Пивоваров, Олександр ВолодимировичОлександр ВолодимировичПивоваровЧерноус, Світлана Миколаївна2026-05-212026-05-212026-04-22Пивоваров О. В. Правове регулювання заохочень державних службовців : дис. ... доктора філософії : 081 Право. Київ, 2026. 210 с.УДК 349.22https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/21739Пивоваров О.В. Правове регулювання заохочень державних службовців. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право» (08 – «Право»). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України. – Київ, 2026. Дисертаційне дослідження присвячено комплексному аналізу правового регулювання заохочень державних службовців. В дисертації розкрито теоретико-методологічні засади заохочення державних службовців в системі трудо-правових методів забезпечення службової дисципліни, досліджено підстави та порядок застосування заохочень, а також визначено концептуальні засади вдосконалення правового регулювання заохочень державних службовців. В дисертації наголошується, що заохочення державних службовців, яке має вагоме мотиваційне значення, набуває особливої актуальності в умовах формування професійної та високоефективної державної служби. Заохочення розглянуто як позитивний інструмент забезпечення трудової дисципліни, що спрямований на підвищення зацікавленості працівника в ефективному виконанні трудової функції та покладених на нього професійних обов’язків. Встановлено, що заохочення державних службовців – це позитивний інструмент службової дисципліни, що застосовується роботодавцем за бездоганне виконання трудової функції та особливі заслуги і полягає у наданні працівнику засобів матеріального та морального стимулювання. Заохочення, що застосовуються до державних службовців характеризується рядом ознак, серед яких виокремлено: поєднання загального та спеціального правового регулювання; виключно індивідуальний характер; загальний мотиваційний, двосторонній та соціальний характер; дотримання спеціально-трудової процедури застосування заохочення. Зроблено висновок, що застосування заохочень до державних службовців базується на самостійних принципах, серед яких виокремлено принципи: законності; обґрунтованості; соціальної справедливості; добровільності; індивідуалізації (складовими частинами вказаного принципу є засади персоніфікації та персоналізації); відкритості; принцип багатоманітності; надання рівних можливостей. Особливу увагу приділено нормативно-правовому регулюванню заохочень державних службовців. Доведено, що нормативно-правове регулювання застосування заохочень до державних службовців характеризується такими ознаками як: персоніфікованість, що полягає у застосуванні конкретного різновиду заохочення до конкретного державного службовця, з урахування показників його діяльності та результативності; диференційованість правового регулювання, що зводиться до нормативного закріплення різних видів заходів заохочення; а також окреслення спеціальних правил їх застосування не лише у загальному трудовому законодавстві – КЗпП України, але і у профільному законі – Законі України «Про державну службу». Нормативно-правове регулювання заохочень до державних службовців регулюється КЗпП України та законом України «Про державну службу». При цьому, КЗпП України встановлюється загальний порядок застосування заохочень, а також їх різновиди, а законом визначено особливості застосування заохочень саме до такої категорії працівників як державні службовці. Законодавством України визначається цілісна система заохочувальних заходів, що може бути застосована до державних службовців як заходи стимулювання трудової дисципліни. Серед таких виділено заходи матеріального та морального заохочення. Окрему увагу приділено доктринальним підходам щодо виділення інших видів заохочення державних службовців в системі трудо-правових методів забезпечення службової дисципліни. Запропоновано просування по службі, професійне навчання державного службовця, а також надання службового житла розглядати як самостійні непоіменовані різновиди заохочень державних службовців. Аргументовано доведено, що творчі відпустки та забезпечення психологічно комфортних умов праці не можуть характеризуватися як різновиди заохочень. Висловлюється думка, що встановлена законодавством України система матеріального та морального заохочення є недостатньо ефективною задля мотивації державних службовців до результативного виконання трудової функції та покладених посадових обов’язків. З огляду на вказане було проаналізовано міжнародні стандарти та зарубіжний досвід правового регулювання заохочень державних службовців, а саме: підстави, порядок та види заохочень, що застосовуються до державних службовців. За результатами проведеного дослідження запропоновано шляхи впровадження позитивного досвіду зарубіжних країн до національної правової системи. Необхідність узгодження національного законодавства з міжнародними стандартами обумовлюється також і тим, що реформа державної служби визначена однією із пріоритетних реформ, що має бути проведена в Україні у рамках євроінтеграційного курсу. Пріоритетними напрямками було визначено: 1) нормативне закріплення чітких та зрозумілих підстав застосування заохочень до державних службовців, що були б позбавлені оціночних суджень, а також можливості одноособового вирішення питання про надання заохочення; 2) нормативне визначення чіткої, прозорої та зрозумілої системи оцінювання, зокрема, з метою надання заохочень; 3) розширення закріпленої у законодавстві системи заохочень державних службовців, зокрема ст. 53 Закону України «Про державну службу». Недоліком правового регулювання заохочень державних службовців в Україні визнано використання оціночних категорій при визначенні підстав застосування заохочень зокрема, крізь призму «ефективності та бездоганності державної служби». При цьому, в жодному нормативно-правовому акті не визначено, що слід розуміти під ефективною та бездоганною державною службою. Запропоновано підставою застосування заохочення до державного службовця розглядати заслугу, що має особливу структуру (суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона, об’єктивна сторона). Суттєвим недоліком правового регулювання заохочень державних службовців в Україні також визначено відсутність правового регулювання процедури заохочувального провадження, хоча очевидним є те, що застосування заохочення до державного службовця не є одномоментним явищем. З огляду на зазначене запропоновано визначення заохочувального провадження, а також встановлено його ключові етапи. Ключові слова: трудові відносини, працівник, трудова дисципліна, службова дисципліна, заохочення, державний службовець, матеріальне заохочення, моральне заохочення, заходи стимулювання.Pyvovarov O. V. Legal Regulation of Incentives for Civil Servants. – Qualification scientific work on manuscript rights. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in Specialty 081 “Law” (08 – “Law”). – Taras Shevchenko National University of Kyiv of the Ministry of Education and Science of Ukraine. – Kyiv, 2026. The dissertation research is devoted to a comprehensive analysis of the legal regulation of incentives for civil servants. The dissertation analyzes the theoretical and methodological principles of incentives for civil servants in the system of labor law methods of ensuring service discipline, investigates the grounds and procedure for applying certain types of incentives, and also identifies conceptual principles for improving the mechanism of incentives for civil servants. The dissertation emphasizes that incentives for civil servants, which have a significant motivational value, are of particular relevance in the conditions of the formation of a professional and highly effective civil service. Incentives are considered as a positive tool for ensuring labor discipline, aimed at increasing the employee's interest in the effective performance of his labor function and the 5 professional duties assigned to him. It has been established that the encouragement of civil servants is a positive tool of service discipline, applied by the employer for the impeccable performance of the labor function and special merits and consists in providing the employee with means of material and moral stimulation. The encouragement applied to civil servants is characterized by a number of features, among which are: a combination of general and special legal regulation; exclusively individual nature; general motivational, bilateral and social nature; compliance with the special labor procedure for applying the encouragement. It is concluded that the application of incentives to civil servants is based on independent principles, among which are distinguished: the principle of legality; the principle of justification; the principle of social justice; the principle of voluntariness; the principle of individualization (the components of the specified principle are the principles of personification and personalization); the principle of openness; the principle of diversity; the principle of chance. Particular attention is paid to the regulatory and legal regulation of incentives for civil servants. It is proven that the regulatory and legal regulation of the application of incentives to civil servants is characterized by such features as: personalization, which consists in the application of a specific type of incentive to a specific civil servant, taking into account the indicators of his activity and performance; differentiation of legal regulation, which is reduced to the regulatory consolidation of various types of incentive measures; as well as the delineation of special rules for their application not only in general labor legislation - the Labor Code of Ukraine, but also in the profile law - the Law of Ukraine "On Civil Service". The regulatory and legal regulation of incentives for civil servants is regulated by the Labor Code of Ukraine and the Law of Ukraine “On Civil Service”. At the same time, the Labor Code of Ukraine establishes a general procedure for applying incentives, as well as their varieties, and the law defines the features of applying incentives specifically to such a category of employees as civil servants. Ukrainian legislation defines an integrated system of incentive measures that may be applied 6 to civil servants as instruments for promoting labour discipline. Among these, measures of material and moral incentive are highlighted. Special attention is paid to doctrinal approaches to the allocation of other types of incentives for civil servants in the system of labor-legal methods of ensuring service discipline. It is proposed to consider career advancement, professional training of a civil servant at the expense of the state budget and international partners, as well as the provision of official housing as independent unnamed varieties of incentives for civil servants. It has been argued that creative vacations and the provision of psychologically comfortable working conditions cannot be characterized as types of incentives. The opinion is expressed that the system of material and moral incentives established by the legislation of Ukraine is not effective enough to motivate civil servants to effectively perform their labor function and assigned official duties. In view of the above, international standards and foreign experience in legal regulation of incentives for civil servants were analyzed, namely: the grounds, procedure and types of incentives applied to civil servants. Based on the results of the study, ways of implementing the positive experience of foreign countries into the national legal system were proposed. The need to harmonize national legislation with international standards is also due to the fact that civil service reform is identified as one of the priority reforms to be carried out in Ukraine within the framework of the European integration course. The following priority areas were identified: 1) regulatory consolidation of clear and understandable grounds for applying incentives to civil servants, which would be devoid of value judgments, as well as the possibility of a single-person solution to the issue of providing incentives; 2) normative definition of a clear, transparent and understandable evaluation system, in particular, for the purpose of providing incentives; 3) expansion of the incentive system for civil servants enshrined in the legislation, in particular Article 53 of the Law of Ukraine "On Civil Service". The use of evaluation categories in determining the grounds for applying incentives, in particular, through the prism of “efficiency and impeccable civil 7 service”, is recognized as a shortcoming of the legal regulation of civil servants’ incentives in Ukraine. At the same time, no regulatory legal act defines what should be understood by effective and impeccable civil service. It is proposed to consider merit that has a special structure (subject, object, subjective side, objective side) as the basis for applying incentives to a civil servant. A significant shortcoming of the legal regulation of civil servants’ incentives in Ukraine is also the lack of legal regulation of incentive proceedings, although it is obvious that applying incentives to a civil servant is not a one-time phenomenon. In view of the above, a definition of incentive proceedings is proposed, and its key stages are also established. Keywords: labor relations, employee, labor discipline, service discipline, encouragement, civil servant, material encouragement, moral encouragement, incentives measures.ukтрудові відносинипрацівниктрудова дисциплінаслужбова дисципліназаохоченнядержавний службовецьматеріальне заохоченняморальне заохоченнязаходи стимулювання.labor relationsemployeelabor disciplineservice disciplineencouragementcivil servantmaterial encouragementmoral encouragementincentives measures.Дисертація