Скрипченко Ігор ВолодимировичТкач, Олег Іванович2025-06-062025-06-062025-05-07Скрипченко І. В. Протестні рухи як чинник політичного насилля в сучасних Сполучених Штатах Америки : дис. … доктора філософії : 052 Політологія / Скрипченко Ігор Володимирович ; наук. кер. О. І. Ткач. Київ, 2025. 270 с.УДК 329:323.2(73)"20"https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6651Дисертація є цілісним дослідженням протестних рухів як чиннику політичного насилля в сучасних Сполучених Штатах Америки. В роботі здійснено аналіз теоретико-методологічних засад дослідження протестних рухів як чиннику політичного насилля на основі зарубіжних та вітчизняних праць. Охарактеризовано основні передумови появи, формування та радикалізації протестних рухів у США в ХХІ столітті. Виявлено насильницькі протести як загрозу для функціонування демократичних інститутів США та розроблено засоби їх запобігання. Актуальність дослідження зумовлена зростанням рівня політичного насилля в Сполучених Штатах Америки на сучасному етапі. Протягом тривалого часу протестні рухи вважалися одним із важливих проявів розвинутого громадянського суспільства. Більшість досліджень була присвячена позитивній ролі протестних рухів у процесі демократичного транзиту та покращення рівня вертикальної підзвітності органів влади. Однак насильницькі протести 2020 року, пов'язані зі смертю Джороджа Флойда, та спроба захоплення будівлі Капітолію США 6 січня 2021 року стали жахливими проявами політичного насилля у Сполучених Штатах. У всіх ключових насильницьких подіях активну роль приймали учасники протестних рухів. Це обумовлює необхідність з'ясувати, чому протестні рухи стали чинником політичного насилля та як запобігти їх потенційній радикалізації. В досліджені було вперше систематизовано теоретичні напрацювання вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо підходів до розуміння протестних рухів як одного із чинників політичного насилля. Виявлено, що протестні рухи частіше використовують насильницькі засоби в разі їх радикалізації. Для з'ясування динаміки радикалізації та логіки застосування протестними рухами мирних чи насильницьких форм протестів було розроблено наступні типології протестних рухів: за формою сприйняття політичних опонентів (політизовані, поляризовані, радикалізовані); за сприйняттям учасниками рухів легітимності політичної системи (інституціональні, радикальні); за вибором стратегії до дій (інституціоналізація, радикалізація); за формою проведення протестів (мирні; насильницькі). Ці типології були об'єднані в авторську концепцію «Трансформації протестних рухів в процесі досягнення своєї мети». На основі розроблених типологій та концепцій запропоноване авторське визначення протестного руху як різновиду суспільних рухів, який виступає проти політичних груп та структур, шляхом прямої дії у вигляді протестів. В процесі досягнення своєї мети протесний рух може набувати політизованого, поляризованого та радикалізованого сприйняття своїх політичних опонентів. Це сприйняття визначає відношення учасників руху до легітимності політичної системи, яке може бути інституціональним чи радикальним та впливає на процес інституціоналізації або радикалізації руху в межах політичної системи. Інституціоналізація руху сприяє застосуванню мирних форм протестів. Процес радикалізації впливає на використання рухом насильницьких форм протестів як одного із видів політичного насилля, що несе загрозу для функціонування демократичних інститутів в державі. В досліджені обґрунтовано передумови формування масових протестних рухів у США до яких належать початок економічної кризи 2007-2008 років та криза політичного представництва. Охарактеризовано процеси поляризації та радикалізації протестних рухів у США після економічної кризи 2008 року. Доведено взаємозв'язок між діяльністю протестних рухів та основними формами політичного насилля. Виявлено взаємозалежність всіх форм політичного насилля між собою. Обґрунтовано, що застосування протестними рухами насильницьких форм протестів у США призвело до виникнення таких форм політичного насилля як терористичні акти, міжобщинне насилля, зростання діяльності організованої злочинності, замахи на життя політиків та спроби державних переворотів. З'ясовано, що протестні рухи мали опосередкований вплив на зміну зовнішньої політики США, що збільшило кількість політичного насилля у світі у формі військових конфліктів. Виявлено вплив зростання рівня політичного насилля на функціонування демократичних інститутів у США. Доведено радикалізацію політичних поглядів більшості американців через насильницьку діяльність протестних рухів. Ця радикалізація проявилася у вигляді штурмів та захоплення місцевих і федеральних адміністративних будівель, включаючи будівлю Капітолію США у Вашингтоні 6 січня 2021 року. Збільшилася кількість насильницьких нападів на політиків, як, наприклад, замах на життя Дональда Трампа 13 липня 2024 року. Здійснювався публічний тиск на судову гілку влади з боку окремих протестних рухів під час розгляду резонансних для суспільства справ. Такі форми політичного насилля загрожують функціонуванню державних та політичних інститутів у США. Доведено, що це також мало наслідки у вигляді падіння індексу рівня демократії, що було зафіксовано міжнародними аналітичними центрами. Для запобігання радикалізації протестних рухів й мінімізації політичного насилля розроблено відповідні політико-правові стратегії. До них належать: проведення ефективної економічної політики, підвищення вертикальної підзвітності органів влади, утвердження нульової толерантності до політичного насильства, застосування принципу невідворотності покарання за підтримку та проведення насильницьких протестів. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та практичні пропозиції можуть бути застосовані як теоретична база для подальшого дослідження проблеми протестних рухів як чинника політичного насилля у різних країнах світу, включаючи Україну. Розроблена концепція «Трансформації протестних рухів в процесі досягнення своєї мети» створює інструментарій для комплексного розгляду процесів поляризації та радикалізації протестних рухів для нових наукових досліджень. Обґрунтування взаємозалежності насильницьких протестів та різних форм політичного насилля дозволяє поглибити дослідження у цій сфері в межах політичної науки. Розроблені в дисертації політико-правові стратегії можуть бути використані органами законодавчої та виконавчої влади з метою прийняття законів та інших нормативно-правових актів, які будуть забезпечувати економічний розвиток, свободу слова та ефективну систему політичного представництва, що зменшить ризики виникнення радикальних протестних рухів в Україні. Наведені дані та висновки дослідження можуть бути застосовані правоохоронними органами для розроблення відповідних стратегій та моделей по контролю і протидії розвитку насильницьких протестів та політичного насилля в Україні. Також результати дослідження можуть бути використанні для розробки нових навчальних курсів з політології в межах дисциплін, які стосуються політичної конфліктології, сучасних форм протестних рухів, менеджменту політичних проєктів, політичного прогнозування, політичної культури, порівняльної політології, політичної модернізації, транзитології, політичного моделювання, політичного консалтингу тощо.The dissertation is a holistic study of protest movements as a factor of political violence in the modern United States of America. The work analyzes the theoretical and methodological foundations of the study of protest movements as a factor of political violence based on foreign and domestic works. The main prerequisites for the emergence, formation and radicalization of protest movements in the USA in the 21st century are characterized. Violent protests are identified as a threat to the functioning of democratic institutions in the USA and means of their prevention are developed. The relevance of the study is due to the increase in the level of political violence in the United States of America at the present stage. For a long time, protest movements were considered one of the important manifestations of a developed civil society. Most of the research was devoted to the positive role of protest movements in the process of democratic transition and improving the level of vertical accountability of government bodies. However, the violent protests of 2020 associated with the death of George Floyd and the attempt to seize the US Capitol building on January 6, 2021 became horrific manifestations of political violence in the United States. In all key violent events, participants in protest movements took an active role. This necessitates the need to find out why protest movements have become a factor in political violence and how to prevent their potential radicalization. The study systematized for the first time the theoretical developments of domestic and foreign researchers on approaches to understanding protest movements as one of the factors of political violence. It was found that protest movements more often use violent means in the event of their radicalization. To clarify the dynamics of radicalization and the logic of the use of peaceful or violent forms of protests by protest movements, the following typologies of protest movements were developed: by the form of perception of political opponents (politicized, polarized, radicalized); by the perception of the legitimacy of the political system by movement participants (institutional, radical); by the choice of strategy for action (institutionalization, radicalization); by the form of protests (peaceful; violent). These typologies were combined into the author's concept «Transformations of protest movements in the process of achieving their goal». Based on the developed typologies and concepts, the author's definition of a protest movement is proposed as a type of social movement that opposes political groups and structures through direct action in the form of protests. In the process of achieving its goal, a protest