Мицюк, Марина ВалеріївнаМарина ВалеріївнаМицюкНаумовська Олеся Владиславівна2026-04-302026-04-302026-04-10Мицюк М. В. Фольклорні патерни сучасних наративів у контексті російсько-української війни : дис. ... доктора філософії (PhD) : 035 Філологія. Київ, 2026. 272 с.УДК 801.81: [39:179.6:355.01(470:477)]https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18772Мицюк М. В. Фольклорні патерни сучасних наративів у контексті російсько-української війни. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 «Філологія». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Навчально-науковий інститут філології. – Київ, 2026. Колективні уявлення про військовий конфлікт та його учасників формують важливу частину національної свідомості. Дослідження сучасного військового фольклору дозволяє простежити, як у фольклорних наративах відображається війна, її герої, ворог та інші соціальні образи. У дисертації розглянуто, які образи військових формуються у сучасному героїчному дискурсі, які механізми творення етосу окремих підрозділів та як ритуалізовані тексти функціонують у військовому середовищі. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше в українській фольклористиці комплексно досліджено сучасні військові наративи у контексті російсько-української війни. Визначено ключові фольклорні патерни, що використовуються в сучасних військових текстах, проаналізовано їхню структурну, семантичну та функціональну специфіку. З’ясовано механізми адаптації традиційних героїчних сюжетів до умов сучасного воєнного конфлікту, що відображається в ритуалізованих текстах, військових етосах та інституційних узусах. Емпіричну базу дослідження становить корпус текстів морської піхоти України, дописи соціальних мереж, публікації у ЗМІ, записи інтерв’ю військових, етоси підрозділів «Хартія», та морської піхоти України. Використано методи польових досліджень, інтерв’ювання військових безпосередньо на бойових позиціях, що дозволило зафіксувати живі наративні практики. 3 У першому розділі «Фольклорні наративи війни: історіографічний та методологічний аспекти» розглянуто основні підходи до аналізу військових текстів у сучасних гуманітарних науках. Визначено, що війна як феномен не лише має історичний вимір, а й закріплюється у фольклорній традиції через систему сюжетів, образів, ритуальних текстів та героїчних дискурсів. Другий розділ «Образи військових у фольклорному наративі» присвячений вивченню того, як формуються фольклорні репрезентації військових, зокрема образ воїна, героя, загиблого побратима та противника. Особливу увагу приділено трансформації цих образів під впливом сучасного інформаційного середовища та медійного простору. У третьому розділі «Етоси, узуси та ритуалізовані тексти: фольклорна героїка сучасної війни» досліджуються ключові ритуалізовані тексти військових підрозділів, особливості формування їхнього етосу та мовних узусів. Проаналізовано корпус текстів морської піхоти України, підрозділу «Хартія», а також тексти, що функціонують у військових середовищах. Досліджено їхню роль у конструюванні групової ідентичності, підтриманні бойового духу та творенні новітніх фольклорних традицій. Дослідження засвідчує, що сучасний військовий фольклор є важливим складником національної культури та історичної пам’яті. Його аналіз дозволяє краще зрозуміти механізми формування героїчних наративів, що впливають на суспільні уявлення про війну та її учасників. Фольклор є важливим механізмом колективної пам’яті, який у кризові моменти історії не лише зберігає суспільні цінності, а й відтворює нові форми усної традиції. Війна як екстремальний соціальний досвід активізує процеси фольклоризації та створює нові наративи, що виконують різні функції – від консолідаційної до меморіальної. Російсько-українська війна 2014–2024 років спричинила формування цілої низки нових фольклорних текстів, що відображають бойові події, етос військових, героїчні образи, осмислення смерті та втрати. У центрі дослідження – аналіз фольклорних патернів, що проявляються в сучасних наративах цієї війни. Наукова новизна дисертації полягає у комплексному аналізі фольклорних наративів, що виникли внаслідок російсько-української війни, їхньої типології, функціонування та семантики. Уперше досліджено особливості військових усних розповідей, ритуалізованих текстів, символічних висловів і фронтових пісень як нових форм усної народної творчості. Виявлено, що структура сучасних військових наративів значною мірою базується на традиційних українських героїчних жанрах, зокрема на козацькому фольклорі, партизанських піснях, меморатах про воєнні події. Проведено порівняльний аналіз цих жанрів із сучасними цифровими текстами, що поширюються у соціальних мережах та інтернет-культурі. Емпіричну базу дослідження становить корпус текстів, що включає понад 250 зразків фольклорних наративів, записаних у польових умовах, аналіз матеріалів соціальних мереж та блогів, публікацій у ЗМІ. Окрему увагу приділено інтерв’ю з військовими, що дозволяють простежити, як формуються етоси окремих підрозділів, зокрема Морської піхоти України, «Хартії» та інших частин, що мають унікальні кодекси честі, внутрішню фольклорну традицію та символічні практики. У першому розділі досліджено загальні підходи до вивчення наративів війни у фольклористиці, їхню структуру та жанрові особливості. Особлива увага приділена військовим меморатам – розповідям очевидців, які передають персональний досвід через призму колективної традиції. Аналізується роль міфологізації у військових текстах, що відображають дуалістичну опозицію «герой – ворог», а також процеси адаптації класичних