Макарець, ЮліяЮліяМакарець2026-04-202026-04-202022-07-22Макарець, Ю. (2022). LANGUAGE-RELATED HYBRID NARRATIVES IN RUSSIAN-UKRAINIAN CONFRONTATION. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(1), 21–26. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2022.31.0510.17721/1728-2659.2022.31.05https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/16627The article considers language-related Hybrid narratives that spread in the Ukrainian infospace during the period of independence as an element of Russia's hybrid war. Narrative is a cognitive structure that determines the worldview of a certain circle of individuals and is formed by modeling the semantic field of infospace. Hybrid narratives spread simplistic and primitive ideas, distort the rational perception of reality, often replacing it with an irrational reaction. Due to this, they became an effective tool of RF in deepening internal conflicts and intensifying crisis phenomenon in Ukrainian society. Russia has identified the Russian-speaking population of other countries (especially post-Soviet countries) as one of the main factors of its geopolitical influence in the world, so it is the most active in broadcasting language-related hybrid narratives. In particular, in the Ukrainian information space, there are mobilization narratives that are aimed to unite around the idea of "protection of the Russian language and violated rights of Russianspeakers" (narratives on a common language space, second official language, hostility between Russian-speaking East of Ukraine and Ukrainianspeaking West, etc.) and discrediting narratives on Ukrainian as a national language (about its lack of prospects, provincialism, etc.). Pro-Russian political forces, mass media, the Russian national minority and Russian-speaking Ukrainians, representatives and products of popular culture, etc. become the tools of translation of these stories. Against the backdrop of Russia's clear stance that it views the Russian-speaking population of other countries as a means of geopolitical influence and the use of language-related narratives in its aggression against Ukraine, in Ukraine, at the political level, support for the state language has not yet been identified as a priority security issue and the state has actually existed within the limits set by Russian hybrid narratives, or revived at various stages as a stabilizing Soviet narrative of "two languages – one folk".Досліджено гібридні довколомовні наративи, що поширювалися в українському інфопросторі у період незалежності, як елемент гібридної війни Росії проти України. Наратив – когнітивна структура, що визначає світосприйняття певного кола індивідів і формується шляхом моделювання семантичного поля інфопростору. Гібридні наративи поширюють спрощені і примітивізовані уявлення, деформують раціональне сприйняття дійсності, часто підміняючи його ірраціональною реакцією. Завдяки цьому вони стали ефективним інструментом РФ у загостренні внутрішніх суперечностей і посиленні кризових явищ в українському суспільстві. Росія визначила одним з основних чинників свого геополітичного впливу у світі російськомовне населення інших країн (перш за все пострадянських), тому чи не найактивніше вона транслює довколомовні гібридні наративи. Зокрема, в українському інфопросторі – це мобілізаційні наративи, які мають об'єднати навколо ідеї "захисту російської мови та порушених прав російськомовних" (про спільний мовний простір, запровадження другої офіційної мови, ворожнечу між російськомовним Сходом України та україномовним Заходом тощо) та дискредитаційні щодо української мови як національної (про її неперспективність, провінційність тощо). Інструментами трансляції цих наративів стають проросійські політичні сили, засоби масової інформації, російська національна меншина та російськомовні українці, представники та продукти популярної культури й ін. На тлі чіткого означення Росією, що вона розглядає російськомовне населення як важіль геополітичного впливу, і використання нею довколомовних наративів у своїй агресії проти України, в Україні на політичному рівні підтримку державної мови досі не означили як першорядне безпекове питання й фактично діяли в межах, заданих російськими гібридними наративами, або ж на різних етапах реанімували як стабілізаційний радянський наратив про "дві мови – один народ".uknarrativehybrid narrativelanguage-related narrativestate languageUkrainian languageнаративгібридний наративдовколомовний наративдержавна моваукраїнська моваСтаття