Zham, OlenaOlenaZham2026-04-282026-04-282020-12-18Zham, O. (2020). CONCEPTUAL CONFLICT BETWEEN THE FOUNDERS OF THE PEREYASLAV SKANSEN REGARDING ITS NAME AND THEMATIC STRUCTURE (IN THE LATE 1950es AND 1960es). Українознавчий альманах(27), 88–93. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2020.27.1310.17721/2520-2626/2020.27.13https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18227Monumental and museum work in Ukraine in 1960-1970's of XX century. characterized by a wave of mass interest in Ukrainian culture and the spread of the progressive idea of creating ethnographic museums of a new type – open-air museums, commonly called scans. The first such museum in Ukraine was the Museum of Folk Architecture and Life in the Middle Dnieper region in Pereyasla, Kyiv region, which is one of the richest treasures of original folk architecture and life of the inhabitants of the Dnieper villages of the 19 th – beginning оf the 20 th. The museum is a part of National historical and ethnographic reserve «Pereyaslav».This project had no precedents in Ukraine, so the path to the realization of this idea was difficult and long. Foreign experience in creating open-air ethnographic exhibitions was especially useful, as the museum practice of Ukraine still lacked theoretical knowledge, polished methodology, clear principles of museum studies, international standards, and good work experience. The approaches of Pereyaslav museums to this new, methodically and practically not developed business, were creative and original. The experience of its founders was useful for creating other museums of folk architecture and life in Ukraine.The article examines the history of the Pereyaslav scansen. Different conceptual approaches of its founders are analyzed. The proposed article deals, first of all, with the scientific controversy between the director of the Pereyaslav-Khmelnytsky State Historical Museum M.I. Sikorsky and public figure E.F. Ishchenko regarding the definition of the type of museum, its name, thematic structure, exposition content, landscaping and other issues. Scientific discourse also had its positive sides. The controversy that arose between the founders allowed both sides to consider true, logical ideas in the theory of each of them. Scientific discourse also had its positive sides. The controversy that arose between the founders allowed both sides to consider true, logical ideas in the theory of each of them.Пам’яткоохоронна та музейна справа в Україні в 1960–1970-их рр. ХХ ст. характеризується хвилею масового зацікавлення українською культурою та поширенням прогресивної ідеї створення етнографічних музеїв нового типу – музеїв просто неба, які прийнято називати скансенами. Першим таким музеєм в Україні став Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, що є однією з найбагатших скарбниць самобутньої народної архітектури та побуту жителів наддніпрянських сіл ХІХ – початку ХХ ст. Музей входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Зазначений проект не мав прецедентів в Україні, тому шлях до реалізації цього задуму був складним і тривалим. Особливо корисним виявився іноземний досвід по створенню етнографічних експозицій під відкритим небом, адже музейній практиці України ще бракувало теоретичних знань, відшліфованої методики, чітких принципів музеєзнавства, міжнародних стандартів, належного досвіду роботи. Підходи переяславських музейників до цієї нової, методично й практично не розробленої справи, виявилися творчими й оригінальними. Досвід роботи його фундаторів став у нагоді при створенні інших музеїв народної архітектури та побуту в Україні.У статті розглядається історія створення переяславського скансену. Аналізуються різні концептуальні підходи фундаторів скансену щодо його назви та тематичної структури. У запропонованій статті мова йде, насамперед, про наукову полеміку між директором Переяслав-Хмельницького державного історичного музею М.І. Сікорським і громадським діячем Є.Ф. Іщенком стосовно визначення типу музею, його назви, тематичної структури, експозиційного наповнення, озеленення території та інших питань. Науковий дискурс мав і позитивні сторони. Полеміка, яка виникла між фундаторами, дозволила обом сторонам розгледіти вірні, логічні думки в теорії кожного з них.ukPereyaslavscanenarchitectural monumentM. I. SikorskyE. F. IshchenkoПереяславскансенпам’ятка архітектуриМ.І. СікорськийЄ.Ф. ІщенкоСтаття