фольклорних мотивів до сучасних реалій війни. Другий розділ присвячений образам військових у сучасних фольклорних текстах. Досліджено процеси формування героїчних наративів, зокрема через призму ідеалізованих образів захисників, братерства, жертовності та відданості військовому обов’язку. Визначено ключові семантичні моделі, що репрезентують не лише образи воїнів, а й образи ворога, жертви, зрадника. У цьому контексті розглядається вплив цифрових медіа, що пришвидшують процес фольклоризації, а також індивідуальні стратегії наративізації військового досвіду. Третій розділ присвячений етосу та ритуальним текстам військових підрозділів. Окреслено роль бойових девізів, присяг, поховальних практик та інших ритуалізованих форм текстів, що виконують як мотиваційну, так і меморіальну функцію. Вперше здійснено комплексний аналіз бойових традицій, що формують ціннісну систему військових спільнот. Також з’ясовано, як певні мовні конструкції закріплюються у військовому фольклорі та впливають на формування колективної ідентичності. Методи дослідження базуються на комплексному підході, що включає структурно-семантичний аналіз текстів, етнографічне дослідження (польові записи, інтерв’ювання військових), контент-аналіз цифрових наративів та порівняльно-історичний аналіз. Використано також підходи когнітивної наратології для вивчення механізмів створення та сприйняття фольклорних текстів у військовому середовищі. Дослідження засвідчує, що сучасні військові наративи не лише виконують функцію відображення подій, а й беруть активну участь у формуванні героїчних образів, конструюванні національного міфу про боротьбу, а також стають важливим елементом колективної пам’яті. Порівняльний аналіз із історичними аналогами демонструє, що значна частина цих текстів відтворює традиційні жанрові патерни, хоча й адаптується до нових медіа та інформаційного середовища. Результати дисертації можуть бути використані у викладанні фольклористики, культурології, медіазнавства, соціальних комунікацій, а також у психологічній реабілітації військових через усну історію та індивідуальну наративізацію бойового досвіду. Дисертація є першим комплексним дослідженням фольклорних патернів сучасних військових наративів у контексті російсько-української війни, що дозволяє глибше зрозуміти процеси трансформації усної традиції в умовах збройного конфлікту та механізми формування колективної пам’яті. Ключові слова: фольклор, російсько-українська війна, військовий наратив, ритуалізовані тексти, героїчний дискурс, етос, ідентичність.Mytsiuk M. V. Folkloric Patterns of Contemporary Narratives in the Context of the Russian-Ukrainian War. A qualification research paper in manuscript form. A dissertation for obtaining the degree of Doctor of Philosophy in specialty 035 «Philology». – Taras Shevchenko National University of Kyiv, Educational and Scientific Institute of Philology. – Kyiv, 2026. Collective perceptions of military conflict and its participants constitute a crucial part of national consciousness. The study of contemporary military folklore enables the examination of how war, its heroes, enemies, and other social actors are represented in folkloric narratives. The dissertation explores the formation of military images within modern heroic discourse, the mechanisms for creating the ethos of specific military units, and the functions of ritualized texts within the military environment. The scientific novelty of the dissertation lies in the first comprehensive study of modern military narratives in Ukrainian folklore studies in the context of the Russian-Ukrainian war. Key folkloric patterns utilized in contemporary military texts are identified, and their structural, semantic, and functional specificities are analyzed. The mechanisms by which traditional heroic plots are adapted to modern warfare conditions are examined, as reflected in ritualized texts, military ethos, and institutional usages. The empirical base of the study includes a corpus of texts from the Ukrainian Marine Corps, social media posts, media publications, transcribed interviews with military personnel, and the ethos of the «Khartia» unit and the Ukrainian Marine Corps. The research employs fieldwork methods, including direct interviews with military personnel at combat positions, allowing for the documentation of real-time linguistic practices and narratives. In the first chapter, «Folkloric War Narratives: Historiographical and Methodological Aspects», the primary approaches to analyzing military texts in contemporary humanities are examined. It is established that war, as a phenomenon, possesses not only a historical dimension but is also embedded in folklore traditions through a system of plots, images, ritual texts, and heroic discourses. The second chapter, «Images of the Military in Folkloric Narratives», investigates how folkloric representations of soldiers are constructed, particularly the figures of the warrior, hero, fallen comrade, and enemy. Special attention is given to the transformation of these images in the context of modern information environments and media spaces. The third chapter, «Ethos, Usages, and Ritualized Texts: Folkloric Heroism of Modern Warfare», explores key ritualized texts within military units, the formation of their ethos, and linguistic usages. The analysis includes a corpus of texts from the Ukrainian Marine Corps, the «Khartia» unit, and other texts functioning within military environments. Their role in constructing group identity, maintaining morale, and generating new folkloric traditions is