Чугаєв, ОлексійОлексійЧугаєв0000-0003-2570-869XРезнікова , НаталіяНаталіяРезнікова0000-0003-0412-1945Панченко, ВолодимирВолодимирПанченко2026-02-272026-02-272025-10-20Чугаєв, О., Резнікова, Н., Панченко, В. (2025). HEALTHFLATION: HEALTHCARE SECTORS HOSTAGE TO MACROECONOMIC INSTABILITY AND COST OF LIVING CRISIS. Аctual Problems of International Relations, 1(164), 143–157. https://doi.org/10.17721/apmv.2025.164.1.143-15710.17721/apmv.2025.164.1.143-157https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11381The hypothesis of the article is to recognize the fact that the impact of inflation on health deserves academic attention. Based on the statement that inflation negatively affects health, and the more negative this impact is, the more vulnerable certain groups of people are in terms of socio-economic status, we set ourselves the goal of defining the category of “healthflation”, which will allow us to actualize an important component of price instability. We have established that the term “healthflation” is an explanation of price fluctuations that occurred: (1) as a result of restrictions on the international movement of goods and services, international movement of labor as a result of the implementation of border closure and self-isolation policies; (2) in the field of medical care, in the medical services market, in the medical equipment market and in the pharmaceutical market (including the vaccine market); (3) due to the cost of medical services, the need for which arose as a result of the deterioration of health, which is associated with the cost of living crisis, which resulted in a reduction in economic activity and economic growth rates under the influence of the pandemic. It is noted that health inflation, which manifests itself in a reduction in the purchasing power of economic agents, can occur: as a reaction to pandemics (where, as a result of the introduction of restrictions on the movement of factors of production, the supply of goods decreases, which provokes an increase in prices); as a reaction to a decrease in labor productivity due to a decrease in economic activity and a deterioration in health as a component of human capital; as a reaction to an attempt to implement large-scale projects aimed at improving the health of the population and/or projects to increase national security in the field of providing drugs of strategic importance, the center of production of which may be a country from the “unfriendly” list, which will allow it to use drugs as a weapon; as a reaction to a change in the structure of population expenditures due to a deterioration in health (reduction in consumption of certain types of services, increase in consumption of goods) and the use of preventive measures; as a reaction to the redistribution of budget expenditures due to a decrease in revenues (taxes, attracted investments), which forcibly reduces the volume of medical care provided, increasing household spending on private medical services. According to the author's approach, health inflation or healthcare inflation can also be defined as the difference between the growth of healthcare spending per capita and the growth in life expectancy. It was found that the average annual health inflation was 4.3% per year in 2000-2022 and peaked at 9.2% in 2020 at the beginning of the COVID-19 pandemic. Health inflation was lowest in low-income countries and relatively higher in fast-growing and upper-middle-income countries, showing a nonlinear relationship with the level of development, which can be explained by the fact that in difficult times people focus on essential health services that are crucial for their security. On the other hand, in conditions of rapid economic growth, people can afford to buy more services that are less urgent but provide a better quality of life and are willing to pay more for them, which can affect the prices of health services. The dependence on economic growth has persisted during the pandemic, but another factor has also become significant – inflation, which is negatively correlated with health inflation.Гіпотеза статті полягає у визнанні того факту, що вплив інфляції на здоров'я заслуговує академічної спільноти. Виходячи із твердження, що інфляція негативно впливає на здоров'я, і тим негативнішим є цей вплив, чим більш уразливими з точки зору соціально-економічного становища є окремі групи людей, ми ставимо собі за мету визначити категорію «healthflation», що дозволить актуалізувати важливу складову цінової нестабільності. Нами було встановлено, що термін «healthflation» є поясненням цінових флуктуацій, які сталися: (1) внаслідок обмеження міжнародного руху товарів та послуг, міжнародного руху робочої сили у результаті впровадження політики закриття кордонів та самоізоляції; (2) у сфері медичної допомоги, на ринку медичних послуг, на ринку медичного обладнання та на фармацевтичному ринку (у тому числі на ринку вакцин); (3) внаслідок витрат на медичні послуги, потреба у яких виникла у результаті погіршення стану здоров'я, що пов’язане із кризою вартості життя, що результувала скорочення економічної активності та темпів зростання економіки під впливом пандемії. Визначено, що хелсфляція, що виявляється у скороченні купівельної спроможності економічних агентів, може виникати: як реакція на пандемії (де внаслідок введення обмежень на рух факторів виробництва зменшується пропозиція товарів, що провокує зростання цін); як реакція на зменшення продуктивності праці внаслідок скорочення економічної активності та погіршення здоров'я як складової людського капіталу; як реакція на спробу в обмежені часові межі реалізувати масштабні проєкти, спрямовані на оздоровлення населення та/або проєкти щодо підвищення національної безпеки у сфері забезпечення препаратами стратегічного значення, центром виробництва яких може виявитися країна зі списку «недружніх», що дозволить їй використовувати ліки як зброю; як реакція на зміну структури витрат населення внаслідок погіршення стану здоров'я (скорочення споживання окремих видів послуг, зростання споживання товарів) та використання превентивних засобів; як реакція на перерозподіл бюджетних видатків внаслідок зменшення доходів (податків, залучених інвестицій), що вимушено зменшує обсяги медичної допомоги, що надається, збільшуючи витрати домогосподарств на приватні медичні послуги. За авторським підходом, хелсфляцію або інфляцію охорони здоров'я також можна визначити як різницю між зростанням витрат на охорону здоров'я на душу населення та зростанням тривалості життя. Встановлено, що середньорічна хелсфляція становила 4,3% на рік у 2000-2022 роках і досягла піку в 9,2% у 2020 році на початку пандемії COVID-19. Хелсфляція була найнижчою в країнах з низьким рівнем доходу та відносно вищою в країнах з швидким зростанням та рівнем доходу вище середнього, демонструючи нелінійну залежність від рівня розвитку, що може бути пояснене тим, що у важкі часи люди зосереджуються на найважливіших медичних послугах, які мають вирішальне значення для їхньої безпеки. З іншого боку, за умов швидкого економічного зростання люди можуть дозволити собі купувати більше послуг, які є менш терміновими, але забезпечують кращу якість життя, і готові платити за них більше грошей, що може вплинути на ціни на медичні послуги. Залежність від економічного зростання зберігалася і в період пандемії, але інший фактор також став значним – інфляція з негативною кореляцією з інфляцією охорони здоров'я.enСтаття