Zou, ChengzhangChengzhangZou2026-02-272026-02-272024-05-27Zou, C. (2024). PHILOSOPHICAL ANALYSIS OF THE THEORY OF “THREE HARMONIES” IN THE INTERNATIONAL POLITICAL VIEWS OF CHINA AND THE USSR. Politology bulletin(92), 54–64. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2024.92.54-6410.17721/2415-881x.2024.92.54-64https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11449Researched that, the concept of the “three harmonies” — the foreign policy advocated by the Soviet government during Nikita Khrushchev’s tenure — aimed to redefine not only the USSR’s foreign policy but also the trajectory of global socialism. This policy emphasized peaceful coexistence, competition, and transition, forming the basis of détente between the East and West. Essentially, it sought peaceful coexistence with Western countries to avoid war while striving to surpass the United States through peaceful competition. However, the concept faced criticism and did not garner unanimous approval. The concept of peaceful coexistence was particularly groundbreaking, as it acknowledged the existence of different social systems and sought to find common ground despite ideological differences. By promoting peaceful competition, the Soviet Union aimed to demonstrate the superiority of socialism through economic, technological, and cultural achievements, rather than through military means. However, the theory of the “three harmonies” faced challenges and criticisms both domestically and internationally. Within the Soviet Union, hardliners criticized Khrushchev’s perceived concessions to the West and feared that peaceful coexistence would undermine the revolutionary zeal of the socialist cause. Internationally, foreign powers, like China, which has historically developed its own current idea of peaceful coexistence, viewed the concept with skepticism, interpreting it as a tactic to divide and weaken the unity of the capitalist bloc.Досліджено, що концепція «трьох гармоній» — зовнішня політика, яку пропагував радянський уряд під час правління Микити Хрущова, мала на меті переосмислити не лише зовнішню політику СРСР, а й траєкторію глобального соціалізму. Ця політика наголошувала на мирному співіснуванні, конкуренції та переході, формуючи основу розрядки між Сходом і Заходом. По суті, вона прагнула до мирного співіснування із західними країнами, щоб уникнути війни, одночасно прагнучи перевершити Сполучені Штати шляхом мирної конкуренції. Однак концепція зіткнулася з критикою і не знайшла одностайного схвалення. Концепція мирного співіснування була особливо новаторською, оскільки вона визнавала існування різних соціальних систем і намагалася знайти спільну мову, незважаючи на ідеологічні розбіжності. Пропагуючи мирну конкуренцію, Радянський Союз мав на меті продемонструвати перевагу соціалізму через економічні, технологічні та культурні досягнення, а не військовими засобами. Проте теорія «трьох гармоній» зіткнулася з проблемами та критикою як усередині країни, так і за кордоном. У Радянському Союзі прихильники жорсткої лінії критикували уявні поступки Хрущова Заходу та боялися, що мирне співіснування підірве революційний запал соціалістичної справи. На міжнародному рівні іноземні держави, як-от Китай, який історично розвинув власну ідею мирного співіснування, сприйняли цю концепцію скептично, інтерпретуючи її як тактику розколу та послаблення єдності капіталістичного блоку.enHistory of philosophypolitical philosophytheory of the “three harmonies”People’s Republic of ChinaCommunist Party of the Soviet UnionPeaceful CoexistenceSocialist InternationalismMarxist-Leninist Thoughtісторія філософіїполітична філософіятеорія «трьох гармоній»Китайська Народна РеспублікаКомуністична партія Радянського Союзумирне співіснуваннясоціалістичний інтернаціоналізммарксистсько-ленінська думкаСтаття