Маленька, Тетяна ФедорівнаТетяна ФедорівнаМаленькаСуровцева, ОльгаОльгаСуровцева2025-03-112025-03-11202410.17721/1728-242X.2024.30.08https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6040Вступ. Сучасна проза іранських жінок у діаспорі є важливим культурним феноменом, який відображає глибокі соціальні зміни та політичний конфлікт всередині іранського суспільства. Після Ісламської революції 1979 р. багато іранських письменниць були змушені покинути батьківщину, що призвело до формування потужного літературного руху в діаспорі. Вивчення їхніх творів допомагає зрозуміти процеси адаптації, інтеграції та збереження культурної ідентичності, а також соціально-політичні фактори, які вплинули на те, що письменниці емігрували. Методи. Використано історико-біографічний метод, феміністичну критику, гендерний підхід, літературознавчий аналіз, компаративний аналіз, контент-аналіз і метод аналогії. Використання цих методів дозволило всебічно до-слідити творчість письменниць іранської діаспори. Результати. Дослідження виявило, що історія іранської сучасної жіночої прози поділяється на чотири періоди, кожен із яких має свої особливості та передумови розвитку. Серед головних соціально-політичних факторів, що впли-нули на творчість письменниць, виділено релігійні обмеження й обмеження прав жінок, цензура, дискримінація, політичні репресії, ірано-іракська війна (1980–1988) та Ісламська революція (1979). У творах діаспорних авторок, таких як Далія Софер, Джайран Ґаган, Зоя Пірзад, Марджан Сатрапі тощо, превалюють теми цензури, дискримінації, гендерної нерівності, боротьби за індивідуальну свободу. Висновки. Сучасна іранська жіноча проза діаспори є важливим літературним напрямом, який відображає соціально-політичні проблеми Ірану через індивідуальний досвід кожної жінки-письменниці. Практичне значення статті полягає у сприянні кращому розумінню внутрішніх перетворень іранського суспільства та ролі жінок у цих процесах, а також у підтримці міжкультурного діалогу та феміністичних ініціатив.Background. Modern prose by Iranian women in the diaspora is an important cultural phenomenon reflecting profound social changes and political conflict within the Iranian society. After the Islamic Revolution 1979, many Iranian women writers were forced to leave their homeland, which resulted in the formation of a powerful literary movement in the diaspora. Studying their works helps to understand the processes of adaptation, integration, and the preservation of cultural identity, as well as the social and political factors that influenced the writers' emigration. Methods. The article employs historical-biographical method, feminist criticism, gender approach, literary analysis, comparative analysis, and the method of analogy. The use of these methods has allowed for a comprehensive study of the creativity and works of Iranian diaspora women writers. Results. The research revealed that the history of modern Iranian women's prose is divided into four periods, each with its own characteristics and developmental preconditions. The main social and political factors influencing the writers' creativity include religious restrictions and women's rights limitations, censorship, discrimination, political repression, the Iran-Iraq war (1980–1988) and the Islamic Revolution (1979). The works of diaspora authors such as Dalia Sofer, Jairan Gahan, Zoya Pirzad, Marjane Satrapi, and others predominantly feature themes of censorship, discrimination, gender inequality, and the struggle for individual freedom. Conclusіons. The study demonstrated that modern Iranian women's prose in the diaspora is an important literary trend that reflects the social and political issues of Iran through the individual experiences of each woman writer. The practical significance of the article lies in contributing to a better understanding of the internal transformations of Iranian society and the role of women in these processes, as well as in supporting intercultural dialogue and feminist initiatives.ukdiasporacensorshipidentityfeminismsocial and political issuesIranian women's proseіранська жіноча прозадіаспорацензураідентичністьфемінізмсоціально-політична проблематика.Стаття