Хоренженко, Оксана АнатоліївнаОксана АнатоліївнаХоренженкоКриволапов, Богдан Михайлович2026-03-262026-03-262026-03-25Хоренженко О.А. Міжнародно-правове регулювання діяльності організацій колективного управління майновими авторськими та суміжними правами: порівняльно-правове дослідження : дис. ... доктора філософії : 293 Міжнародне право. Київ, 2026. 248 с.УДК 341.9:347.78:347.191.4:339.166.5(043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13828Хоренженко О.А. Міжнародно-правове регулювання діяльності організацій колективного управління майновими авторськими та суміжними правами: порівняльно-правове дослідження. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 293 «Міжнародне право» (29 – Міжнародні відносини). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2026. Дисертація є одним із перших комплексних вітчизняних порівняльно-правових досліджень сфери колективного управління майновими авторськими та суміжними правами на міжнародному та національному рівнях. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю здійснення порівняльно-правового аналізу сфери колективного управління майновими авторськими та суміжними правами у міжнародному та вітчизняному правовому полі з метою виявлення нормативних прогалин у національному законодавстві, а також визначення можливостей адаптації кращих європейських практик до українських реалій з урахуванням викликів цифрової доби. Особливої ваги це питання набуває у контексті євроінтеграційного курсу України, імплементації acquis ЄС у сфері колективного управління з метою забезпечення справедливої винагороди, прозорості, ефективності й підзвітності. Додаткову актуальність дослідженню надають умови воєнного стану та майбутнього повоєнного відновлення, які висувають нові вимоги до захисту прав творців, стійкості інституцій та доступу до культурного контенту. За таких умов формування сучасної, конкурентоспроможної та гармонізованої з міжнародними стандартами моделі колективного управління постає ключовим чинником розвитку сфери інтелектуальної власності та інтеграції України до європейського правового простору. У першому розділі досліджуються загальнотеоретичні засади колективного управління у міжнародному праві. Автором розглянуто наукові підходи до розуміння поняття «колективне управління» у міжнародній та вітчизняній науковій доктринах, розкрито його багатовимірну правову природу, визначено термінологічну варіативність поняття «організація колективного управління (ОКУ)». Також проаналізовано еволюцію колективного управління та обґрунтовано розширення сфери його дії. Автор виділяє форми колективного управління, механізми його здійснення та відповідні види прав. Окремо визначено роль ВОІВ та інших міжнародних організацій у формуванні міжнародних стандартів та сприянні міжнародній взаємодії. Автором обґрунтовано доцільність виокремлення національного, регіонального та міжнародного рівнів управління, кожен із яких має власні інституційні та нормативні особливості. Другий розділ присвячується дослідженню правового регулювання колективного управління за законодавством України. Проаналізовано розвиток системи колективного управління в Україні від набуття незалежності України до сучасного етапу реформування, що відбувається в умовах реалізації євроінтеграційного курсу України та виконання зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, зокрема ст. 168. У цьому контексті простежується наближення українського законодавства до acquis ЄС. Досліджено Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15 травня 2018 р. № 2415-VIII, а також нову редакцію Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 1 грудня 2022 р. № 2811-IX, виявлено проблемні питання, пов’язані з механізмом здійснення колективного управління та забезпеченням прозорості, звітності та справедливої винагороди, та запропоновано шляхи їх вирішення. Окремо вивчено вплив воєнного стану на систему колективного управління. Проаналізовано фінансові показники діяльності ОКУ під час війни та виокремлено організації, які зберегли й посилили свої позиції, з метою надання рекомендацій щодо відновлення їх ефективності та визначення стратегій розвитку системи у повоєнний період. У третьому розділі здійснено аналіз узгодженості українського законодавства у сфері колективного управління з основними нормативними актами ЄС. Досліджено практику та механізми здійснення ефективного колективного управління у країнах ЄС та розглянуто можливості їхнього адаптації в Україні, зокрема розширеного колективного ліцензування (ECL), державного нагляду (контролю) та корпоративного врядування. Розглянуто досвід врахування ESG-факторів у діяльності європейських ОКУ для забезпечення сталого розвитку та запропоновано напрями його адаптації в Україні. Значну увагу приділено використанню в ЄС цифрових інструментів – метаданих, блокчейну та смарт-контрактів, а також можливостям їх тестування на вітчизняному рівні. Наукова новизна результатів проведеного дисертаційного дослідження полягає у наступному: Уперше у вітчизняній правовій доктрині: 1) Обґрунтовано необхідність розглядати розмежування трьох рівнів колективного управління майновими авторськими і суміжними правами – національного, регіонального та міжнародного – що надають змогу комплексно осмислити багаторівневу структуру колективного управління майновими авторськими та суміжними правами та дозволяють не лише впорядкувати функціональну і нормативну взаємодію між різними рівнями, але й ідентифікувати критично важливі зони перетину компетенцій, взаємодії та правозастосовної гармонізації в умовах цифрової економіки. 