Usatenko, TamaraTamaraUsatenkoUsatenko, HalynaHalynaUsatenko2026-04-262026-04-262020-02-04Usatenko, T., Usatenko, H. (2020). UKRAINIAN SCIENTIFIC MEASUREMENTS OF PARADIGMATIC CHANGES IN SCIENTIFIC METHODOLOGY. Almanac of Ukrainian Studies(24), 22–28. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2019.24.410.17721/2520-2626/2019.24.4https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/17502In the article the features of the development of classical and nonclassical types of science of Ukrainian studies in accordance with the transformation processes of epistemological methodology, its scientific, natural, socio-political paradigm are analyzed. The article focuses on the modern changes in the methodological paradigms of the Ukrainian studies. Decoding the meanings of Ukrainian studies, attention is drawn to the fact that the term carries on both the knowledge about external world of Ukraine: factual, objective, mainly subjective in the natural-scientific paradigm of epistemological methodology and the knowledge (information) about internal subjective world of humans (rational, irrational), which is the basis of epistemological methodology.Researches in the fields of Ukrainian studies through the prism of scientific methodology make it possible to analyze in depth the processes of humanization, humanitarianism, humanization, which approach the "meetings" of subjective and objective, irrational and rational etc., actualize the problem of approaching the natural and human-dimensional world. Such structural epistemological factors of cognition are the foundations of cultural and anthropological paradigms, worldview navigations, which are considered in the context of value orientations of classical, nonclassical Ukrainian studies, as the basis of the inner human-dimensional world, detailed culturalanthropological, technological and worldviews paradigms of scientific methodology. Attention is paid to the "decoding" of the terminological system, in particular the gravitas of Ukrainian studies, whose semantics lays the cross-cutting idea of New European science - the approximation of objectivity and subjectivity.У статті досліджуються гуманістичні, гуманітарні, гуманітаристичні парадигми науки українознавства крізь призму наукової методології в умовах зрушення природничо-наукової гносеологічної методології і утвердження культурно-антропологічної парадигми епістемології. Проаналізовано загальнонаукові, власне українознавчі методи творення і розвитку класичного, некласичного типу науки гносеологічної методології у співвідносності із множинними суспільно-політичними, історико-мовознавчими, господарсько-виробничими, повсякденними та іншими цінностями культури модерну і постмодерну. Наука, що стала нині домінантою цивілізації, розглядається з позиції теорії пізнання – зовнішнього, фактологічного, об’єктивного, переважно предметного пізнання у природничо-науковій парадигмі гносеологічної методології та знання (відання) внутрішнього, на основі чого виокремлюється суб’єктивний світ людини (людиновимірний, раціональний, ірраціональний), що творить наукову епістемологічну методологію. Постнекласичний тип українознавчої науки розглянуто у просторі культурно-антропологічної парадигми епістемологічної методології. Відзначається, що збереження та оновлення в українській діаспорі, серед світового українства традиційної української культури, етнічної, національної ідентичності розширює досвід входження особистості в іншомовне середовище, іншу культуру, що важливо в сучасних умовах освітньої та культурної мобільності, глокалізаційних вимірів. Також увага у статті акцентується на «розкодуванні» термінологічної системи, зокрема багатозначності українознавства, в семантиці якого закладається наскрізна ідея новоєвропейської науки – наближення об’єктивності та суб’єктивності.ukUkrainian Studiesscientific methodologyepistemologytypes of science: classicalnon-classicalpost-classicalscientific and naturalcultural and anthropological paradigmsукраїнознавствонаукова методологіяепістемологіятипи науки: класичнийнекласичнийпостнекласичнийнауково-природничакультурно-антропологічна парадигмаСтаття