Пількевич, Андрій ЛеонідовичАндрій ЛеонідовичПількевич2026-02-252026-02-252026Пількевич, А. (2026). Застосування технологій штучного інтелекту та нові можливості представлення історичного та міфологічного контенту у відеоігровій індустрії США. Етнічна історія народів Європи, (78), 302–309. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2026.78.3410.17721/2518-1270.2026.78.34https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10846Актуальність. Стрімка еволюція технологій штучного інтелекту зумовила фундаментальну трансформацію індустрії відеоігор, де США залишаються провідним світовим центром інновацій. Сучасний етап цифровізації ігрової галузі характеризується переходом від статичних алгоритмів до динамічних систем, здатних до генерації контенту в реальному часі. Особливого значення це набуває в контексті роботи з міфологічним контентом, фундаментом більшості складних ігрових світів (AAA-проєктів). Традиційні методи подачі міфології часто обмежені лінійним наративом, проте інтеграція LLM та процедурної генерації відкриває небачені можливості для створення «живого» міфу. Актуальність дослідження підсилюється потребою теоретичного осмислення того, як американські розробники адаптують архаїчні культурні коди до потреб цифрового суспільства, використовуючи ШІ не лише як інструмент технічної розробки, а й як гуманітарний модус. Мета. Основна мета статті полягає в аналізі ключових змін у процесах розробки відеоігор на базі студій США під впливом інструментів штучного інтелекту, з особливим фокусом на інноваційні методи інтеграції та інтерпретації міфологічного контенту. Дослідження спрямоване на з’ясування того, як генеративний ШІ дозволяє реалізувати складні історичні образи та міфологічні системи, що адаптуються до дій гравця, створюючи персоналізований досвід взаємодії з божествами, героями та легендами у віртуальному просторі. Методи. Методологічну основу дослідження становить системний підхід до аналізу ігрових виробничих процесів у США (кейс-стаді провідних компаній та інноваційних стартапів Кремнієвої долини). Було застосовано порівняльний аналіз традиційних методів наративного дизайну та сучасних технік генеративного сторітелінгу. Також використано метод структурно-функціонального аналізу для вивчення ролі ШІ-агентів у відтворенні міфологічних архетипів та процедурного моделювання ландшафтів, що базуються на космогонічних міфах. Для оцінки ефективності нових методів подачі контенту залучалися дані про розвиток новітніх ігрових «двигунів» (Unreal Engine 5) та інтеграцію хмарних обчислень. Результати. У ході дослідження встановлено, що впровадження ШІ у практику американських геймдев-студій призвело до виникнення концепції «динамічної міфології». З’ясовано, що використання ШІ дозволяє автоматизувати створення «міфологічної щільності» ігрового світу: від автоматичної генерації рунічних написів до створення унікальних діалогових гілок з міфологічними персонажами, які не обмежені скриптами. Результати демонструють, що американський досвід інтеграції нейромереж у розробку дозволяє створювати ігри, де міф перестає бути лише статичним тлом, а стає інтерактивною системою, що реагує на етичний вибір гравця. Виявлено, що генеративні моделі ефективно справляються з адаптацією складних міфологічних сюжетів (наприклад, скандинавських або античних) під індивідуальні ігрові сесії, забезпечуючи високий рівень занурення та варіативності. Висновки. Автор приходить до висновку, що штучний інтелект стає ключовим фактором конкурентоспроможності американського геймдеву, змінюючи роль розробника з виконавця на архітектора інтелектуальних систем. Використання ШІ для подачі міфологічного контенту радикально розширює межі цифрового мистецтва, дозволяючи реконструювати міф як живу, еволюціонуючу структуру. Значущість отриманих результатів полягає у можливості застосування даних підходів для створення нових типів MMORPG та наративних ігор, де культурна спадщина переплітається з високими технологіями. Подальші дослідження мають бути спрямовані на вивчення етичних аспектів «авторства» ШІ у створенні культурних наративів та аналіз того, як автоматизація творчих процесів вплине на професійну трансформацію ігрових дизайнерів у довгостроковій перспективі.Relevance. The rapid evolution of artificial intelligence technologies has driven a fundamental transformation within the video game industry, where the United States remains the global epicenter of innovation. The current stage of gaming sector digitization is characterized by a shift from static algorithms to dynamic systems capable of real-time content generation. This is particularly significant in the context of mythological content the foundation of most high-budget game worlds. Traditional methods of presenting mythology are often limited by linear narratives; however, the integration of Large Language Models and procedural generation offers unprecedented opportunities to create a «living» myth. The relevance of this study is underscored by the need for a theoretical framework to understand how American developers adapt archaic cultural codes to the needs of a digital society, utilizing AI not merely as a technical tool but as a sophisticated instrument for semantic and narrative development. Aim. The primary objective of this article is to analyze the key shifts in video game development processes within U.S.-based studios under the influence of AI tools, with a specific focus on innovative methods for integrating and interpreting mythological content. The research aims to investigate how generative AI enables the implementation of complex mythological systems that adapt to player actions, creating a personalized experience of interacting with deities, heroes, and legends within the virtual space. Methods. The methodological framework of this research is based on a systems approach to analyzing game production processes in the U.S. (including case studies of leading companies and innovative Silicon Valley startups). A comparative analysis of traditional narrative design methods versus modern generative storytelling techniques was conducted. Additionally, a structural-functional analysis was employed to examine the role of AI agents in reproducing mythological archetypes and procedural modeling of landscapes based on cosmogonic myths. To evaluate the effectiveness of these new content delivery methods, data regarding the evolution of game engines (e.g., Unreal Engine 5) and the integration of cloud computing were analyzed. Results. The study established that the implementation of AI in the practice of American game development studios has led to the emergence of the «dynamic mythology» concept. It was found that AI allows for the automation of «mythological density» within the game world ranging from the automated generation of runic inscriptions to the creation of unique dialogue branches with mythological characters that are not restricted by pre-written scripts. The findings demonstrate that the American experience of integrating neural networks into development allows for the creation of games where myth ceases to be a static backdrop and becomes an interactive system responding to the player’s ethical choices. It was revealed that generative models effectively handle the adaptation of complex mythological plots (e.g., Norse or Classical) for individual gaming sessions, ensuring high levels of immersion and variability. Conclusions. The authors conclude that artificial intelligence is becoming a pivotal factor in the competitiveness of the American game industry, transforming the developer’s role from a direct executor to an architect of intelligent systems. The use of AI for presenting mythological content radically expands the boundaries of digital art, allowing for the reconstruction of myth as a living, evolving structure. The significance of these results lies in the potential application of such approaches to the creation of new types of MMORPGs and narrative-driven games where cultural heritage intertwines with high technology. Future research should focus on the ethical aspects of AI «authorship» in creating cultural narratives and analyzing how the automation of creative processes will affect the professional transformation of game designers in the long term.ukСШАпопулярна культураштучний інтелектвідеоігриісторичні образиміфологічний контентрецепціяUnited Statespopular cultureartificial intelligencevideo gameshistorical imagerymythological contentreceptionСтаття