Кізима Юлія ВолодимирівнаКазакевич, Геннадій Михайлович2025-06-042025-06-042025-06-03Кізима Ю. В. Друкована графіка Артура Кампфа у контексті історії Німеччини 1890–1930-х років : дис. … доктора філософії : 032 Історія та археологія / Наук. кер. Г. М. Казакевич. Київ, 2025. 325 с.УДК 94+902(430)"189/193":76.071 Кампф А (043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/6629Актуальність проблеми дослідження обумовлена зростанням у сучасній гуманітаристиці інтересу до візуальних джерел та розширенням сфери їх використання у дослідженнях. На думку вчених, твори образотворчих мистецтв відіграли помітну роль у формуванні уявлень про національні історії та ідентичності у суспільствах Західної Європи «довгого XIX століття» та першої пол. XX ст. Ці переконання, у свою чергу, були частиною ідеологій і як такі лежали в основі політичних дій груп та окремих осіб. Хоча друкована графіка посідала помітне місце у європейській візуальній культурі цього періоду, за рівнем використання у якості джерела історичних досліджень вона поступається архітектурі, скульптурі та живопису. Вибір доробку А. Кампфа (1864–1950) для цього дослідження обумовлений кількома факторами. Впродовж останнього десятиліття інтерес науковців до професійної біографії і творів цього художника стрімко зріс. Графіка складає значну, однак порівняно мало вивчену частину його доробку. Важливим чинником вибору цієї теми стала потреба дослідити та ввести у науковий обіг збірку гравюр А. Кампфа з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (далі — Музею Ханенків). Мета дослідження полягає у розкритті впливу творів друкованої графіки на поширення націоналістичних ідеологій у Німеччині впродовж останніх десятиліть XIX та початку XX ст. на прикладі робіт Кампфа. Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що воно є першим комплексним висвітленням репрезентації національної історії у друкованій графіці німецького митця-академіста кінця XIX та початку XX ст. Це також одна із небагатьох праць, присвячених функціонуванню ілюстрованої науково-популярної історичної літератури зазначеної доби як засобу поширення і підтримки націоналістичних ідеологій. Зосереджуючись на візуальній складовій низки популярних свого часу книг, ми — у більшості випадків вперше — пропонуємо критичний огляд їхніх текстів, контексту появи та дискурсу навколо них. У дисертації узагальнено наявні та запропоновано нові підходи до опрацювання друкованої графіки як джерела міждисциплінарних гуманітарних студій. Нарешті, нам вдалося уточнити інформацію про деякі твори А. Кампфа з колекції Музею Ханенків, що дозволяє ввести їх у науковий обіг. Огляд літератури з обраної теми, результати якого представлені у підрозділі 1.1., засвідчив, що сучасники сприймали А. Кампфа, перш за все, як майстра історичного живопису, а його твори розглядали через призму націоналістичних ідеологій. Наукові праці останніх десятиліть пропонують більш критичне та нюансоване бачення кар’єрної траєкторії та доробку художника. Однак його графіка дотепер залишалась на периферії досліджень. З цієї причини саме станкові гравюри, книжкова та журнальна ілюстрація А. Кампфа склали основу джерельної бази нашої роботи, що висвітлена у підрозділі 1.2. У підрозділі 1.3 охарактеризовано термінологічний апарат і методологію дослідження. Запропоновано інструментарій наукового опрацювання творів друкованої графіки як історичного джерела, який охоплює загальнонаукові методи, концепції та підходи, запозичені із різних галузей гуманітаристики, а також спеціальні рекомендації дослідників ілюстрованої літератури. У Розділі 2 окреслено політичне значення і особливості репрезентації національної історії/міфології у візуальній культурі Німеччини впродовж обраного періоду. Окремі підрозділи присвячені ролі станкової, журнальної і книжкової графіки у контексті історичної культури та політичного дискурсу доби, а також кар’єрна траєкторія А. Кампфа як художника історичного жанру. Розділ 3 присвячено двом групам творів друкованої графіки, які художник створив до початку Першої світової війни. У підрозділі 3.1. низку офортів і літографію 1890-х рр. розглянуто у розрізі офіційної ідеології Вільгельмівської Німеччини. Використовуючи графіку А. Кампфа як відправну точку, ми торкаємось ширших наукових проблем — співвідношення між сюжетами, візуальними медіа та соціальними просторами, у яких відбувалася взаємодія з мистецькими творами; формальної стійкості і смислової гнучкості деяких образів з репертуару європейської політичної іконографії. Предметом підрозділу 3.2 є серія ілюстрацій до книги «Історія Пруссії» Р. Герцога. З'ясовано місце праці у німецькій історичній культурі доби, обставини її створення та ідеологічні завдання, що ставилися перед нею. Продемонстровано, що візуальна та вербальна складові «Історії