САХАРУК, ІринаІринаСАХАРУК2026-03-182026-03-182025-02-27САХАРУК, І. (2025). MODERN TRENDS OF LEGAL REGULATION FOR COMBATING PSYCHOSOCIAL RISKS AT WORK: EXPERIENCE OF THE INTERNATIONAL LABOUR ORGANIZATION AND THE EUROPEAN UNION. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 128(2), 61–67. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2024/2.128-1110.17721/1728-2195/2024/2.128-11https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13394Background. The article examines international standards, policies, and practices supporting mental health at the International Labour Organization (ILO) and the European Union (EU) levels. Protecting workers from psychosocial risks is integral to the right to safe working conditions and a cornerstone of decent work. However, international standards and policies remain insufficiently specific and effective, with research on the impact of psychosocial factors on mental health gaining momentum only in the last decade. Considering the mutual influence of workplace conditions on employees' mental health and vice versa, the workplace can and should become a vital hub for promoting psychological well-being. Methods. The study employs a range of scientific research methods. The comparative-legal method analyzes ILO and EU regulations governing workplace safety and health. The dialectical method explores the evolution of combating psychosocial risks and identifies overarching trends. The formal logical method evaluates the consistency and alignment of international standards with their intended goals. Results. The ILO and EU acts related to occupational safety and recent strategies aimed at mental health support have been analyzed. Emphasis is placed on the importance of developing and adopting national programs to strengthen mental health in the workplace, including in Ukraine. The impact of organizational working conditions, management methods, the absence of violence, workplace safety, and employees' mental well-being has been determined. The legislation on occupational safety in certain EU member states has been examined, and common features and trends in the legal regulation of combating psychosocial risks that Ukraine could use to improve its labour legislation have been identified. The special role of educational activities in promoting a culture of workplace safety and health has been established. Conclusions. The complexity of addressing psychosocial risks compared to traditional hazards leads to general legislative requirements, complicating their application and oversight by labour inspections. This underscores the need for further interdisciplinary research in this area. Despite varying levels of normative regulation, mental health is increasingly regarded at the ILO and EU levels as a fundamental aspect of occupational safety management. The study underscores the need for a unified international legal framework detailing key approaches to understanding psychosocial factors and implementing measures to mitigate their impact.Вступ. Досліджено міжнародні стандарти, політики та практики підтримки психічного здоров'я на рівні Міжнародної організації праці, Європейського Союзу. Захист працівників від психосоціальних ризиків на сьогодні є невід'ємним складником права на безпечні умови праці й основою гідної праці. При цьому міжнародні стандарти, політики в різних країнах поки не достатньо конкретизовані та дієві, а вплив психосоціальних чинників на психічне здоров'я активно досліджується лише останнє десятиліття. Ураховуючи вплив умов робочого середовища на психічне здоров'я працівника, саме робоче місце має стати важливим осередком підтримки психологічного добробуту людей. Методи. Під час дослідження використано комплекс наукових методів пізнання. За допомогою порівняльно-правового методу проаналізовано акти МОП, ЄС, що регламентують питання безпеки та здоров'я на роботі. Діалектичним методом досліджено еволюцію регламентації протидії психосоціальним ризикам, визначено загальні тенденції. Застосування формально-логічного методу дало змогу проаналізувати міжнародні стандарти з погляду їхньої внутрішньої узгодженості, відповідності до мети прийняття. Результати. Проаналізовано ключові акти МОП та ЄС у сфері охорони праці, новітні стратегії організацій щодо підтримки психічного здоров'я працівників. Наголошено на важливості розроблення та прийняття національних програм зі зміцнення психічного здоров'я на роботі, у тому числі в Україні. Визначено вплив організаційних умов роботи, методів управління, відсутності насильства на безпечність робочого середовища та психічне благополуччя працівників. Досліджено законодавство у сфері охорони праці окремих держав-членів ЄС, визначено спільні риси й тенденції правового регулювання протидії психосоціальним ризикам, що можуть бути використані Україною для вдосконалення трудового законодавства. Установлено особливу роль просвітницької діяльності для сприяння розвитку культури безпеки та здоров'я на роботі. Висновки. Складність психосоціальних ризиків порівняно з іншими, більш традиційними, оскільки законодавчі вимоги часто мають загальний характер, ускладнює застосування останніх і контроль із боку інспекції праці. Така ситуація зумовлює необхідність подальших міждисциплінарних досліджень у цій сфері. Установлено, що попри різний ступінь нормативної регламентації, психічне здоров'я нині розглядається і на рівні МОП, і на рівні ЄС як невід'ємний об'єкт захисту в системі управління охороною праці. Доведено важливість деталізації ключових підходів до розуміння психосоціальних ризиків, які впливають на здоров'я працівників, і систем заходів для їх запобігання в межах уніфікованого міжнародного акту.ukpsychosocial risksworkplace mental healthsafe and healthy working conditionsdecent workwork-related stresspsycho-logical well-beingoccupational health and safety managementпсихосоціальні ризикибезпечні та здорові умови працігідна працястреспов’язаний з роботоюпсихологічний добробутуправління охороною праціпсихічне здоров'я на роботіСтаття