Сімоніка, ЄвгенійЄвгенійСімоніка2026-02-272026-02-272025-05-27Сімоніка, Є. (2025). Methodological typology of chinese lexis for teaching listening comprehension. Ars linguodidacticae(15), 67–78. https://doi.org/10.17721/2663-0303.2025.1.0510.17721/2663-0303.2025.1.05https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11429Background. The increasing global relevance of the Chinese language and the growing demand for specialists proficient in Chinese communication have made the development of effective teaching methodologies a priority. As Chinese continues to play a crucial role in international relations, business, and cultural exchange, the ability to comprehend spoken Chinese becomes essential for future professionals. However, one of the primary challenges faced by Ukrainian learners of Chinese is the complexity of auditory comprehension. This complexity arises from fundamental linguistic differences between Chinese and Ukrainian, including tonal variations, distinct phonetic structures, lexical homonymy, and semantic nuances. These features significantly hinder the accurate perception and understanding of Chinese lexis during listening exercises. Therefore, it is crucial to develop a methodological typology of the Chinese language lexis that categorises lexical items according to their difficulty level in auditory comprehension. Such a typology should consider factors like phonetic similarity, semantic specificity, and context dependence, thereby offering a structured approach to teaching and learning Chinese vocabulary effectively. The purpose of the article is to develop a methodological typology of Chinese lexis that categorises lexical items according to their auditory perception complexity. Results and discussion. The article addresses the challenges of auditory comprehension in Chinese language learning among Ukrainian students by proposing a methodological typology of Chinese lexis. The study aimed to develop a structured approach to categorising lexical items based on auditory complexity. A research experiment conducted among first- and second-year Chinese philology majors revealed key insights: terminal tones do not significantly impact auditory perception, while lexical items with phonetic similarities to Ukrainian are more easily perceived. Intralingual interference often occurs, leading students to mistake single sounds for diphthongs or triphthongs. Additionally, morphemic compounds in context are more difficult to distinguish than when isolated, highlighting the need to teach vocabulary progressively from morphemes to composites. The study also found that words with a narrower semantic range and distinctive features are more comprehensible, and non-homonymous composites are perceived better than syntactically free lexemes. Crucially, word familiarity remains the most significant factor in auditory comprehension. In conclusion, future research should focus on developing methodologies to enhance lexical competence in listening, based on the proposed typology, and experimentally validate the effectiveness of these approaches.Статтю присвячено методичній типології лексики китайської мови, класифікованої за рівнем складності сприйняття та розуміння. Вказано на значні відмінності між китайською та українською мовами, що обумовлюють складність сприйняття китайських лексем. Важливо враховувати, зокрема, артикуляційні, графічні, структурно-композиційні та семантичні особливості китайської мови, а саме: тональність, складний словоподіл, омонімію, фонематичні відмінності. Для створення ефективної методичної типології лексики китайської мови запропоновано аналізувати різні аспекти, такі як кількість термінальних тонів, омонімію та полісемію лексем, схожість звукового складу з українською мовою, а також семантичні особливості. Під час дослідження, проведеного автором серед студентів-китаїстів І–ІІ курсу, встановлено: кількість термінальних тонів не впливає на складність сприйняття лексеми на слух; лексеми, звукові характеристики яких схожі на українські, сприймаються краще; варіації вокальних звуків китайської мови часто призводять до внутрішньомовної інтерференції, коли студенти чують дифтонги чи трифтонги замість одиничних звуків, і навпаки; сприйняття та розрізнення складоморфем у контексті є значно важчим, ніж поза контекстом, що свідчить про необхідність вивчення лексики у напрямі від складоморфем до композитів; чим вужчий семантичний діапазон слова і чим більше воно має диференційних ознак, тим його легше сприймати; композити без омонімії сприймаються краще за синтаксично вільні лексеми, а лексеми без омонімів – краще, ніж з омонімією. Головним фактором, що методично організує сприйняття на слух, визначено розуміння значення слова.ukнавчання аудіюваннялексика китайської мовилексемаметодична типологіялексична компетентність в аудіюванністуденти-китаїстиlistening instructionChinese language vocabularylexememethodological typologylexical competence in listening comprehensionChinese philology majorsСтаття