Скриник, О.О.Скриник2026-04-052026-04-052019-06-19Скриник, О. (2019). Перші результати та перспективи метеорологічних спостережень в обсерваторії на горі Піп Іван. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, 1(74), 82-88. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2019.74.14УДК 511+911.210.17721/1728-2721.2019.74.14https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/141391. Blazejczyk, K. 2019, ‘Seasonal and multiannual variability of selected climate elements in the Tatry and Karkonosze Mts. in the years 1951-2015’, Przegl^d Geograficzny, v. 91, no. 1. 2. Cheval, S., Birsan, M. V. & Dumitrescu, A. 2014, ‘Climate variability in the Carpathian Mountains Region over 1961-2010’, Global and Planetary Change, vol. 118, P. 85-96. 3. Dworak, T. Z. & Rymanowicz, L 1992, ‘Meteorological Observations of the Botanical and Agricultural Station at the potonina Pozyzewska’, Re¬view of Geophysics, v. 37, no. 1-2, P. 87-91. 4. Gutowski, J. & Sledzinski, J. 2002, ‘Plany odbudowy stacji badawczej na gorze Pop Iwan w Czarnohorze’, Przegl^d Geologiczny, v. 50, no. 3. 5. Herenchuk, K. (ed.) 1968, ‘Природа Українських Карпат [The Na¬ture of the Ukrainian Carpathians]’, Ivan Franko National University of Lviv Press, Lviv, Ukraine. 6. Kotarba, A. 2006, ‘The thermal variations in the topoclimate of east¬ern part of Chornohora range (The Ukrainian Carpathian Mountains) during the summer season. Case study of the upper Prut valley’, in Czarnohora. Przyroda i cztowiek, eds M Troll, IGiGP UJ Press, Cracow, P. 47-62. 7. Kreiner, J. M. & Rymanowicz, L 1992, ‘The Marshal Jozef Pitsudski Meteorological and Astronomical Observatory on the Pop Ivan Mountain (2022 m)’, Review of Geophysics, vol. 37, no. 1-2, P. 77-85. 8. Kreiner, J. M. 1989, ‘Dzieje Obserwatorium Meteorologiczno- Astronomicznego na Pop Iwanie’, Urania, v. 4. 9. Kreiner, J. M. 1992, ‘Dzieje Obserwatorium Meteorologiczno- Astronomicznego na Pop Iwanie – post scriptum’, Urania, v. 2. 10. Midowicz, W. 1939, ‘Twierdza nauki imienia wielkiego marszatka’, Lot Polski, v. 3. 11. Midowicz, W. 1962, ‘O biatym stoniu na Czarnohorze’, Horyzonty, Paris. 12. Midowicz, W. 1988, ‘O Bialym Sloniu na Czarnohorze’, Plaj, v. 2, P. 112. 13. Midowicz, W. 2012, ‘Twierdza Nauki imienia Wielkiego Marszatka’, Ptaj, v. 45, P. 8-14 (reprint) 14. Migala, K. 2005, ‘Pi^tra klimatyczne w gorach Europy a problem zmian globalnych’, Acta Universitatis Wratislaviensis 2718. Studia Geo- graficzne 78, University of Wroclaw Press, P. 140. 15. Mukha, B. 2017, ‘Топоклімати Чорногори: монографія [Topocli- mates of Chornohora: monograph]’, Ivan Franko National University of Lviv Press, Lviv, Ukraine, P. 67. 16. Petlin, V. & Matviyiv, V. 2003, ‘Клімат [Climate]’, in Чорногірський Географічний Стаціонар [Chornohora Geographical Station], Ivan Franko National University of Lviv Press, Lviv, Ukraine, P. 35-40. 17. Rymarowicz, L. & Kreiner, J. M. 2012, ‘Dziatalnosc naukowo badawcza na Pop Iwanie’, in Ptaj, eds P Lubonski & A Wielocha, v. 45, Autumn, P. 43-55. 18. Rymarowicz, L. & Wielocha, A. 2012, ‘Tajemnica Pop Iwana albo drugie zycie Obserwatorium’, in Ptaj, eds P Lubonski & A Wielocha, v. 45, Autumn, P. 15-36. 19. Shuber, .P. 2013, ‘The climate high landscapes Chornohora’, Prob-lems of mountains landscape studies, no. 1, P. 120-125. 20. Skrynyk, O. & Blazejczyk, K. 2019, ‘Principal features of Chorno- hora climate and its long term changes (on the background of other Central European mountain ridges)’, Miscellanea Geographica – Regional Studies on Development, (in print). 21. Skrynyk, O. & Rymarowicz, L .2018, ‘Meteorological observations at Pip Ivan (Chornohora) and Kasprowy Wierch (Tatras) before the Second World War\ Review of Geophysics, v. 71, no. 4, P. 363-373. 22. Spinoni, J., Lakatos, M., Szentimrey, T., Bihari, Z., Szalai, S., Vogt, J. & Antofie, T. 2015, ‘Heat and cold waves trends in the Carpathian Region from 1961 to 2010’, International Journal of Climatology, vol. 35, no. 14, P. 4197-4209. 