Босак, ВасильВасильБосак2026-02-252026-02-252025Босак, В. (2025). Епідемія холери у Львові та її вплив на соціальне життя міста (червень – листопа 1915 р.). Етнічна історія народів Європи, (75), 76–82. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2025.75.1010.17721/2518-1270.2025.75.10https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10759Стаття присвячена аналізу санітарно-епідеміологічної ситуації у Львові під час Першої світової війни, зокрема епідемії азійської холери у 1915 році, та її впливу на соціальне життя міста. Дана тема залишається недостатньо висвітленою в історіографії. Основну увагу зосереджено на причинах спалаху хвороби, динаміці її поширення, заходах міської влади та наслідках для суспільства. Епідемія виникла у період відновлення влади Австро-Угорщини, що звільнила місто після дев’ятимісячної російської окупації. Її причиною стали кілька ключових факторів: активний рух військових і біженців через розташування у прифронтовій зоні, незадовільний стан міської інфраструктури (насамперед системи утилізації відходів), та продовольчу кризу. Несприятливі санітарні умови, антисанітарія у громадських місцях, хаотичне поховання біоматеріалів сприяли швидкому поширенню інфекції. З червня по листопад 1915 року хвороба забрала життя 778 осіб, найбільше постраждали люди працездатного віку (30–50 років), що завдало серйозного удару по соціальній структурі міста. Ймовірно, що реальні масштаби епідемії були ще більшими, оскільки у багатьох випадках діагноз ставили посмертно. Це ускладнювало точний статистичний облік хворих. Міська влада зуміла локалізувати епідемію завдяки створенню спеціалізованої підкомісії, залученню цивільних лікарів, запровадженню примусової вакцинації, посиленню санітарних норм у медичних установах і громадських просторах, впровадженням кримінальної відповідальності за порушення встановлених вимог. Ефективна комунікація з населенням та запровадження жорстких заходів контролю дозволили зупинити поширення хвороби. Водночас епідемія вплинула на повсякденне життя міста: громадські місця спорожніли, пересування біженців було обмежено, а порушення санітарних правил каралося суворіше, ніж раніше. Епідемія стала трагедією для багатьох львівських сімей, а багато дітей залишились сиротами.The article is devoted to the analysis of the sanitary and epidemiological situation in Lviv during the First World War, in particular the Asian cholera epidemic in 1915, and its impact on the social life of the city. This topic remains insufficiently covered in historiography. The main focus is on the causes of the outbreak of the disease, the dynamics of its spread, the measures of the city authorities and the consequences for society. The epidemic occurred during the restoration of the power of Austria-Hungary, which liberated the city after a nine-month Russian occupation. It was caused by several key factors: the active movement of soldiers and refugees due to the location in the front-line zone, the unsatisfactory state of the city’s infrastructure (primarily waste disposal systems), and the food crisis. Unfavorable sanitary conditions, unsanitary conditions in public places, chaotic burial of biological materials contributed to the rapid spread of infection. From June to November 1915, the disease took the lives of 778 people, the most affected were people of working age (30–50 years old), which dealt a serious blow to the social structure of the city. It is likely that the real scale of the epidemic was even greater, since in many cases the diagnosis was made posthumously. This made accurate statistical accounting of patients difficult.The city authorities managed to localize the epidemic thanks to the creation of a specialized subcommittee, the involvement of civilian doctors, the introduction of compulsory vaccination, the strengthening of sanitary standards in medical institutions and public spaces, and the introduction of criminal liability for violations of established requirements. Effective communication with the population and the introduction of strict control measures made it possible to stop the spread of the disease. At the same time, the epidemic affected the daily life of the city: public places were emptied, the movement of refugees was restricted, and violations of sanitary rules were punished more severely than before. The epidemic became a tragedy for many Lviv families, and many children became orphans.ukПерша світова війнаАвстро-Угорська імперіяЛьвівепідеміяазійська холерасанітарно-епідеміологічна ситуаціясоціальне життяFirst World WarAustro-Hungarian EmpireLvivepidemicAsian cholerasanitary epidemiological situationsocial situationСтаття