Кріль, ТетянаТетянаКрільСтрельцов, АнтонАнтонСтрельцов2026-03-202026-03-202025-12-16Кріль, Т., & Стрельцов, А. (2025). Інженерно-геологічні умови дніпровських схилів центрального ареалу Києва: ретроспектива досліджень та аналіз чинників зсувної небезпеки. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(111), 137-150. https://doi.org/10.17721/1728-2713.111.16УДК 624.131:551.435.6(477-25)10.17721/1728-2713.111.16https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13629Вступ. Представлено результати аналізу інженерно-геологічних умов дніпровських схилів у межах центрального історичного ареалу міста Києва. Основною метою дослідження є виявлення природних та антропогенних чинників, що впливають на розвиток зсувних процесів, а також формування сучасного уявлення про умови забезпечення стійкості природної системи досліджуваної території. Методи. Для встановлення динаміки розвитку зсувних процесів на дніпровських схилах Києва використано ретроспективний аналіз зсувонебезпечних ділянок, зокрема фотофіксації сучасного стану схилу та порівнянням фотографій з архівних джерел. Аналіз інженерно-геологічних умов та чинників розвитку зсувних зрушень на схилах проводився з використанням аналітичних, статистичних, картографічних методів. Для побудови картографічних моделей використано геоінформаційні системи (застосунки ArcGIS, Surfer). Інженерно-геологічні розрізи побудовано засобами AutoCAD. Результати. Систематизовано періоди наукових досліджень зсувної небезпеки дніпровських схилів та робіт з їх укріплення, виділено п'ять ключових етапів досліджень, включаючи сучасні з часів незалежності України. На основі уявлень про чинники формування зсувних зрушень на території досліджень виділено три ділянки, дано їх інженерно-геологічну характеристику, виділено ділянки з найвищим рівнем зсувонебезпеки за величиною кута нахилу 15–25°, які займають 25–34 % по площі залежно від ділянки схилу (Давнього Києва, Центральної, Залаврської). Встановлено, що найбільший вплив на зниження стійкості системи схилів мають такі чинники: водонасичення ґрунтів (атмосферними опадами, витоками з мереж водогону), привантаження схилів у процесі забудови, інженерні втручання без урахування інженерно-геологічних особливостей та динамічні навантаження (транспорт, будівельні роботи). Проаналізовано сукупний вплив зазначених чинників і систематизовано наслідки їх взаємодії, що призводять до втрати стійкого стану схилу. Висновки. На основі результатів сформульовано напрямки концептуальних засад системного підходу до забезпечення стійкості дніпровських схилів, що передбачають узгоджене застосування інженерно-геологічного моніторингу, актуалізації інженерно-геологічного районування дніпровського схилу та ранжування за рівнем ризиків зсувної небезпеки, опрацювання принципів раціонального містобудівного планування на схилах та оптимізації протизсувних заходів з обов'язковим урахуванням історико-культурної цінності досліджуваної території.Background. This article presents the results of an analysis of the engineering-geological conditions of the Dnipro slopes within the central historical area of Kyiv. The main objective of the study is to identify natural and anthropogenic factors influencing the development of landslide processes, as well as to form a contemporary understanding of the conditions necessary to ensure the stability of the natural system in the study area. Methods. To determine the dynamics of landslide development on the Dnipro slopes of Kyiv, a retrospective analysis of landslide-prone areas was conducted. This included photographic documentation of the current slope conditions and comparison with images from archival sources. The analysis of engineering-geological conditions and the factors driving landslide displacements was carried out using analytical, statistical, and cartographic methods. Geographic Information Systems (GIS), including ArcGIS and Surfer software, were used to construct cartographic models. Engineering-geological cross-sections were developed using AutoCAD tools. Results. The periods of scientific research on landslide hazards of the Dnipro slopes and efforts to stabilize them have been systematized, identifying five key research stages, including those conducted in the modern era since Ukraine's independence. Based on the understanding of the factors contributing to landslide development within the study area, three zones were identified and their engineering-geological characteristics were described. Areas with the highest landslide hazard were determined by slope angles ranging from 15 to 25°, occupying between 25 % and 34 % of the surface area depending on the specific slope section (Old Kyiv, Central, Zalavrskyi). It was established that the most significant factors contributing to the reduction of slope system stability are: soil water saturation (due to atmospheric precipitation and leakage from water supply networks), additional loading of slopes during urban development, engineering interventions without consideration of engineering-geological specifics, and dynamic loads (from transportation and construction activities). The cumulative impact of these factors was analyzed, and the consequences of their interaction were systematized, showing that they collectively lead to the destabilization of the slope system. Сonclusions. Based on the results, directions for the conceptual foundations of a systematic approach to ensuring the stability of the Dnipro slopes have been formulated. This approach involves the coordinated application of engineering-geological monitoring, the updating of engineering-geological zoning of the Dnipro slope, and the risk-based ranking of landslide hazards. It also includes the development of principles for rational urban planning on slopes and the optimization of anti-landslide measures, with mandatory consideration of the historical and cultural value of the study area.ukінженерно-геологічні умовидніпровські схилизсувичинники зсувної небезпекиісторичні ареалиengineering-geological conditionsDnipro slopeslandslideslandslide hazard factorshistorical areasСтаття