Соснюк, Олег ПетровичОлег ПетровичСоснюкВласюк, І.Ю.І.Ю.Власюк2026-04-042026-04-042020Соснюк, О.П., & Власюк, І.Ю. (2020). Психосемантичні особливості сприймання анімаційної реклами молодіжною цільовою аудиторією. Український психологічний журнал, 1(13), 188-208. https://doi.org/10.17721/upj.2020.1(13).12УДК 159.9.923.2:510.17721/upj.2020.1(13).12https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/14099Стаття присвячена аналізу результатів емпіричного дослідження психосемантичних особливостей сприймання анімаційної реклами представниками молодіжної цільової аудиторії. Встановлено відмінності у сприйманні анімаційної реклами між представниками різних вікових груп в межах молодіжної цільової аудиторії. Авторами виокремлено чотири фактори (“Впевненість”, “Довіра”, “Привабливість”, “Споживча активність”), які проявляються в процесі сприймання анімаційної реклами молодшими підлітками (12-15 років). Водночас для юнаків (16-19 років) та молоді (20-24 років) виокремлено три фактори (“Впевненість”, “Привабливість”, “Споживча активність”), які визначають їх ставлення до анімаційної реклами. Виявлено особливості ставлення молоді до анімаційної реклами з різними типами графіки (2-D, 3-D, комбінована) та споживчої мотивації даної цільової аудиторії. Встановлено, що рекламні ролики на основі використання 3-D графіки, оцінюються представниками молодіжної аудиторії (всіх вікових груп) найбільш позитивно та частіше викликають у них бажання придбати продукцію марки, що рекламується. Рекламні ролики, створені на основі використання технології 2-D графіки, найбільше привертають увагу молодших підлітків (12-15 років) та створюють у них відповідну споживчу мотивацію. Рекламні ролики, створені на основі комбінованої графіки, найменше зацікавлюють представників молодіжної цільової аудиторії. Проте ідеї, закладені в основу такої реклами, є найбільш зрозумілими для молоді, а сама реклама сприймається як релевантна та викликає почуття довіри до продукту та бренду. Виявлено зв'язок між рівнем емоційного інтелекту та креативності з особливостями сприймання анімаційної реклами. Досліджувані з високим рівнем емоційного інтелекту оцінюють анімаційну графіку в рекламі більш позитивно, ніж особи, які мають низькі показники емоційного інтелекту. Представники молодіжної цільової аудиторії (всіх вікових груп) з високими показниками емоційного інтелекту є найбільш чутливими до анімаційної реклами з використанням 3-D графіки. Схожа тенденція простежується у досліджуваних з високим рівнем креативності, які вище оцінюють та більш позитивно сприймають рекламні ролики з використанням 3-D графіки (порівняно з досліджуваними з низьким рівнем креативності). Встановлено, що молодші підлітки (12-15 років) з високим рівнем креативності також позитивно сприймають анімаційну рекламу з використанням технології 2-D графіки. Перспективи подальших досліджень передбачають більш детальне вивчення особливостей сприймання анімаційної реклами з різними типами графіки представниками різних вікових груп, визначення зв’язку між сприйманням анімаційної реклами та ціннісно-смисловою сферою особистості споживачів.The article is devoted to the analysis of the results of empirical research of psychosemantic features of perception of animation advertising by the representatives of the youth target audience. Differences in the perception of animation advertising between representatives of three age groups within the youth target audience were established. The authors identified four factors (“Confidence”, “Attractiveness”, “Trust”, “Consumer Activity”), which are manifested in the perception of animation advertising by young teens (12-15 y.o.). At the same time, for аdolescence teens (16-19 y.o.) and youth (20-24 y.o.) there are three factors (“Confidence”, “Attractiveness”, “Consumer activity”), which determine their attitude to animation advertising. The peculiarities of young people's attitude to animation advertising with different types of graphics (2-D, 3-D, combined) and consumer motivation of this target audience are revealed. It has been identified that commercials based on the use of 3-D graphics are evaluated by representatives of the youth audience (of all age groups) most positively and often make them want to buy the products of the advertised brand. Commercials based on the use of 2-D graphics technology attract the most attention of younger teens (12-15 y.o.) and create the appropriate consumer motivation. The commercials created on the basis of the combined graphics are the least interesting to the representatives of the youth target audience. However, the ideas underlying such advertising are the most understandable for youth, and the advertising itself is perceived as relevant and evokes a sense of trust in the product and brand. The connection between the level of emotional intelligence and creativity with the peculiarities of the perception of animation advertising is revealed. Subjects with higher level of emotional intelligence rate animation graphics in advertising more positively than people with low levels of emotional intelligence. Representatives of the youth target audience (all age groups) with high levels of emotional intelligence are most sensitive to animation advertising using 3-D graphics. A similar trend is observed in subjects with a high level of creativity, rate commercials using 3-D graphics higher and perceive it more positively (compared with subjects with lower level of creativity). It is established that young teenagers (12-15 y.o.) with a high level of creativity also positively perceive animation advertising using 2-D graphics technology. Prospects for further research include a more detailed study of the perception of animation advertising with different types of graphics by different age groups, determining the relationship between the perception of animation advertising and the value-semantic sphere of the personality of consumers.ukпсихосемантикафактори сприйманняанімаційна рекламатипи графікисемантичний диференціалмолодіжна цільова аудиторіяpsychosemanticsfactors of perceptionanimated advertisementtypes of graphicssemantic differentialyouth target audienceСтаття