examined. The study demonstrates that contemporary military folklore is an essential component of national culture and historical memory. Its analysis provides deeper insight into the mechanisms that shape heroic narratives, influencing societal perceptions of war and its participants. Folklore serves as a crucial mechanism of collective memory, which, during moments of historical crisis, not only preserves social values but also generates new forms of oral tradition. War, as an extreme social experience, activates processes of folklorization, producing new narratives that fulfill various functions – ranging from consolidation to commemoration. The Russian-Ukrainian war of 2014–2024 has resulted in the emergence of an extensive range of new folkloric texts reflecting combat events, military ethos, heroic figures, and the conceptualization of death and loss. This study focuses on analyzing the folkloric patterns manifested in contemporary war narratives. The scientific novelty of the dissertation lies in the comprehensive analysis of folkloric narratives that have emerged as a result of the Russian-Ukrainian war, their typology, function, and semantics. It is the first study to examine the features of military oral storytelling, ritualized texts, symbolic expressions, and frontline songs as new forms of oral folk creativity. The study reveals that the structure of contemporary military narratives is significantly based on traditional Ukrainian heroic genres, including Cossack folklore, partisan songs, and war-related memorates. A comparative analysis of these genres with modern digital texts, distributed through social media and internet culture, has been conducted. The empirical foundation of the research consists of a corpus of texts, including over 250 examples of folkloric narratives recorded in fieldwork conditions, an analysis of materials from social networks and blogs, as well as media publications. Special attention is given to interviews with military personnel, which provide insights into how the ethos of specific units, such as the Ukrainian Marine Corps, «Khartia» and others, is formed – highlighting their unique codes of honor, internal folkloric traditions, and symbolic practices. The first chapter examines the general approaches to studying war narratives in folklore studies, their structure, and genre characteristics. Special focus is placed on war memorates – eyewitness accounts that convey personal experiences through the lens of collective tradition. The study also explores the role of mythologization in military texts, which reflect the dualistic opposition of «hero vs. enemy» and the processes of adapting classical folkloric motifs to modern war realities. The second chapter is dedicated to military images in contemporary folkloric texts. The processes of forming heroic narratives are examined, particularly through the prism of idealized images of defenders, brotherhood, sacrifice, and dedication to military duty. Key semantic models that represent not only warrior figures but also those of the enemy, victim, and traitor are identified. In this context, the influence of digital media, which accelerates the folklorization process, as well as individual strategies for narrativizing military experience, is explored. The third chapter focuses on ethos and ritualized texts of military units. It outlines the role of battle slogans, oaths, funerary practices, and other ritualized text forms that serve both motivational and commemorative functions. A comprehensive analysis of battle traditions shaping the value system of military communities is conducted for the first time. Additionally, the study investigates how certain linguistic constructs become entrenched in military folklore and influence the formation of collective identity. The research methodology is based on an interdisciplinary approach, incorporating structural-semantic text analysis, ethnographic research (field recordings and interviews with military personnel), content analysis of digital narratives, and comparative-historical analysis. Cognitive narratology approaches are also employed to examine the mechanisms for creating and perceiving folkloric texts in military environments. The study confirms that contemporary military narratives not only function as a means of reflecting events but also actively participate in shaping heroic images, constructing a national myth of struggle, and serving as a crucial element of collective memory. A comparative analysis with historical analogs demonstrates that a significant portion of these texts reproduces traditional genre patterns while adapting to new media and informational environments. The dissertation results can be applied in the teaching of folklore studies, cultural studies, media studies, social communications, and in the psychological rehabilitation of military personnel through oral history and the individual narrativization of combat experiences. This dissertation is the first comprehensive study of the folkloric patterns of contemporary military narratives in the context of the Russian-Ukrainian war, offering deeper insight into the transformation of oral tradition in wartime and the mechanisms for constructing collective memory. Key words: folklore, folklorization, military narrative, ritualized texts, heroic discourse, ethos, identity.ukфольклорросійсько-українська війнавійськовий наративритуалізовані текстигероїчний дискурсетосідентичність.folklorefolklorizationmilitary narrativeritualized textsheroic discourseethosidentity.Дисертація