Щелкунова, Ольга СергіївнаОльга СергіївнаЩелкунова2026-03-312026-03-312025-10-24Щелкунова, O. (2025). «Апокрисис» Христофора Філалета в контексті полемічних і реформаційних ідей доби бароко. Актуальнi питання гуманiтарних наук, 2(90), 248-25. https://doi.org/10.24919/2308-4863/90-2-36УДК 821.161.2 – 1 Х. Філалет10.24919/2308-4863/90-2-36https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13900У статті здійснено спробу комплексного осмислення української полемічної літератури кінця XVI – поч. XVII століття як культурно-історичного феномена, що постає у тісному зв’язку з ідеями європейської Реформації. Підкреслено необхідність деколоніального осмислення української інтелектуальної спадщини цього періоду, зокрема полемічного письменства, крізь призму органічної належності до загальноєвропейських інтелектуальних процесів. Наголошено, що полемічні твори українських авторів мають глибоке духовно-національне підґрунтя та слугують інструментом захисту православної віри, а також формуванням колективної ідентичності в умовах політичного, релігійного і культурного тиску з боку Речі Посполитої та католицької церкви. Особливу увагу приділено аналізу внутрішніх суперечностей і смислової багатогранності феномену унії, що викликало гострі теологічні, культурні та ідеологічні дискусії серед українських інтелектуалів. Полеміка, яка виникла у відповідь на Берестейську унію 1596 року, подається як інтелектуальний діалог, у якому формується національний світогляд. Саме через критику унії, її осмислення й переосмислення, українські автори долучаються до формування оригінального варіанту Реформації, який, з одного боку, засвоює здобутки європейського реформаторського руху, а з іншого – трансформується відповідно до місцевих умов і традицій. У центрі дослідження – особливості жанрової та стильової природи полемічної літератури, зокрема її синкретичність, поєднання елементів теологічного трактату, публіцистичного нарису та художнього висловлювання. Зазначено, що попри гострополемічний характер текстів, у них відчутна авторська позиція, прагнення до глибокого філософського осмислення релігійних і суспільних змін. На прикладі твору Христофора Філалета «Апокрисис» демонструється специфіка риторики, аргументації та стилістики українських авторів, які розвивали власну модель духовного спротиву в межах гуманістичного і просвітницького дискурсу. У статті обґрунтовано тезу про можливість трактування українського полемічного письменства доби Раннього Бароко як вияву національної Реформації, що мала свої особливості, орієнтири та ціннісні пріоритети.This article seeks to offer in-depth analysis of Ukrainian polemical literature of the late 16th–early 17th centuries interpreting it as a cultural and historical phenomenon intrinsically connected with the intellectual currents of the European Reformation. It is emphasized the need for decolonial rethinking of the Ukraine’s intellectual heritage, particularly its polemical writing, through the lens of its organic integration into broader European intellectual processes. It is underlined that the polemical works of Ukrainian authors rest upon a profound spiritual and national foundation, functioning not only as an instrument for defending the Orthodox faith but also as means of shaping collective identity amid the political, religious, and cultural pressure of the Polish-Lithuanian Commonwealth and the Catholic Church. Special attention is given to the analysis of the internal contradictions and semantic complexity of the Union, which provoked intense theological, cultural, and ideological debates among Ukrainian intellectuals. The polemics that arose in response to the Union of Brest 1596 are presented as an intellectual dialogue through which the national worldview was being shaped. It was precisely in the process of critique, interpretation, and reinterpretation of the Union that Ukrainian authors contributed to the development of an original version of Reformation, which, on the one hand, assimilated the achievements of the broader European reform movement while, on the other hand, was adapted to with local conditions and traditions. The article examines the genre and stylistic peculiarities of polemical literature, with particular attention to its syncretic character, which combines elements of theological treatise, journalistic essay, and literary expression. It is noted that, despite the sharp polemical tone of these texts, they convey the author’s position and a striving for profound philosophical reflection on religious and social transformations. Using Khrystofor Filalet’s «Apokrisis» as the example, this article demonstrates the distinctive rhetoric, argumentation, and stylistics of Ukrainian authors, who developed their model of spiritual resistance within the framework of humanist and early Enlightenment discourse. The author substantiates the thesis that Ukrainian polemical writing of the Early Baroque period can be interpreted as a manifestation of a national Reformation, which possessed its own distinct features, orientations, and value priorities.ukукраїнська літератураполемічні твориРеформаціяБарокоуніядискусіяХристофор Філалет«Апокрисис».Ukrainian literaturepolemical worksReformationBaroqueUniondebateApokrisisKhrystofor FilaletСтаття