2) Надано авторську дефініцію на позначення «міжнародної системи колективного управління» як впорядкованої сукупності правовідносин і взаємодій між ОКУ з різних країн, міжнародними організаціями, національними органами інтелектуальної власності, правовласниками, користувачами та іншими суб’єктами, що ґрунтується на міжнародних договорах, стандартизованих процедурах і технічних рішеннях, обміну метаданими, та має на меті забезпечення ефективної реалізації, захисту майнових прав правовласників і розподілу справедливої винагороди в транскордонному просторі. 3) Обґрунтовано доцільність застосування ESG-факторів у діяльності ОКУ, оскільки їх адаптація дозволятиме національним ОКУ вийти за межі традиційних функцій з ліцензування та розподілу винагороди, трансформувавши їх у сучасні інституції, які поєднують управління колективними майновими правами з дотриманням принципів сталого розвитку. 4) З’ясовано, що впровадження цифрових технологій, зокрема систем управління метаданими та блокчейн-технологій, сприяє підвищенню ефективності й прозорості діяльності ОКУ, а також забезпеченню більш справедливого розподілу винагороди. Це, своєю чергою, надає колективному управлінню потенціалу стати важливим інструментом реалізації майнових прав у цифровому середовищі майбутнього, оскільки дозволяє знизити адміністративні витрати, запобігати незаконному використанню об’єктів авторського права та суміжних прав та розширює можливості міжнародного управління правами. 5) Встановлено, що європейська модель колективного управління ґрунтується на поєднанні чітко визначених нормативних стандартів, ефективних механізмів управління, державного нагляду та контролю, процедури альтернативного вирішення спорів, практики Суду ЄС, а також високого рівня корпоративного врядування й широкого застосування цифрових рішень, що забезпечують справедливий розподіл винагороди, прозорість і ефективність управління майновими авторськими та суміжними правами. Запропоновано: • Для належного відновлення правового регулювання у сфері колективного управління внести зміни до Закону України № 2415-VIII, яким: 1) продовжити строк чинності акредитації ОКУ на період воєнного стану; 2) встановити чітку й прозору процедуру її пролонгації в умовах надзвичайного правового режиму; 3) конкретизувати механізм обов’язкового колективного управління під час дії воєнного стану, забезпечивши його узгодженість із конституційними засадами правопорядку та відповідність міжнародним стандартам у сфері авторського права та суміжних прав. • Для узгодженності національного законодавства з Директивою 2014/26/ЄС: 1) внести зміни до Закону України № 2415-VIII: запровадити механізм мультитериторіального ліцензування онлайн-прав на музичні твори; закріпити норму стосовно процедури альтернативного вирішення спорів; встановити порядок обміну інформацією між компетентними органами; 2) внести зміни до Закону України «Про медіа» – впровадити правове регулювання обов’язку телерадіоорганізацій щорічно звітувати про використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав; 3) запровадити організаційні заходи стосовно посилення акредитації ОКУ для розширеного та обов’язкового колективного управління, 4) з метою нормативного закріплення у Законі України № 2415-VIII, провести фахове обговорення та ґрунтовне опрацювання таких питань за участю законодавців, представників ОКУ, науковців, експертів: інвестування доходів від прав; закріплення оптимальної, узгодженої з європейськими підходами моделі взаємовідносин між ОКУ та правовласниками, що забезпечить баланс інтересів усіх сторін. • Для усунення виявлених прогалин у національному законодавстві та досягнення відповідності Директиві (ЄС) 2019/790 у сфері колективного управління: 1) внести зміни до Закону України № 2415-VIII: запровадити принцип справедливої та пропорційної винагороди; впровадити правове регулювання зобовʼязання сторін щодо забезпечення прозорості для осіб, яким автори і виконавці передали свої права; встановити механізм коригування договорів; запровадити право на відкликання; гармонізувати регулювання мультитериторіального ліцензування для розширеного колективного управління; запровадити процедуру альтернативного вирішення спорів. • Для адаптації ECL внести зміни до Закону України № 2415-VIII, а саме: удосконалити процедури акредитації ОКУ, запроваджуючи обов’язкову періодичну перевірку репрезентативності ОКУ у процесі діяльності ОКУ; створити