Пруссії» є прикладом, з одного боку, «офіційно-націоналістичного», телеологічного, моралістичного, подіє-орієнтованого підходу до викладу національної історії, з іншого — розмивання чітких меж між науково-популярною та художньою літературою. Останнє, на нашу думку, робило науково-популярні історичні книги особливо привабливими для цільової аудиторії, а отже, ефективними інструментами пропаганди. У Розділі 4 ми зосереджуємось на репрезентації подій Першої світової війни у друкованій графіці А. Кампфа 1914–1917 pp. З'ясовано, що у творах цього періоду художник (подібно до інших тогочасних митців-академістів) радше втілює усталений у довоєнній культурі образ героїчного німецького воїна, ніж відображає реальність воєнних дій за участі сучасної техніки. Ворог постає як «інший», протилежність фізичного і духовно могутнього німецького військовослужбовця. Вартою уваги є тенденція зображувати противника як антропоморфну, та все ж нелюдську істоту. Її можна розглядати як один із варіантів дегуманізації «образу ворога». Ми пропонуємо осмислювати корпус досліджуваних зображень через призму концепції субституційної дії образу Герхарда Пауля. Згідно з нею, типізовані, повсюдно присутні, ідеалізовані зображення, до яких належали досліджувані роботи, могли до певної міри заміщувати собою болісні, суперечливі, складні для осмислення спогади, знання або уявлення про історичні факти — і водночас функціонувати як інструмент натуралізації ідеологій. Розділ 5 присвячений репрезентації німецьких політичних лідерів у двох популярних біографіях, які проілюстрував А. Кампф, — «Бісмарк. Картина його життя і праці» Дітріха Шефера (1917) та «Гінденбург-німець» Вальтера Блюма (1932). У цих творах виклад фактичного матеріалу поєднується із міфологізацією діячів, їх трактуванням як богообраних лідерів та моральних ідеалів німецького народу. Ми вважаємо, що А. Кампф передає і підсилює уявлення про цю подвійність, використовуючи поперемінно реалістичний та алегоричний підхід до зображення героїв книг. Наше дослідження підтвердило зауваження критиків та дослідників про те, що у ілюстраціях до цих книг (як і у інших своїх творах) художник спирається на малюнки Адольфа Менцеля до «Історії Фрідріха Великого» (1840) та «Праць Фрідріха Великого» (1843–1847). Проте у цьому випадку паралелі між роботами двох художників не обмежуються запозиченнями окремих композицій чи образів. Натомість було зроблено спостереження, що герої усіх трьох серій постають у кількох іпостасях: особлива (обрана) дитина, компетентний воєначальник, античний воїн, «батько» і перший слуга народу, портрет самого себе. Кожна містить зображення ворогів, протиставлених герою. Тож у цьому випадку як візуальну схему можна розглядати цілий набір конвенційних образів. Вдалося простежити і суттєві відмінності між досліджуваними серіями А. Менцеля та А. Кампфа. У першому випадку переважають наративні ілюстрації, що з'являються всередині тексту і створюють ефект імерсії, залучаючи глядача водночас на візуальному та вербальному рівні. У другому — завдяки іншому підходу до розміщенню ілюстрацій та переважанню алегоричних образів вони відіграють роль моральної оцінки описаних подій та водночас культурного маркера, що вводить читача-глядача в позірно знайомий ідеологічний простір. Отже, впродовж майже півстоліття активної роботи з історичною тематикою А. Кампф постійно звертається до низки образів, сюжетів, художніх прийомів, що сягають корінням різних, часто доволі віддалених у часі пластів європейської візуальної культури. Приклади, які ми розглядаємо у цій роботі, демонструють здатність художників адаптувати цей репертуар до різних контекстів — у випадку А. Кампфа ними були мінливі варіації німецького націоналізму. Вони також оприявнюють різноманіття взаємозв'язків між вербальними та візуальними складовими ілюстрованих книг, завдяки якими вони були і залишаються (щоправда, нині усе частіше у цифровій формі) дієвими знаряддями у політичному дискурсі. Практичне значення отриманих в дисертації результатів полягає у віднайденні нової та уточнені наявної інформації щодо деяких творів графіки А. Кампфа. Крім того, воно доповнює корпус досліджень, що стосуються місця друкованої графіки та науково-популярної історичної літератури у культурі доби. Матеріали дисертації можуть бути корисними для науковців та викладачів, що працюють у галузях історичної міфології, політичної іконографії, історії друкованованої графіки. Крім того,¬¬ воно можуть бути використані у діяльності культурних інституцій, колекції яких містять твори графіки А. Кампфа, зокрема Музею Ханенків.Relevance of the problem explored in this study has to do with the increase in contemporary humanities of interest in visual sources as well as the broadening of the sphere of their use in research. According to