23. Spinoni, J., Szalai, S., Szentimrey, T., Lakatos, M., Bihari, Z., Nagy, A., Nemeth, A, Kovacs, T., Mihic, D., Dacic, M., Petrovic, P., Krzic, A., Hiebl, J., Auer, I., Milkovic, J., Stepanek, P., Zahradnlcek, P., Kilar, P., Limanowka, D., Pyrc, R., Cheval, S., Birsan, M. V., Dumitrescu, A., Deak, G., Matei, M., Antolovic, I., Nejedlik, P., Stastny, P., Kajaba, P., Bochnlcek, O, Gab, D, Mikubvä, K, Nabyvanets, Y, Skrynyk, O, Krakovska, S, Gnatiuk, N., Tolasz, R., Antofie, T. & Vogt, J 2014, ‘Climate of the Carpathian Region in the period 1961-2010: climatologies and trends of 10 variables’, Interna¬tional Journal of Climatology, v. 35, no. 7. – P. 1322-1341. 24. Stenz, E. & tysakowski, W. 1932, ‘Pomiary promieniowania stonecznego w Czarnohorze w lecie 1931’, Wiadomosci Meteorologiczne i Hydrologiczne. 3-4. 25. Stenz, E. 1925, ‘Dawne spostrzezenia pyrheliometryczne w Czar- nohorze’, Kosmos, v. 50, P. 480. 26. Stenz, E. 1926, ‘O ustonecznieniu Czarnohory’, Kosmos, vol. 51, P. 679-699. 27. Stenz, E. 1929, ‘Zachmurzenie i ustonecznienie Karpat Wschodnich’, Kosmos, v. 54, P. 439-469. 28. Szulc, K. 1911, ‘Spostrzezenia meteorologiczne na Potoninie Pozyzewskiej w pasmie Czarnohorskiem w Karpatach Wschodnich’, Kos¬mos, v. 36. 29. Szulc, .K 1912, ‘Spostrzezenia meteorologiczne na Potoninie Pozyzewskiej w pasmie Czarnohorskiem w Karpatach wschodnich w roku 1911’, Kosmos, v. 37, P. 483-490. 30. Szulc, K. 1914, ‘Spostrzezenia meteorologiczne na Potoninie Pozyzewskiej w pasmie Czarnohorskiem w Karpatach wschodnich w roku 1912’, Kosmos, v. 39. 31. Wierzbicki 1897, ‘Wyniki spostrzezen meteorologicznych dokonanych staraniem Towarzystwa Tatrzanskiego w roku 1878/1879’, in Pami^tnik Towarzystwa Tatrzanskiego, v. 4. 32. Zelenchuk, Y. 2010, ‘Будівництво астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван Чорногірський [Construction of the Astro-nomical and Meteorological Observatory at Pip Ivan Mt., Chornohora]’, Українознавство, v. 3, P. 247-357.Chornohora is the highest mountain ridge in the Ukrainian Carpathians. There are six peaks with an altitude 2000 m. a.s.l. The range is a climatic barrier for air masses along the northwest – southeast. This study is important for understanding of the physical and geographical processes in the whole region. In addition, Chornohora not sufficiently researched compared to other mountain ranges of the Carpathians. The High-Mountain Meteorological and Astronomical Observatory (HMAO) at Pip Ivan Mt. was opened on July 29, 1938. The National Institute of Meteorology (Poland) served it. Copies of the data sheets Meteorological Observations Results (pol. Wyniki Spostrzezen Meteorologicznych) from the HMAO at Pip Ivan Mt. were successfully preserved in the private collections (October 1938 – July 1939). As is characteristic of these altitudes, there was a significant dynamics of changes in weather parameters from day to day. The average monthly atmospheric pressure values were lower for the winter months than for the summer months. The average temperature at Pip Ivan for 10 months was 0.8°С. It should be noted that the total rainfall during the study period at the station was 942.5 mm. Permanent snow cover on Pip Ivan Mt. laid from December 5 to April 9. The average wind speed for 10 months was 9.7 m s-1. Before the Second World War, there was also a branch of the Astronomical Observatory of the University of Warsaw. The place is remarkable in terms of distance from light sources. However, the average cloudiness in October 1938 – July 1939 at Pip Ivan was 7.6 (on a scale of 0-10). Within 10 months, the average cloudiness less than 20% were only 18 days. This is not enough for the astronomical observatories. From the available sources, we know that during the Soviet occupation (half of 1940 to June 1941) the weather