ТКАЧЕНКО, ЮрійЮрійТКАЧЕНКОМАКСИМЮК, ОлександрОлександрМАКСИМЮКЧЕРНІНСЬКИЙ, АндрійАндрійЧЕРНІНСЬКИЙКРИШТАЛЬ, ОлегОлегКРИШТАЛЬ2026-03-182026-03-182025-10-14ТКАЧЕНКО, Ю., МАКСИМЮК, О., ЧЕРНІНСЬКИЙ, А., КРИШТАЛЬ, О. (2025). ELECTROPHYSIOLOGICAL METHODS IN NOCICEPTION RESEARCH. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Biology, 100(1), 66–71. https://doi.org/10.17721/1728.2748.2025.100.66-7110.17721/1728.2748.2025.100.66-71https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13237The issue of pain management is one of the key challenges in modern medicine. Among the methods of pain relief, pharmacotherapy plays a significant role, relying on the use of a wide range of analgesic agents. Modern pharmacology necessitates the development of innovative pain-relief drugs that are more effective, non-toxic, safe for health, and convenient to use. The process of developing new pharmaceuticals includes stages of design, synthesis, and testing of molecules. Analysis of experimental data obtained during the study of pain-relieving agents provides better insights into the molecular mechanisms of pain. Various research methods are employed for a detailed study of analgesic effects and the molecular mechanisms underlying nociceptive sensitivity. These approaches include testing the effects of analgesic agents on nociceptive responses induced by chemical, thermal, and mechanical stimuli. Fundamental, screening and applied research requires researchers to maintain maximum objectivity in obtaining results, taking into account all factors that may influence their recording and interpretation. This study aims to describe the most commonly used methods in research laboratories for testing skin nociceptive sensitivity. These include electrophysiological studies of the soma of cultured neurons in vitro, recordings of afferent activity in vivo and ex vivo, and methods for studying pain behavior in animals. The study also includes a list and analysis of factors to consider when interpreting experimental data in pharmacological research, aiding in selecting an appropriate methodological approach for investigating the chosen mechanism of sensory sensitivity.Проблема контролю болю є однією з ключових у сучасній медицині. Серед методів знеболення особливу роль відіграє фармакотерапія, яка базується на застосуванні широкого спектра препаратів із знеболювальною активністю. Сучасна фармакологія вимагає створення інноваційних знеболювальних препаратів, які були б ефективнішими, нетоксичними, безпечними для здоров’я та зручними у використанні. Процес розробки нових лікарських засобів охоплює етапи проектування, синтезу та тестування молекул. Аналіз експериментальних даних, отриманих під час досліджень протибольових засобів, дозволяє краще зрозуміти молекулярні механізми болю. Для детального вивчення знеболювальної дії та молекулярних механізмів, що лежать в основі ноцицептивної чутливості, використовуються різні методи дослідження. Ці підходи включають тестування дії протибольових засобів ноцицептивну відповідь викликану за допомогою хімічних, температурних і механічних стимулів. Проведення фундаментальних, скринінгових і прикладних досліджень вимагає від дослідників максимальної об'єктивності в отриманні результатів, із урахуванням усіх факторів, що можуть вплинути на їх реєстрацію та інтерпретацію. Мета даного дослідження – це загальний опис найбільш широковживаних методів які використовуються у дослідницьких лабораторіях для тестування ноцицептивної чутливості шкіри які включають електрофізіологічне дослідження соми культивованих нейронів in vitro, запис аферентної активності in vivo і ex vivo, а також методи дослідження больової поведінки тварин. З  переліком й аналізом факторів, які слід враховувати, при інтерпретації екcпериментальних даних фармакологічних досліджень. Що допоможе обрати адекватний методичний підхід для дослідження обраного механізму сенсорної чутливості.ennociceptionsensory neuronsextracellular recordingpatch-clampbehavioral response to painNociceptionpainskin innervationноцицепціясенсорні нейронизовнішньоклітинний запис нервової активностіpatch-clampбольова поведінкаСтаття