scholars in the field, works of visual arts played a significant role in shaping ideas about national histories and identities in Western Europe during the <long 19th century= and the first half of the 20th century. Those notions, in turn, were part of ideologies which informed political actions of groups and individuals. Despite occupying a prominent place in European visual culture during the subject period, prints have largely been overlooked as sources of historical research in comparison to works of architecture, sculpture, or painting. The choice of Arthur Kampf’s (186431950) prints for this study is due to several factors. Over the past decade there has been a growing scholarly interest in the career and oeuvre of this artist. Prints constitute a considerable, but relatively understudied section of his body of work. Another important reason was the need to study Kampf’s prints which are kept at the Bohdan and Varvara Khanenko National Museum of Art (hereinafter 4 the Khanenko Museum). The purpose of the study is to reveal the influence of prints on the spread of nationalist ideologies in Germany between the last decades of the 19th and the beginning of 20th centuries through the example of Kampf's work. The novelty of the study lies in its being the first survey covering the representation of national history in prints by a German academic artist of the late 19th and early 20th centuries. It is also one of the few works dealing with the period’s popular illustrated historical literature as a means of promoting and upholding nationalist ideologies. While focusing on the visual component of several books of the sort, we also provide 4 in most cases, for the first time 4 a critical examination of their texts, the contexts of their publication and circulation, as well as the discourses surrounding them. We also summarise the existing approaches to examining prints, with a focus on book illustrations, as research sources for interdisciplinary humanities and propose new ones. Finally, it contains clarified information about some of Kampf's prints in the Khanenko Museum collection. Our examination of relevant literature, the results of which are presented in Section 1.1, showed that contemporaries regarded Kampf primarily as a pre-eminent historical painter, while his works were interpreted through the prism of nationalist ideologies. Recent publications present a more critical and nuanced view of the artist's career trajectory and oeuvre. However, his graphic art was still understudied. For this reason, Kampf's prints constituted the basis of our source material, which is described in Section 1.2. Section 1.3 discusses the terms and research methods utilised in this study. We propose a set of scholarly tools for examining prints as source materials in historical research. It comprises general scientific methods, concepts, and approaches adopted from various fields of humanities, as well as specialised recommendations made by scholars of illustrated literature. Chapter 2 charts the political significance and most prominent features of the representations of national history/mythology in German visual culture during the subject period. Separate sections are dedicated to the role of printing in the contemporaneous history culture and political discourse, as well as Kampf’s career as a history painter. Chapter 3 looks at two sets of prints which the artist created prior to World War I. Section 3.1 examines several etchings and a lithograph dating from 1890s in the context the Wilhelmine Germany’s official ideology. Taking Kampf’s prints as a point of departure, it touches on broader issues 4 the interrelations between subject-matter, different visual media, and social spaces in which interaction with artworks took place; formal stability and semantic flexibility of several images in the repertoire of the European political iconography. Section 3.2 explores the illustrations in Rudolf Hezrog’s book «Prussian History» (Herzog 1913). We managed to established the work’s place in the period’s history culture, the circumstances of its creation, and its ideological purposes. Our study demonstrate that both the textual and visual components of «Prussian History» exemplify, firstly, the «official-nationalistic», teleological, moralistic, event-oriented approach to national history writing, and secondly 4 the blurring of distinct lines between popular history and fiction. The latter, in our opinion, made books of this kind especially attractive to their intended audiences and, thus, effective propaganda tools. Chapter 4 deals with the representation of World War I in Kampf’s prints made between 1914 and 1917. We argue that in these pieces he 4 similarly to other academic artists at the time 4 