Демчик, ОлександрОлександрДемчикКречетова, ВіраВіраКречетоваЧичановський, ІгорІгорЧичановський2026-02-262026-02-262025Демчик, О., Кречетова, В., & Чичановський, І. (2025). Практики гуманітарної допомоги цивільному населенню в прифронтових регіонах. Українознавчий альманах, (37), 34–38. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2025.37.4УДК 316.74:355.233.2(477)10.17721/2520-2626/2025.37.4https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10927У статті досліджуються особливості практик, методів та форм гуманітарної допомоги цивільному населенню в прифронтових регіонах українського Приазов’я, що здійснюються підрозділами «Капеланського батальйону Маріуполь». Проаналізовано етапи становлення волонтерського й капеланського руху протестантських громад у контексті воєнної агресії Російської Федерації проти України. Висвітлено організаційно-координаційні аспекти діяльності батальйону, спрямовані на евакуацію населення, надання гуманітарної, медичної, психологічної та соціальної підтримки мешканцям прифронтових територій. Особливу увагу приділено гуманітарним стратегіям, що поєднують релігійну мотивацію з прагматичними формами волонтерства, які забезпечують ефективне реагування на виклики воєнного часу. Показано, що діяльність батальйону ґрунтується на принципах добровільності, адресності, міжконфесійної відкритості, інклюзивності допомоги та високої мобільності. Зазначено, що «Капеланський батальйон Маріуполь» не лише рятує життя та задовольняє базові потреби людей, а й формує простір довіри, емпатії та співучасті між військовими, волонтерами та цивільним населенням. Завдяки своїй багатогалузевій структурі батальйон поєднує духовне служіння, соціальну роботу та логістичну діяльність, що робить його прикладом ефективної взаємодії між релігійними організаціями, громадськими фондами та військовими структурами. Доведено, що гуманітарна активність цього підрозділу сприяє зміцненню соціальної стійкості громад, збереженню морального потенціалу суспільства та гуманізації соціальних відносин у період війни. Результати дослідження мають наукову й практичну значущість для подальшого вивчення ролі релігійних інституцій у забезпеченні громадянської безпеки, розвитку культури солідарності й відновленні гуманітарної сфери України. Отримані висновки підтверджують важливість інтеграції духовного чинника у систему кризового менеджменту. Узагальнення досвіду «Капеланського батальйону Маріуполь» може слугувати методологічною основою для розроблення державних і громадських програм гуманітарного реагування.The article examines the practices, methods, and forms of humanitarian aid to the civilian population in the front-line regions of the Ukrainian Azov Sea coast, carried out by units of the Mariupol Chaplain Battalion. The stages of the formation of the volunteer and chaplain movement of Protestant communities in the context of the Russian Federation's military aggression against Ukraine are analyzed. The organizational and coordination aspects of the battalion's activities aimed at evacuating the population and providing humanitarian, medical, psychological, and social support to residents of frontline territories are highlighted. Particular attention is paid to humanitarian strategies that combine religious motivation with pragmatic forms of volunteering, which ensure an effective response to the challenges of wartime. It is shown that the battalion's activities are based on the principles of voluntariness, targeting, interfaith openness, inclusiveness of assistance, and high mobility. It is noted that the Mariupol Chaplain Battalion not only saves lives and meets people's basic needs but also creates a space of trust, empathy, and solidarity between the military, volunteers, and the civilian population. Thanks to its multidisciplinary structure, the battalion combines spiritual service, social work, and logistical activities, making it an example of effective interaction between religious organizations, public foundations, and military structures. It has been proven that the humanitarian activities of this unit contribute to strengthening the social stability of communities, preserving the moral potential of society, and humanising social relations during wartime. The results of the study are of scientific and practical importance for further research into the role of religious institutions in ensuring civil security, developing a culture of solidarity, and restoring the humanitarian sphere in Ukraine. The conclusions confirm the importance of integrating the spiritual factor into the crisis management system. The generalization of the experience of the Mariupol Chaplain Battalion can serve as a methodological basis for the development of state and public humanitarian response programs.ukволонтерствокапеланствосоціальна підтримкарелігійні організаціїКапеланський батальйон Маріупольvolunteeringchaplaincysocial supportreligious organizationsMariupol Chaplain BattalionСтаття