Рассоха, І.І.Рассоха2026-03-182026-03-182025-12-15Рассоха, І. (2025). Устинські книги кобзарів, Кахтирі та справжність «Велесової книги»: постановка питання. Українознавство, 4(97), 241-251. https://doi.org/10.17721/2413-7065.4(97).2025.345378УДК 821.161.2.0910.17721/2413-7065.4(97).2025.345378https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13499The relevance of the research. The Elder Edda, the Vedas, the Old Testament, and the Iliad are not only world monuments of literature and spiritual and religious tradition, but also extremely important historical sources. Recognition of the authenticity of the Veles Book will join them as the oldest written monument of Ukraine and it will significantly enrich the source base on the early history and spiritual foundations of Ukraine.The purpose. Substantiation of a hypothesis that naturally explains two critical questions regarding the authenticity of the Veles Book: (1) Why was the Veles Book written down and copied by scratching on wooden tablets? And (2) What social group was capable and interested in preserving and copying a text of clearly pagan content in the conditions of centuries-old domination of Christianity?Conclusions. The Veles Book was preserved and actively used among the corporation of Ukrainian blind elders-kobzars, which originates directly from the pagan magi, it contains a number of words of their secret Lebe language. The kobzars preserved certain traditions of secret pagan rituals until the beginning of the twentieth century. It was because of the use of the Veles Book that blind kobzars copied it by cutting letters on wooden tablets. The Veles Book was part of the entire library of sacred texts of kobzars. Such books were called Kakhtyri. After the destruction of the Zaporizhian Sich in 1775, the kobzars, on the initiative of their leader Ignat Rogozyansky, memorized the content of the main Kakhtyri, which formed the so-called Ustin Books of their own secret oral tradition. At the same time, “the oldest books were given to the Ukrainians for safekeeping for many years.”Актуальність. «Старша Едда», «Веди», «Старий Заповіт», «Іліада» – це не тільки світові пам’ятки літератури і духовно-релігійної традиції, вони також є надзвичайно важливими історичними джерелами. У разі визнання справжності «Велесової книги» вона стає з ними в один ряд саме як найдавніша письмова пам’ятка України. Це  значно збагатить джерельну базу щодо ранньої історії й духовних підвалин України.          Мета – обґрунтування гіпотези, яка природним чином пояснює два критичних питання щодо справжності «Велесової книги»:  1. Навіщо «Велесову книгу» записали і переписували шляхом продряпування на деревʼяних дощечках? 2. Яка соціальна група була здатна і зацікавлена зберігати та переписувати текст явно язичницького змісту в умовах багатовікового панування християнства?          Висновки. «Велесова книга» зберігалася і активно використовувалася в середовищі корпорації українських сліпих старців-кобзарів, що бере початок безпосередньо від язичницьких волхвів, вона містить низку слів їхньої таємної лебійської мови. Кобзарі зберегли певні традиції таємних язичницьких ритуалів аж до початку ХХ століття. Саме через використання «Велесової книги» сліпими кобзарями її переписували шляхом вирізання літер на дерев’яних дощечках. Вона була частиною бібліотеки священних текстів кобзарів. Такі книги називалися «Кахтирі». Після знищення у 1775 році Запорозької Січі кобзарі за ініціативою свого лідера Гната Рогозянського завчили зміст основних Кахтирів напам’ять, що склало т. зв. Устинські книги їхньої власної таємної усної традиції. Водночас «найдавніші книги було віддано на схов Українцям на великі роки».uk«Велесова книга»кобзаріКахтирілебійська моварельєфна писемність для сліпихСтаття