largely built on the image of a heroic German warrior, conventional in the pre-war culture, instead of reflecting the realities of modern warfare. The enemy is represented as «the Other», the complete opposite of the physically and mentally strong German man. A tendency to represent the enemy as an anthropomorphic, let not quite human being merits further consideration as one mode of dehumanising «the Other». We suggest viewing the corpus of pictures under consideration from the perspective of Gerhard Paul’s concept of «substitutive power of images». According to it, uniform, omnipresent, idealised pictures, including Kampf’s prints, were able to at least partly replace memories or ideas regarding historical facts that were painful, uncomfortable, or difficult to comprehend 4 while functioning as tools for naturalising ideologies. Chapter 5 examines the representations of German political leaders in two popular biographies illustrated by Kampf 4 «Bismarck. A Picture of his Life and Work» by Dietrich Schäfer (Schäfer 1917) and «Hindenburg the German» by Walter Bloem (Bloem 1932). These books combine factual material with the portrayal of the political figures as God’s chosen leaders and embodiments of the moral ideals as well as the nation itself. We maintain that Kampf conveys and thus reinforces this duality by alternating between realistic and allegorical approaches to representing the protagonists. Our research has confirmed the claims of art critics and scholars regarding Kampfs largely basing his illustrations (alongside other works) on the Adolf Menzel’s drawings in «History of Frederick the Great» (1840) and «Works of Frederick the Great» (184331847). However, in this case, the parallels between the two artists’ work are not limited to the borrowings of separate compositional schemes or images. Instead, we observed that the protagonists of all the three series are portrayed in certain capacities 4 a special (chosen) child, a competent military leader, a warrior of the Classical Antiquity, the father and first servant of the nation, a portrait of himself. Each of the series contains pictures in which the hero is juxtaposed to his enemies. Therefore, in the instance of illustrated books, a whole set of conventional images can be regarded as a visual scheme. We also outlined significant differences between Menzel’s and Kampf’s series. In the first case, narrative illustrations that appear within the text prevail, creating the effect of immersion and engaging the reader-viewer at both the visual and verbal levels. In the second case, due to a different placement of illustrations and the predominance of allegorical imagery, the pictures act as moral commentary on the events described in the respective sections of the text 4 and, simultaneously, as a sort of cultural marker that welcomes the reader-viewer into a seemingly familiar ideologically-charged space. In conclusion, during almost half a century of tackling historical subject-matter in his work, Kampf constantly turned to a set of images, subjects, and artistic devices which derive from various, often temporarily remote layers of European visual culture. The pieces we consider in this study indicate artists’ ability to adjust this repertoire to different contexts 4 in Kampf's case, the changing variations of German nationalism. We also revealed the diverse interrelations between the verbal and visual components of book illustrations, owing to which they became and, in part, still remain effective tools in political discourse. The practical significance of the findings presented in this thesis lies in the discovery of new facts and clarification of the previously available information about Kampf's prints. In addition, it complements the body of research concerning the place of prints and popular historical literature in the period’s Aulture. The thesis may be of interest to scholars and educators in the fields of historical mythology, political iconography, and the history of printings. In addition, finding and ideas presented in it may be used by cultural institutions which keep or exhibit Kampf's artworks, in particular the Khanenko Museum.ukвізуальні джерелакультурна історіяілюстрована літературажурнальна/газетна графікадрукована графікарепрезентаціїполітична іконографія/іконологіяісторична міфологіянаціоналізмобраз військовослужбовцяобраз ворогаобраз національного лідерапропагандамеморіалізаціяНімеччинаВільгельмівська добаПерша світова війнаВеймарська доба.visual sourcescultural historyprintsillustrated literaturerepresentationspolitical iconographyiconologyhistorical mythologynationalismimage of a soldierimage of an enemyimage of a national leaderpropagandamemorialisationGermanyWilhelmine eraWorld War IWeimar eraДисертація