Лагодич, ВолодимирВолодимирЛагодич2026-02-252026-02-252025Лагодич, В. (2025). Військовий магістр Феогнід у ході облоги Сирмія 581 р.. Етнічна історія народів Європи, (76), 68–73. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2025.76.0810.17721/2518-1270.2025.76.08https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10775Період останньої чверті VI ст. у контексті військової справи Римської імперії асоціюється з перманентними оборонними війнами, що припали на час правління наступників Юстиніана І (527–565). Поряд із цим, існуюча до 565 р. система військових корпусів, магістеріїв планомірно деградувала унаслідок економічної та продовольчої кризи, що охопила Імперію. Негативно на становище римського війська у цей період вплинуло також протистояння у середовищі військової та світської знаті Імперії у ході перерозподілу влади на час правління Юстина ІІ (565–578) та Тиберія ІІ Констянтина (578–582). Тактичні одиниці, позбавлені можливості ротації в умовах постійних протистоянь, припиняли своє існування як автономні одиниці та зводились до числа гарнізонів. Одним із прикладів цієї тенденції є доля військового магістерія Іллірика (magisterium militum per Illiricum), який був розташований на північно-західному фронтирі Балканських провінцій. Сили магістерія, виконуючи наказ імператора Юстина, у 568 р. зайняли місто Сирмій, забезпечуючи його, таким чином, від нападу зі сторони кочовиків аварів. Претензії на володарювання Сирмієм, які висували аварські нобілі, виступили підставою для розгортання воєн поміж номадами та Імперією у 568–570 рр. та 581 р. Унаслідок окреслених конфліктів, статус магістерія Іллірика став формальним та вимірювався насамперед залогою Сирмія. У ході конфлікту 581 р., оборонців міста очолив військовий магістр Феогнід. Опосередковані свідчення Менандра Протектора дозволяють припускати, що Феогнід був останнім у часі магістром Іллірика. Однак, зважаючи на мінімальну підготовку римлян до протистояння у регіоні, дії Феогніда звелись насамперед до перемовин із аварським каганом Баяном І (562–602). З огляду на їх провал, Феогніду довелось очолити оборону Сирмія супроти аварів.The period of the last quarter of the 6 cent. in the context of the military affairs of the Roman Empire is associated with defensive wars that occurred during the reign of successors og Justinian I (527–565). At the same time, the system of military corps, the magisterium militum, that existed before 565 systematically degraded as a result of the economic and military crisis that gripped the Empire. The situation of the Roman army during this period was also negatively affected by the confrontation between the military and secular nobility of the Empire during the redistribution of power during the reigns of Justin II (565–578) and Tiberius II Constantine (578–582). Military units, deprived of the possibility of rotation in conditions of constant confrontation, ceased to exist as autonomous units and were reduced to garrisons. One example of this trend is the fate of the military magisterium militum per Illiricum, which was located on the northwestern frontier of the Balkan provinces. The forces of magisterium militum, following the order of Emperor Justin, occupied the city of Sirmium in 568, thus protecting it from attack by the Avars nomads. Claims to rule Sirmium by the Avar nomads led to wars between the nomads and the Empire in 568–570 and 581. As a result of these conflicts, the status of the magisterium of Illyricus became formal and was measured primarily by the defenders of Sirmium. During the conflict of 581, the city’s defenses were led by the magister militum Theognis. Indirect evidence from Menander the Protector suggests that Theognis was the last magistrate of Illyricum. However, given the minimal preparation of the Romans for confrontation in the region, actions of Theognis were primarily limited to negotiations with the Avar Khagan Bayan I (562–602). Given their failure, Theognis had to lead the defense of Sirmium against the Avars.ukвійськовий магістравариРимська імперіяІлліриквійськовий магістерійmagister militumAvarsRoman EmpireIllyricummagisterium militumСтаття