station with a wide range of research was operated at the HMAO. We did not find any original records of observations of this period in Ukrainian archives. Probably after the collapse of the USSR, data stayed at the Archives of Russia’s Federation. After the Second World War, the Observatory was abandoned and subjected to destruction of the natural environment. Nowadays the Vasyl Stefanyk Precarpathian National University and the University of Warsaw are actively restoring the building of the Observatory. The modern name of the institution is the International Scientific Center “Observatory” (ISC “Observatory”). There already works 24/7 Ukrainian-Polish mountain search and rescue service. Also the following subdivisions are planned: meteorological and astronomical observations, integrated research laboratories with a wide spectrum of research on the Earth and environment, the place of practice for students and shelter for tourists. Recently (February 22, 2019) Precarpathian University signed a grant agreement: “Adaptation of former observatory on the Pip Ivan mountain for the needs of alpine rescue service training center” which includes the installation of a modern Automatic Weather Station. Within the framework of which large-scale studies are planned to measure the following parameters: atmospheric pressure (PA), air temperature (mean – TM, minimum – TN and maximum – TX), cloud cover (CC), precipitation (RR), snow depth (SD), wind speed (WS) and direction (WDu). Based on the recorded indicators of the dry and moistened thermometer and the humidity sensor, timely and average values of water vapour pressure (VP), relative humidity (RH), dew point temperature (DWPT), vapour-pressure deficit (VPD) and as well as evapotranspiration (ET) will be calculated. Also In the Observatory solar radiation instruments are preparing to install, with a large range of investigated parameters – from sunshine duration (SUD) or albedo (AL) to the measurements of ultraviolet A (UV-A) and B (UV-B). The weather station will also include the air quality monitoring system, which will measure the chemical gases in the atmosphere (e.g. O3, SO2, Nx, CO i CO2). With the support of other institutions, the range of air quality monitoring will be expanded. The location for meteorological observations in the ISC “Observatory” is unique. In terms of scientific research, we will have continuous monitoring of atmosphere elements and of the natural environment as a whole at an altitude of over 2000 m a.s.l. Meteorological research at this station is reasonable and will be the main task of the Observatory. Also, the results of the observations will have practical application from day to day, such as timely warning of avalanche danger or as a search and rescue service. Given the great importance of this mountain ridge in terms of climate, as well as to understand the physical and geographical processes in the whole region, it is worth to use comprehensive researches of its environment. Along with the observations made in other parts of the Carpathians, it will allow us to understand better the climatic features as well as the whole environment of the Carpathian regions.Чорногора є найвищим гірським хребтом в Українських Карпатах. Тут розташовані шість вершин з висотою по­над 2000 м над рівнем моря. Масив є кліматичним бар’єром для мас повітря по лінії північний захід – південний схід. Його вивчення має велике значення для розуміння фізико-географічних процесів цілого регіону. На додаток масив Чо- рногори є малодосліджений порівняно з іншими гірськими масивами Карпат. На горі Піп Іван 29 липня 1938 року було відкрито Високогірну Метеорологічно-астрономічну обсерваторію (ВМАО). Обслуговував її Національний інститут метеорології (Польща). У приватних архівах були знайдені перші ре­зультати метеорологічних спостережень з Обсерваторії (жовтень 1938 – липень 1939). У них