Кравченко , С. І.С. І.Кравченко2026-06-182026-06-182018-11-23Кравченко, С. І. (2018). Qualification of crimes that trench on the procedural rights and interests of the suspect, the accused, where there is a competition of criminal law norms. Вісник кримінального судочинства(3), 63–70.https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/23953This article researches separate issues of qualification of crimes that trench on the procedural rights and interests of the suspect. It is substantiated that the norms which stipulate responsibility for trenching on the procedural rights and interests of the suspect, the accused, committed by the officials of law enforcement bodies or judges (the articles 371–375 of the Criminal Code) mmay be considered as the special ones with respect to the articles in the Section XVII of the Special Part of the Criminal Code (Service Crimes). In particular, all crimes under the articles 371–375 of the Criminal Code are special types of excess of power (the article 365 of the Criminal Code), artificial creation or falsification of evidence (the second paragraph of the article 372 of the Criminal Code) may be an appearance of forgery by an official (the article 366 of the Criminal Code). It is traditionally proposed to overcome the competition of general and special norms in favour of the latter. At the same time, attention is drawn that in some cases more severe sanctions exist in the general norms. But the problem is proposed to be solved by introducing legislative changes to sanctions of special norms, and not by qualifying a crime in the aggregate. In particular, the problem situation should be solved by amending the sanctions of Part 3 of Art. 371, part 2 of Art. 374, part 2 of Art. 375 of the Criminal Code (at least, bringing them in line with the sanction of Part 3 of Article 365 of the Criminal Code). Attention is paid to the different contents of the notion «grave consequences» in general norms (currently only material damage) and in special norms (not only material damage, but also physical harm, injury to reputation of the law enforcement bodies or the court). It has been established that the commission of such actions as knowingly illegal detention, an act of arrest or arrest (Article 371 of the Criminal Code), violation of the right to protection (Article 374 of the Criminal Code), the decision by a judge (judges) of a knowingly unjust sentence, decision, decree or ruling (Art. 375 of the Criminal Code), combined with the infliction of both material and non-material damage, recognized as «grave consequences», shall be qualified only in accordance with Part 3 of Art. 373, or Part 2 of Art. 374, or Part 2 of Art. 375 QC. Additional qualification of the accomplished even after part 3 of Art. 365 of the Criminal Code (excess of authority or official authority that caused grave consequences) is not required. The purpose of this article is to consider qualification of crimes that trench on the procedural rights and interests of the suspect, the accused in typical and special criminal law situations – in particular, where there is a competition of criminal law norms.У статті досліджуються окремі питання кваліфікації злочинів, що посягають на процесуальні права та інтереси підозрюваного. Обґрунтована думка про те, що норми, які передбачають відповідальність за посягання на процесуальні права та інтереси підозрюваного, обвинуваченого, вчинені службовими особами правоохоронних органів або суддями (ст.ст. 371–375 КК), можуть розглядатись як спеціальні по відношенню до статей, які розміщені у Розділі ХVІІ Особливої частини КК (Злочини у сфері службової діяльності) – зокрема всі злочини за ст. 371–375 КК є спеціальними різновидами перевищення влади (ст. 365 КК), штучне створення або фальсифікація доказів (ч. 2 ст. 372 КК) може бути проявом службового підроблення (ст. 366 КК). Подолання конкуренції загальної та спеціальної норм традиційно пропонується вирішувати на користь останньої. Метою цієї статті є розгляд питання кваліфікації злочинів, що посягають на процесуальні права та інтереси підозрюваного, обвинуваченого у типових та особливих кримінально-правових ситуаціях, зокрема за наявності конкуренції кримінально-правових норм. Звертається увага на наявність в окремих випадках більш суворих санкцій у загальних нормах, проте проблему пропонується вирішувати за рахунок внесення законодавчих змін до санкцій спеціальних норм, а не завдяки здійсненню кваліфікації за сукупністю. Зокрема, проблемна ситуація повинна вирішуватися шляхом внесення змін до санкцій ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 374, ч. 2 ст. 375 КК (принаймні, приведенням їх у відповідність до санкції ч. 3 ст. 365 КК). Приділяється увага різному змісту поняття «тяжкі наслідки» у загальних нормах (тепер – лише матеріальна шкода) та спеціальних нормах (не лише матеріальна шкода, а й фізична шкода, шкода авторитету правоохоронних органів чи суду). Встановлено, що вчинення таких дій, як завідомо незаконні затримання, привід або арешт (ст. 371 КК), порушення права на захист (ст. 374 КК), постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375 КК), поєднане із заподіянням як матеріальної, так і нематеріальної шкоди, визнаної «тяжкими наслідками», має кваліфікуватися лише за ч. 3 ст. 373, або ч. 2 ст. 374, або ч. 2 ст. 375 КК. Додаткова кваліфікація вчиненого ще й за ч. 3 ст. 365 КК (перевищення влади або службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки) не потрібна.ukqualification of crimescompetition of criminal law normscrimes against procedural rights and interests of the suspectthe accusedservice crimesviolent crimes.кваліфікація злочинівконкуренція кримінально-правових нормзлочини проти процесуальних права та інтересів підозрюваногообвинуваченогослужбові злочининасильницькі злочини.Стаття