Бачун, Лілія ІгорівнаЛілія ІгорівнаБачун2026-01-082026-01-082021-05-20Бачун, Л. (2021). Сакральні номінації в текстах про національно-визвольний рух України: компаративний підхід. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 42, 140–162. https://doi.org/10.17721/APULTP.2021.42.140-162УДК 811.161.210.17721/APULTP.2021.42.140-162https://apultp.knu.ua/article/view/7343https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/9556The article describes the main provisions of the theolinguistic science, its defining criteria and objects of further research. Theoretical bases of the concept of religious discourse and its connection with ethnocentrism of the analyzed material have been stated. A comparative analysis of the peculiarities of the semantic-associative motivation for use of sacred-type coreferents in the twelve texts of works about the national liberation movement of Ukraine with their functioning in the text of the Bible have been conducted. Categorically analyzed names of the sacred coreferents have been divided according to the eschatological-ontological connotative directions, designations of religious things of use and the names of passional sacral type. Nine names of biblical anthroponyms have been singled out in the analyzed twelve texts of works about the national liberation movement of Ukraine, which determine the objectification of the sacred conceptosphere. The variable component of the biblical anthroponyms functioning (St. Peter, Joseph of Arimathea and John the Baptist) in the analyzed texts of works about the national liberation movement of Ukraine and their various translations of the Bible have been clarified. The functional and stylistic features of the writers' usage of Old Testament and New Testament precedent biblical names and their common and distinctive features of functioning in the texts of various translations of the Bible have been highlighted. The category of the sacred onyms′ functionality has been realized through the words′ connotative-associative layers (Jeremiah and lexical units of weeping, sobbing; King David ‒ psalms), comparison (Moses ‒ Ivan Franko), the characteristics of activities (betrayal of Judas) and identification of Adam with the Fall, and Christ with eternal life.У статті висвітлено основні положення теолінгвістики, її визначальні критерії та об'єкт дослідження. Викладено теоретичні основи поняття релігійного дискурсу і його зв'язку із етноцентричністю аналізованого матеріалу. Здійснено порівняльний аналіз особливостей використання семантико-асоціативної вмотивованості кореферентів сакрального типу в дванадцяти текстах творів про національно-визвольний рух України першої половини XX ст. із їхнім функціонуванням у тексті Святого Письма. Категоріально аналізовані назви сакральних кореферентів поділяються згідно із есхатологічно-онтологічним конотативним спрямуванням, позначенням церковно-релігійних речей ужитку і назв пасіонарного сакрального типу. З'ясовано варіативний складник функціонування біблійних антропонімів (святий Петро, Йосип Ариматейський та Іван Хреститель) у текстах творів про національно-визвольний рух України і різних перекладів Святого Письма. Компаративний підхід дав змогу порівняти функціонування сакрально зумовлених кореферентів у текстах історичних творів та набуття ними концептуально-означальних характеристик у тексті Святого Письма. Виділено дев'ять назв біблійних антропонімів у аналізованих дванадцяти текстах творів про національно-визвольний рух України, які зумовлюють об'єктивацію сакральної концептосфери. Визначено варіативну складову найменувань трьох біблійних антропонімів (святий Петро, Іван Хреститель і Йосиф Ариматейський) через призму їхнього функціонування в текстах історичних творів та в різних текстах перекладів Святого Письма. З'ясовано функціонально-стилістичні особливості використання письменниками старозавітніх та новозавітніх прецедентних біблійних найменувань і їхні спільні та відмінні риси функціонувань у текстах різних перекладів Святого Письма. Категорія функціональності сакральних онімів реалізується через конотативно-асоціативні нашарування лексем (Єремія і лексичні одиниці плач, ридання; цар Давид ‒ псалми), порівняння (Мойсей ‒ Іван Франко), діяльнісні характеристики (зрада Юди) і ототожнення Адама із гріхопадінням, а Христа із життям вічним.      140-162ukconnotationconceptcoreferentreligious linguisticstheolinguisticsprecedent biblical anthroponymконотативністьконцепткореферентрелігійна лінгвістикатеолінгвістикапрецедентний біблійний антропонімСтаття