відображено значну ди­наміку добових змін параметрів погоди, що характерно для цих висот. Середньомісячні значення атмосферного тис­ку були нижчими для зимових місяців, ніж у літні місяці. Середня температура на г. Піп Іван за 10 місяців становила 0,8 °С. Варто відзначити, що загальна кількість опадів за період дослідження у Чорногорі була 942,5 мм. Постійний сніго­вий покрив на г. Піп Іван лежав від 5 грудня до 9 квітня. Середня швидкість вітру за 10 місяців становила 9,7 м^с-1. До початку Другої світової війни тут також була філія Астрономічної обсерваторії Варшавського університету. Місце є чудовим з точки зору віддаленості від джерел світла. Проте середня хмарність у жовтні 1938 – липні 1939 р. на г. Піп Іван становила 7,6 (за шкалою 0-10). Протягом 10 місяців було всього лише 18 днів із середньою хмарністю менше 20 %. Це дуже мало як для астрономічних обсерваторій. Із доступних нам джерел точно знаємо, що за часів радянської окупації (з половини 1940 до червня 1941 р.) тут усе ще функціонувала метеорологічна станція із широким колом досліджень. Імовірно, після розпаду СРСР дані залиши­лись в архівах Російської Федерації. Після Другої світової війни Обсерваторія була залишена та піддана руйнації. Сьогодні Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника і Варшавський університет активно відновлюють будинок. Інституція має назву Міжнародний науковий центр “Обсерваторія”. У ній вже 24/7 діє українсь­ко-польський гірський пошуково-рятувальний пост. Також плануються підрозділи: метеорологічні й астрономічні спостереження, комплексні науково-дослідні лабораторії науковців із широким спектром досліджень наук про Землю і середовище, місце практик для студентів і прихисток для туристів. Нещодавно (22 лютого 2019 р.) Прикарпатський університет підписав грантову угоду “Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального центру”, в якій передбачено встановлення сучасної метеорологічної станції, у межах якої плануються широкомасштабні дослідження з використанням автоматичної техніки вимірювання таких параметрів: атмосфер­ний тиск (PA), температура повітря (середня – ТМ, мінімальна – TN і максимальна – ТХ), хмарність (Сс), опади (RR), товщина снігового покриву (SD), швидкість і напрямок вітру (WS і WDu). Базуючись на показниках сухого та вологого термометра і сенсора вологості, будуть розраховані своєчасні та середні значення тиску водяної пари (VP), віднос­ної вологості (RH), температури точки роси (DWPT), дефіцит вологості (VPD), а також евапотранспірація (ET). В Об­серваторії ще готуються до встановлення прилади сонячного випромінювання з великим спектром досліджуваних параметрів – від тривалості сонячного сяйва (SUD) чи альбедо (AL) до вимірів ультрафіолету А (UV-A) і Б (UV-B). До метеорологічної станції входитиме теж система моніторингу якості повітря, що замірятиме хімічні гази в атмос­фері (e.g. O3, SOz Nx, CO i CO2). За підтримки інших інституцій спектр моніторингу якості повітря буде розширено. Пункт для метеорологічних спостережень в МНЦ “Обсерваторія” є унікальним. Дослідники матимуть можливість постійного моніторингу елементів атмосфери і природного довкілля загалом на висоті більше 2000 м над рівнем моря Метеорологічні дослідження в цьому місці є обґрунтованими і будуть основним завданням роботи Обсервато­рії. Об’єкт щоденно використовуватиметься з метою попередження лавинної небезпеки чи у формі пошуково- рятувального пункту. Зважаючи на велику важливість цього гірського масиву в кліматичному відношенні, а також для розуміння фізико-географічних процесів загалом у регіоні, варто задіяти комплексне вивчення його середовища. Разом із спостереженнями, проведеними в інших районах Карпат, це дозволить нам повною мірою зрозуміти кліма­тичні особливості, а також природнє середовище цілої системи Карпатських регіонів.ukЧорногораПіп ІванОбсерваторіякліматметеорологіяChornohoraPip IvanObservatoryclimatemeteorologyСтаття