpose of state supervision of the ethos of the state and regulation of its economic situation, because the stability of the monarchy itself depended on this. An important component of the object of the dissertation research are social aspects, namely the legal and real image of the «exemplary» guardian and nobleman, understanding the content and features of the relationship between the privileged state and the imperial central government, because the noble guardianships acted as a kind of guardians of state elitism and the secrecy of the privileged class of society at that time. At the same time, they were called to control the behavior of the nobles in accordance with the established and current norms of the society of that time. The study of the content, character and specifics of the activities of the noble guardianships in the dissertation was carried out on the basis of a comparative analysis with the activities of institutions of guardianship and care that existed on Ukrainian lands before (period of Rus, Grand Duchy of Lithuania, Commonwealth of Nations, Hetmanship), as well as with those that performed similar social tasks in relation to other states of the empire. The study established that the Volyn noble guardianships in many respects evolutionarily continued the previous traditions and practices of guardianship and care that existed on Ukrainian territory. At the same time, in their essence, they differed in their elitist, state-oriented activity and a combination of social, executive, economic, control and punitive functions in relation to the noble privileged state of the empire. First of all, it distinguishes noble guardianships from other tutelage institutions that existed both before and at one time with them on Ukrainian territory. The noble guardianships also differed from other corporate institutions of the nobility, because they, unlike the noble assemblies or the position of the marshal of nobility, did not have powers that would allow them to directly influence political processes, and therefore did not pose a potential threat to the imperial order. The practice of the functioning of the noble guardianships of the Volyn governorate shows that from the beginning of their establishment, they were more likely to be regular executive institution of the empire than purely exponents of noble interests. Because they did not express and defend the interests of the nobility directly, as well as they served them only in one of the social spheres, which absolutely corresponded to the interests of the empire. At the same time, a comparison of the noble guardianships of the Volyn governorate with other high-ranking corporate institutions — the position of the marshal of nobility, and noble assemblies — made it possible to clearly determine the place of guardianships in the bureaucratic executive system of the Russian Empire, to trace the changes and transformations that took place in their activities. The thesis analyzes the execution of their powers by guardianships from the point of view of compliance with regulatory and legal requirements. That includes the next functions of guardianships: establishing guardianship over orphans and widows of nobles, providing a mechanism for reimbursing debts to the state, private individuals and institutions, monitoring nobles' observance of acceptable state behavior, etc. The image of the «exemplary» nobleman-guardian is reconstructed in the dissertation on the basis of legislative documents. According to legal requirements, the guardian had to be the main person for the minor orphan: have a decent level of education, lead a moderate lifestyle, be loyal to the authorities, not show cruelty to the peasants, adhere to the Orthodox faith and be inclined to a thrifty and rational way of life, manage the affairs of one's own estate skillfully and responsibly. According to the sources, it was a common and even desirable practice to involve relatives in the guardianship of minors. And, on the contrary, avoiding the appointment of family members and relatives as administrators of debtors' estates. The generalization of specific factual material indicates the low efficiency of the activities of the noble guardianships in the Volyn governorate. This was confirmed by a large number of complaints about the guardianships' failure to fulfill their duties in assisting the collection of debts from nobles, constant problems with reporting by both the guardians and the institutions themselves, the presence of numerous complaints from higher executive power and persons who were under guardianship or their representatives about the facts of abuse by guardian officials. Such a situation, despite a certain clarity and regularity of the mechanisms and rules of operation of noble guardianships, was largely determined by the complexity of the bureaucratic system of the Russian Empire, as well as the negligence, dishonesty of individual officials, indifference and widespread reluctance of nobles to join the guardianship and administrative affairs. During the research, it was established that the hopes of the central government of the empire for the active involvement of the nobility in the guardianship as a manifestation of their corporate solidarity did not materialize, in particular, due to the lack of appropriate financial incentives and the lack of a sense of unity among the representatives of the state, who cared primarily about their own private interests. The factual material, results and conclusions of the dissertation research can be used for further study of the political and socio-economic history of Ukrainian lands within the Russian Empire, everyday history, as well as for the preparation of generalized works and manuals, reference publications on the history of Ukraine. The results of the research can be used in the educational process at history faculties in institutions of higher education: at seminars and practical classes, for the development of lecture courses and special courses on the history of Ukraine.uaдворянська опікадворянствоXVIII-початок XX століттяземський судукраїнські губерніїмаєткиосвітаВолинська губерніяРіч ПосполитаРосійська імперіяПравобережна Українаекономічна історія Україниоргани місцевого самоврядуванняГетьманщинаісторична політикаguardianshipsnobilityXVIII - early XIX centuriesdistrict courtUkrainian provincesestateseducationVolyn governorateRepublic of the Polish-Lithuanian CommonwealthRussian EmpireRight Bank Ukraineeconomic history of Ukrainelocal self-government institutionsCossack Hetmanatehistorical policyДисертація