Жиленко, МиколаМиколаЖиленко2026-03-172026-03-172025-01-20Жиленко, М. (2025). USE OF SELF-MANAGEMENT TECHNOLOGY IN THE TRAINING OF SPECIALISTS IN SPECIALITY 011. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series «Pedagogy», 1(19), 20–25. https://doi.org/10.17721/2415-3699.2024.19.0410.17721/2415-3699.2024.19.04https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12803Background. In higher education, the subject-subject pedagogical process is perceived as an integral component where the personalities of the teacher and the student interact. However, despite the parity in the activities of both parties, the organization and implementation of this process are driven by the teacher's activities. Results. The teacher's activities can be considered as meta-activities since they are aimed at organizing and managing other types of activities. In the context of higher education, the teacher often acts as a manager, organizing their work in such a way as to effectively influence other participants in the educational process. The article reveals the logic and approaches to motivating students in the formation of personal characteristics within the educational process for training specialists in the field of higher education through the use of self-management technology. It explores the possibility of structuring educational activities in a way that provides each student with the opportunity to develop a system of learning activities as a process for developing personal characteristics necessary for their future profession. The sequence of educational actions is outlined, creating conditions for transitioning from the position of a passive executor of the teacher's instructions to self-regulation of one's own educational and life activities in accordance with personally formulated social and personal goals. By using the staged actions provided by self-management technology, and specifying goal formulation and setting with the help of SMART criteria (Specific, Measurable, Achievable, Relevant, Time-bound), group activities create conditions for the self-actualization of learning activities. This is achieved through assessing the current level of preparation, determining the necessary resources for learning, sequencing actions in the process of self-realization considering the tasks of the educational process, and monitoring and adjusting actions. Conclusions. Feedback during the learning process and after the completion of the course shows that this approach allows for the identification of educational problems whose complexity and relevance meet the students' learning needs. It creates internal motivation and conditions for finding ways to solve the main problems of the course, thereby forming personal characteristics based on the understanding of the content of educational competencies and program learning outcomes. This approach develops self-reflection and metacognitive skills, enabling students to better control their own learning process and achieve set goals, and as a derivative effect, obtain tools for lifelong learning.Вступ . У вищій освіті суб'єкт-суб'єктний педагогічний процес сприймається як невід'ємна складова, де взаємодіютьособистість викладача й особистість студента. Проте, зважаючи навіть на паритетність діяльності обох сторін, організація та здійснення цього процесу відбувається завдяки діяльності викладача. Результати. Діяльність викладача може бути розглянута як мéтадіяльність, адже вона спрямована на організацію та управління іншими видами діяльності. В умовах вищої школи педагог часто виступає як управлінець, організовуючи свою роботу у такий спосіб, щоб ефективно впливати на інших учасників освітнього процесу. В статті розкрито логіку, підходи до мотивації здобувачів щодо формування особистісних характеристик в освітньому процесі з підготовки фахівців для сфери вищої освіти за допомогою використання технології self-менеджменту. Розглянуто можливість побудови освітньої діяльності так, щоб надати кожному студенту можливість сформувати систему навчальної діяльності як процес розвитку особистісних характеристик, необхідних для майбутньої професії. Досліджено послідовність навчальних дій, що створюють умови для переходу від позиції пасивного виконавця вказівок викладача до саморегуляції власної освітньої та життєвої діяльності відповідно до особисто сформульованих соціальних і особистісних цілей. З огляду на етапність дій, що передбачена технологією self-менеджменту, та завдяки конкретизації формулювань і постановки цілей за допомогою прикладів і критеріїв SMART (Specific, Measurable, Achievable, Relevant, Time-bound), у процесі групових занять створюються умови для самоактуалізації навчальної діяльності оцінюванням поточного рівня підготовки, визначенням необхідних ресурсів для навчання, послідовністю дій у процесі самореалізації з урахуванням завдань освітнього процесу, здійснення моніторингу і коригування дій. Висновки. Зворотний зв'язок у процесі навчальної діяльності і після завершення вивчення дисципліни показує, що такий підхід дозволяє виявляти освітні проблеми, складність і актуальність яких відповідає навчальним запитам студентів, створювати внутрішню мотивацію і умови для пошуку шляхів розв'язання основних проблем курсу, формуючи особистісні характеристики на основі усвідомлення змісту навчальних компетентностей і програмних результатів навчання. За такого підходу розвиваються навички саморефлексії та метакогніції, що дозволяє краще контролювати студентам власний процес навчання і досягати поставлених цілей, і як похідний ефект – отримувати інструменти для навчання протягом життя.enмéтадіяльністьself-менеджментSMART-плануванняметакогніції.Стаття