Krysachenko (Крисаченко Валентин Семенович), ValentynValentynKrysachenko (Крисаченко Валентин Семенович)2026-05-012026-05-012021Krysachenko (Крисаченко Валентин Семенович), V. (2021). THE PLACE OF THE RUSSIAN ORTHODOX CHURCH IN THE STRUCTURE OF IMPERIAL POWER: PARADIGM OF GOLDEN HORDE. Політологічний вісник(86), 113–130. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2021.86.113-13010.17721/2415-881x.2021.86.113-130https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18950The Russian Orthodox Church (ROC) has its origins in the establishment of the Golden Horde occupation authorities in the north-eastern territories of Kievan Rus. At this time, the Kyiv metropolitanate of the Patriarchate of Constantinople was faced with a choice: «with whom to be?» — with the invaders, or with their own people. The vast majority of its clergy and laity are Kyiv, Chernihiv, Pereyaslav, Halych-Volyn, and others. principality) chose the path of struggle for independence, and the other (Vladimir, Suzdal, Moscow) — close cooperation and obedience to the new government. The rulers of the Golden Horde themselves were guided by the laws of Iasi, with its postulates about the divine essence of the ruler, and local beliefs (including Orthodoxy) were pragmatically used in their own interests. Instead, the clergy and church property fell under the direct subordination of the khan, and the faithful service of the hierarchs was supported by labels — personalized privileges. In this context, a conscious choice was made to serve the Horde by Metropolitans Kirill and Maxim, who adapted church norms to the requirements of the authorities, built infrastructure, established new dioceses, including the capital, in Sarai-Batu, and so on. The latter was demonstratively translated, ie expropriated, from Pereyaslav, Dnieper, with a corresponding change of name to Saraisk.In the Horde, the ROC became part of the state mechanism for managing the occupied territories and population, participating in the redistribution of power, property and resources. Methods of terror, spiritual violence, denationalization, etc. were used for everyday use, and bribes and access to looted and official success were used to recruit the faithful. Since then, the discourse of lies and deception has also been adopted as the defining communicative strategy. These Golden Horde archetypes have formed a strategic paradigm for the functioning of the ROC as an integral part of imperial power, which it is trying to implement in modern conditions. A clear confirmation of this is the participation of the ROC in promoting the ideas of the «Russian world» and direct participation in the establishment of occupation regimes in the Crimea and ORDLO.Російська Православна Церква (РПЦ) своїми витоками сягає часів утвердження на північно-східних територіях Київської Русі окупаційної золотоординської влади. В цей час Київська митрополія Константинопольського патріархату постала перед вибором: «з ким бути?» — із загарбниками, чи з власним народом. Переважна частина її кліру і мирян Київське, Чернігівське, Переяславське, Галицько-Волинське та ін. князівства) обрала шлях боротьби за незалежність, а інша (Володимир, Суздаль, Москва) — тісної співпраці та покори новій влади. Самі правителі Золотої Орди керувались законами Яси, з її постулатами про божественну сутність володаря, а місцеві вірування (включаючи православ’я) прагматично використовували у власних інтересах. Натомість, клір та церковна власність підпадала під безпосереднє підпорядкування хану, а вірне служіння ієрархів підкріплювалось ярликами — персоніфікованими привілеями. В цьому контексті робився свідомий вибір на служіння Орді митрополитами Кирилом, Максимом, котрі пристосовували церковні норми до вимог влади, розбудовали інфраструктуру, засновували нові єпархії, включно із столичною — в Сарай-Бату тощо. Остання показово була переведена, тобто експропрійована, із придніпровського Переяслава, з відповідною зміни назви на Сарайську.В Орді РПЦ стала частиною державного механізму управління захопленими територіями і населенням, беручи участь в перерозподілі влади, майна і ресурсів. На повсякденний вжиток були взяті метод и терору, духовного насильства, денаціоналізації тощо, а для вербування вірних — підкупу, доступу до награбованого, посадового успіху. З тих часів на озброєння було взято також в якості визначальної комунікативної стратегеми дискурс брехні та обману. Означені золотоординські архетипи сформували стратегічну парадигму функціонування РПЦ як невід’ємної частини імперської влади, котру вона намагається реалізовувати і в сучасних умовах. Яскравим підтвердження цьому є участь РПЦ в просування ідей «русского мира» та безпосередня участь в утвердження окупаційних режимів в Криму та ОРДЛО.ukRussian Orthodox ChurchGolden Hordesyncretism of ROC and authoritiesparadigm of church servicelabelsprivilegesdiscourse of liesРосійська Православна ЦеркваЗолота Ордасинкретизм РПЦ і владипарадигма церковного служінняярликипривілеїдискурс брехніСтаття