Морозов, АндрійАндрійМорозов2026-06-082026-06-082026-05-29Морозов, А. (2026). Трансформація культурного простору європейського міста: від органічної тканини середньовіччя до урбаністичного модерного проєкту. Українські культурологічні студії, 1(18), 39–47. https://doi.org/10.17721/UCS.2026.1(18).05УДК 316.7:711.410.17721/UCS.2026.1(18).05https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22640Background. The study of the transformation of the cultural space of a European city from the organic, symbolically saturated fabric of the Middle Ages to the rationalized and functionally differentiated urban models of Modernity, which laid the foundation for modern processes of globalization, standardization and unification of urban space, calls for the rethinking of worldview and philosophical principles of urban planning and allows us to reveal how the change in ideas about order, rationality and power influenced the formation of spatial practices and cultural codes of the city. In this context, the analysis of the transition of European culture and modes of thought from Premodernity to Modernity is of particular importance, as it sheds light on solving contemporary problems of preserving cultural heritage and the loss of the identity of a "typical city". The purpose of the article is to highlight the relationship between the philosophical and worldview foundations of modernity and the transformation of the cultural space of the European city. This aim involves (1) a comparative analysis of the planning and functioning of medieval and modern cities and (2) an examination of the impact of the transformation of the urban environment on human creative and cognitive potential. Methods. The study employs historical-philosophical, comparative-historical, psychological methods, as well as the case study analysis. Results. The study shows that the change in the worldview foundations of European culture – from sacred cosmology to a rationalized understanding of the world – was accompanied by profound changes in the organization of urban space. The medieval city was formed as an organic fabric that reflected the religious-symbolic conception of the cosmos. In contrast, modern urbanism was based on the principles of geometric regularity, functional differentiation and centralized planning. Particular attention is paid to the process of rationalization and "disenchantment of the world", which was shaped by the "Gestell" as a mode of revealing Being. The study shows that the modern city becomes not only an architectural but also a political project, a manifestation of a new type of "power over life". Conclusions. The study hypothesizes that the transition between historical eras is accompanied not only by the creation of new spatial forms but also by the destruction of material and symbolic traces of previous cultural worlds, thereby limiting the possibilities of contemporary understanding of the past. At the same time, the unification of the urban environment leads to dehumanization and depersonalization, reducing the cognitive, creative, and existential potential of human development.Вступ. Дослідження трансформації культурного простору європейського міста від органічної, символічно насиченої тканини Середньовіччя до раціоналізованих і функціонально диференційованих урбаністичних моделей Модерну, що заклали основу сучасних процесів глобалізації, стандартизації та уніфікації міського простору, актуалізують переосмислення світоглядних і філософських принципів містобудування, дозволяє виявити, яким чином зміна уявлень про порядок, раціональність і владу впливала на формування просторових практик і культурних кодів міста. У цьому контексті особливого значення набуває аналіз переходу європейської культури та способу мислення від Премодерну до Модерну, що проливає світло на вирішення сучасних проблем збереження культурної спадщини та втрати ідентичності "типового міста".Метою статті є висвітлення взаємозв'язку між філософсько-світоглядними засадами Модерну і трансформацією культурного простору європейського міста. Поставлена мета передбачає (1) порівняльний аналіз особливостей планування та функціонування середньовічного та модерного міст і (2) вплив трансформації міського середовища на творчий і когнітивний людський потенціал. Методи. У статті використані історико-філософський, порівняльно-історичний, психологічний методи, а також метод case studies. Результати. Показано, що зміна світоглядних основ європейської культури - від сакральної космології до раціоналізованого розуміння світу - супроводжувалася глибокими змінами в організації міського простору. Середньовічне місто формувалося як органічна тканина, що відображала релігійно-символічне уявлення про космос. Натомість урбаністика Модерну ґрунтувалася на принципах геометричної регулярності, функціональної диференціації та централізованого проєктування. Особливу увагу приділено процесу раціоналізації та "розчаклування світу", що обумовлені "Поставом" як способом розкриття буття. Показано, що модерне місто стає не лише архітектурним, а й політичним проєктом, проявом нового типу "влади над життям". Висновки. У статті висувається і доводиться гіпотеза, що зміна історичних епох супроводжується не лише створенням нових просторових форм, а й руйнуванням матеріальних і символічних слідів попередніх культурних світів, що обмежує можливості сучасного розуміння історичного минулого. Водночас уніфікація міського середовища веде до дегуманізації та знеособлення, зменшуючи когнітивний, творчий та екзистенційний потенціал розвитку людини.ukcity as a projectcultural spaceorganic fabricrationalismModernitygenius lociidentityGestell (enframing)місто як проєкткультурний простірорганічна тканинараціоналізмМодернгеній місцяідентичністьПоставСтаття