movement can acquire a politicized, polarized, and radicalized perception of its political opponents. This perception determines the attitude of movement participants to the legitimacy of the political system, which can be institutional or radical and affects the process of institutionalization or radicalization of the movement within the political system. Institutionalization of the movement contributes to the use of peaceful forms of protests. The radicalization process affects the movement's use of violent forms of protests as one of the types of political violence, which poses a threat to the functioning of democratic institutions in the state. The study substantiates the prerequisites for the formation of mass protest movements in the USA, which include the beginning of the economic crisis of 2007-2008 and the crisis of political representation. The processes of polarization and radicalization of protest movements in the USA after the economic crisis of 2008 are characterized. The relationship between the activities of protest movements and the main forms of political violence is proven. The interdependence of all forms of political violence is revealed. It is proven that the use of violent protests by protest movements in the USA led to the emergence of such forms of political violence as terrorist acts, intercommunal violence, organized crime activities, attempts on the lives of politicians and attempted coups. It is found that protest movements had an indirect impact on changing US foreign policy, which increased the amount of political violence in the world in the form of military conflicts. The impact of the increase in the level of political violence on the functioning of democratic institutions in the United States has been revealed. The radicalization of the political views of the majority of Americans due to the violent activities of protest movements has been proven. This radicalization has manifested itself in the form of storming and seizing of local and federal administrative buildings, including the US Capitol building in Washington. The number of violent attacks on politicians has increased, such as the attempt on the life of Donald Trump on July 13, 2024. These forms of political violence threaten the functioning of state and political institutions in the United States. It has been proven that this has caused a drop in the democracy index, which was recorded by international analytical centers. To prevent the radicalization of protest movements and minimize political violence, appropriate political and legal strategies have been developed. These include: implementing effective economic policies, increasing vertical accountability of government bodies, establishing zero tolerance for political violence, and applying the principle of inevitability of punishment for supporting and conducting violent protests. The scientific propositions, conclusions and practical proposals formulated in the dissertation can be used as a theoretical basis for further research into the problem of protest movements as a factor of political violence in different countries of the world, including Ukraine. The developed concept of «Transformation of protest movements in the process of achieving their goal» creates a toolkit for a comprehensive consideration of the processes of polarization and radicalization of protest movements for new scientific research. Substantiation of the interdependence of violent protests and various forms of political violence allows for deeper research in this area within the framework of political science. The political and legal strategies developed in the dissertation can be used by legislative and executive authorities to adopt laws and other regulatory legal acts that will ensure economic development, freedom of speech and an effective system of political representation, which will reduce the risks of radical protest movements in Ukraine. The data and conclusions of the study can be applied by law enforcement agencies to develop appropriate strategies and models to control and counteract the development of violent protests and political violence in Ukraine. The results of the study can also be used to develop new training courses in political science within the framework of disciplines related to political conflictology, modern forms of protest movements, management of political projects, political forecasting, political culture, comparative political science, political modernization, transitology, political modeling, political consulting, etc.ukпротестні рухиполітичне насиллядемократіяСШАгромадянське суспільствоекономічна кризакриза політичного представництвамирний протестнасильницький протестполітизаціяполяризаціярадикалізаціяінституціоналізаціяпопулізмЗМІprotest movementspolitical violencedemocracyUSAcivil societyeconomic crisiscrisis of political representationpeaceful protestviolent protestpoliticizationpolarizationradicalizationinstitutionalizationpopulismmass mediaДисертація