КРИМЧАК, ВікторіяВікторіяКРИМЧАК0000-0002-5081-2336РОМАНОВА, ЮліяЮліяРОМАНОВА2026-03-182026-03-182025-12-30КРИМЧАК, В., РОМАНОВА, Ю. (2025). Emotional intelligence as an ability: a pilot study with dynamic stimuli. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(22), 105–118. https://doi.org/10.17721/BPSY.2025.2(22).1210.17721/BPSY.2025.2(22).12https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13326Background. The relevance of this study is determined by the need for valid, objective tools for measuring emotional intelligence as an ability that plays a key role in interpersonal interaction, psychological adaptation, and the development of emotional competence. This is particularly important in the fields of education, psychotherapy, professional selection and social rehabilitation. The aim of this study is to test the author's methodology for assessing emotional intelligence based on Mayer-Salovey's model of abilities using dynamic video stimuli. The object of the study is emotional intelligence as a cognitive ability. The subject of the study is the author's methodology for diagnosing emotional intelligence, which uses dynamic video stimuli. Methods. To achieve the set goal, general scientific methods (analysis, synthesis, systematisation) of theoretical literature on the problem of emotional intelligence and psychometrics were used. A theoretical analysis of modern approaches to measuring emotional intelligence, in particular models of abilities and traits, was carried out. The author's methodology was developed using dynamic video stimuli based on Mayer-Salovey's four-branch model. Descriptive statistics, calculation of internal consistency of scales (Cronbach's α coefficient), and correlation analysis were used to process the results of pilot testing in order to verify the relationships between the subscales of the methodology and individual criterion variables. Results. The study showed that the proposed methodology for measuring emotional intelligence as an ability has reasonable potential, but requires further refinement of individual tasks to improve their clarity and internal consistency. After making adjustments to the wording and structure of the test, a significant increase in the reliability of the instrument was recorded - the final Cronbach's alpha coefficient reached 0.86, which indicates a high level of internal consistency of the scales. The results confirm the possibility of further use and psychometric testing of the methodology on a larger sample. Conclusions. The results of the pilot study indicate that the developed methodology shows promise for the effective measurement of emotional intelligence as an ability, but its current application is limited by a number of important challenges and uncertainties. Further refinement and in-depth research will allow for a full assessment of the potential of this tool in psychodiagnostics. The results obtained provide a basis for future discoveries, but the final conclusions require comprehensive verification and confirmation.Вступ. Актуальність цього дослідження зумовлена потребою у валідних, об’єктивних інструментах вимірювання емоційного інтелекту як здібності, що відіграє ключову роль у міжособистісній взаємодії, психологічній адаптації та розвитку емоційної компетентності. Особливого  значення це набуває у сферах освіти, психотерапії, професійного добору та соціальної реабілітації. Метою цього дослідження є апробація авторської методики оцінки емоційного інтелекту на основі моделі здібностей Майєра-Саловея із застосуванням динамічних відеостимулів. Об’єктом дослідження виступає емоційний інтелект як когнітивна здібність. Предметом дослідження є авторська методика діагностики емоційного інтелекту, яка використовує динамічні відеостимули. Методи. Для досягнення поставленої мети були застосовані загальнонаукові методи (аналіз, синтез, систематизація) теоретичної літератури з проблеми емоційного інтелекту та психометрії. Проведено теоретичний аналіз сучасних підходів до вимірювання емоційного інтелекту, зокрема моделей здібностей та рис. Розроблено авторську методику з використанням динамічних відеостимулів на основі чотиригілкової моделі Майєра-Саловея. Для обробки результатів пілотажного тестування застосовувалися описова статистика, розрахунок внутрішньої узгодженості шкал (коефіцієнт α Кронбаха), а також кореляційний аналіз з метою перевірки взаємозв'язків між субшкалами методики та окремими критеріальними змінними. Результати. Дослідження показало, що запропонована методика вимірювання емоційного інтелекту як здібності має обґрунтований потенціал, проте потребує доопрацювання окремих завдань для покращення їх зрозумілості та внутрішньої узгодженості. Після внесення коректив у формулювання та структуру тесту було зафіксовано суттєве підвищення надійності інструменту - підсумковий коефіцієнт α Кронбаха досяг значення 0,86, що свідчить про високий рівень внутрішньої узгодженості шкал. Отримані результати підтверджують можливість подальшого використання та психометричної перевірки методики на більшій вибірці. Висновки. Результати пілотажного дослідження вказують, що розроблена методика виявляє перспективи для ефективного вимірювання емоційного інтелекту як здібності, однак її поточне застосування обмежене низкою важливих викликів та невизначеностей. Подальше вдосконалення та глибоке дослідження дозволять повною мірою оцінити потенціал цього інструменту в психодіагностиці. Отримані результати створюють основу для майбутніх відкриттів, але остаточні висновки потребують комплексної перевірки та підтвердження.ukemotional intelligenceability modelpsychodiagnosticspilot studyvideo stimulimethodology developmentСтаття