Заруцька, О.О.Заруцька2026-04-132026-04-132021-05-19Заруцька, О. (2021). Феміністське мистецтвознавство Грізельди Поллок як виклик мистецтву минулого. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник, 1(17), 40–44. https://doi.org/10.17721/sophia.2021.17.8УДК 7.072.210.17721/sophia.2021.17.8https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/15735The theoretical work of one of the founders and leading figures of modern feminist art Griselda Pollock is considered. Representing researchers whose ideas were shaped by the radical cultural and social revolution of the 1960s and 1970s, she belongs to the second generation of feminist art criticism. The author points to the eclectic methodological position of G. Pollock, which combines a number of areas associated with its "radicalism" in relation to the classical areas of art history and social thought. In particular, it is Marxism, poststructuralism of R. Bart and M. Foucault, Freudian psychoanalysis etc. Methodological eclecticism G. Pollock suggests that the leading in her work is her ideological attitude, rather than research position. Although G. Pollock's theoretical constructions are formally based on specific biographical and art studies of artists of the past, methodological eclecticism does not allow to characterize them as scientific or at least consistently logical in their construction. The author concludes that substantively, the concept of G. Pollock is based on the interpretation of female (and male) principles in the artist's work as a gender category, defined by the prevailing social roles and stereotypes in society. G. Pollock uses the concept of "bourgeoisie" in relation to the culture of the masculine society of the past; attempts to develop the concept of "death of the author" by R. Bart in the interpretation of the socially determined figure of the artist (on the example of W. Van Gogh); quite arbitrarily uses the apparatus of Freudian psychoanalysis to read ("deconstruct") works of art, in particular, paintings by W. Van Gogh and A. de Toulouse-Lautrec. Thus, G. Pollock turns feminist art criticism into an ideological platform for the development of a range of ideological and theoretical currents, united by their radicalism and opposition to classical art and the ideological foundations of modern civilization as a whole.Розглядається теоретичний доробок однієї із фундаторів та провідних фігур сучасного феміністського мистецтвознавства Грізельди Поллок. Представляючи дослідників, ідеї яких формувалися під впливом радикальної культурної та суспільної революції у 1960-х – 1970-х роках, вона належить до другого покоління у феміністичній мистецтво- знавчій критиці. Вказується на еклектичність методологічної позиції Г. Поллок, яка поєднує низку напрямів, пов'язаних своєю "радикальністю" щодо класичних напрямів мистецтвознавчої та суспільної думки. Зокрема, це марксизм, постструктуралізм Р. Барта та М. Фуко, фрейдистський психоаналіз тощо. Методологічний еклектизм Г. Поллок дозволяє припустити, що провідною у її творчості є ідеологічна установка, а не дослідницька позиція. Хоча теоретичні розробки Г. Поллок формально ґрунтуються на конкретних біографічних та мистецтвознавчих дослідженнях художників минулого, методологічна еклектика не дозволяє охарактеризувати їх як наукові або послідовно логічні у своїй побудові. Концепція Г. Поллок спирається на трактування жіночого або чоловічого початку в творчості митця як гендерної категорії, яка є визначеною панівними у суспільстві соціальними ролями і стереотипами. Г. Поллок використовує поняття "буржуазності" щодо культури маскулінного суспільства минулого, здійснює спроби розвинути концепцію "смерті автора" Р. Барта у трактуванні соціально визначеної постаті художника (на прикладі В. Ван Гога), досить довільно використовує апарат фрейдистського психоаналізу для прочитання ("деконструкції") художніх творів, зокрема, картин В. Ван Гога та А. де Тулуз-Лотрека. Грізельда Поллок перетворює феміністську мистецтвознавчу критику на ідеологічну платформу, насамперед це стосується розвитку спектра ідейно-теоретичних течій, які об'єднані своїм радикалізмом і опозиційністю, та класичного мистецтва й ідейних основ сучасної цивілізації загалом.ukGriselda Pollockfeminist art historyfeminist critique of artГрізельда Поллокфеміністичне мистецтвознавствофеміністична критика мистецтваСтаття