єдиний відкритий реєстр репертуару та членства ОКУ, що дозволить користувачам і державним органам оцінювати реальний рівень охоплення правовласників; удосконалити механізм державного нагляду за відповідністю організацій критеріям репрезентативності, зокрема через регулярний моніторинг і публічні и; забезпечити ефективну реалізацію «ефекту поширення», наприклад, через запровадження системи інформування непредставлених правовласників та гарантій своєчасної виплати їм винагороди; запровадити стандарти прозорості: обов’язкове онлайн-оприлюднення тарифів, правил розподілу коштів та умов ліцензійних договорів. • Після проведення аналізу моделей державного нагляду та забезпечення прозорості, звітності і розподілу справедливої винагороди у Франції та Нідерландах внести зміни до Закону України № 2415-VIII, а саме: створити незалежний орган державного нагляду за діяльністю ОКУ, який поєднуватиме функції як регулярного, так і ризик-орієнтованого контролю; запровадити циклічний комплексний аудит та щорічні тематичні перевірки; а також установити нормативний поріг адміністративних витрат на рівні 15 %; деталізувати на законодавчому рівні процедуру управління незапитаними коштами, зокрема встановити вимоги до прозорості їх використання, публічної звітності та можливості відновлення виплати у разі звернення правовласника; закріпити принцип «належної організаційної оснащеності» ОКУ і встановити стандарти корпоративного управління (строки повноважень, оцінювання членів правління та наглядових органів, правила запобігання конфліктам інтересів, дотримання кодексу врядування). • З огляду на проаналізований європейський досвід інтеграції ESG-факторів у діяльність ОКУ, рекомендовано врахування цих підходів у діяльності українських ОКУ з метою імплементації кращих європейських практик у контексті євроінтеграційних процесів та окреслено можливі напрями адаптації реалізації ESG-факторів. • З урахуванням встановленого впливу цифрових технологій – зокрема метаданих, смарт-контрактів і блокчейн-рішень – на підвищення прозорості процедур та справедливість розподілу винагород, рекомендовано їхнє впровадження у сферу колективного управління майновими авторськими та суміжними правами, зокрема шляхом реалізації відповідних ініціатив у форматі Sandbox. • Для реалізації зазначених вище пропозицій доцільним видається здійснення відповідних організаційно-комунікаційних заходів, спрямованих на підвищення обізнаності, зокрема проведення круглих столів та публічних дискусій за участю науковців, правовласників, представників креативних індустрій, ОКУ та експертного середовища. Удосконалено: • запропоновано авторське визначення понять: «організація колективного управління» як громадського об’єднання зі статусом юридичної особи, створене та/або контрольоване правовласниками і зареєстроване в Установі, що діє на неприбуткових засадах, яке за договором із правовласниками (у випадку добровільного управління) та/або в силу закону (у випадку обов’язкового або розширеного управління), від свого імені та в інтересах правовласників управляє майновими правами більш ніж одного правовласника на об’єкти авторського права і (або) суміжних прав, здійснюючи ліцензування, облік і моніторинг використання, збір, розподіл і виплату винагороди, а також заходи щодо захисту прав на засадах прозорості, підзвітності, недискримінації та рівного ставлення до національних і іноземних правовласник; «система колективного управління» – сукупність відповідних структурних елементів, а саме: організацій колективного управління, уповноважених органів державної влади, що формують і реалізують державну політику у сфері інтелектуальної власності, правовласників, а також користувачів, які взаємодіють між собою на основі нормативно-правового регулювання та міжнародних стандартів з метою збору, розподілу і виплати винагороди правовласникам, а також здійснення захисту прав. Значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблені у дисертації підходи, висновки та пропозиції можуть бути впроваджені та використані у правозастосовній практиці ОКУ України (Додаток Г), науково-дослідницькій діяльності – у подальшому теоретичному дослідженні проблем міжнародного приватного права, авторського права, права інтелектуальної власності; освітньому процесі – для викладання та підготовки навчально-методичних матеріалів таких дисциплін як «Міжнародне приватне право», «Авторське право», «Право інтелектуальної власності» для студентів вищих юридичних та економічних; правотворчому процесі. Таким чином, дисертаційне дослідження має як теоретичну, так і практичну цінність. Ключові слова: інтелектуальна власність, авторське право, суміжні права, колективне управління майновими авторськими і суміжними правами, організації колективного управління, захист, винагорода, адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу, законодавство Європейського Союзу, правове регулювання, цифрове середовище, цифрова трансформація, сталий розвиток, військовий стан, післявоєнне відновлення.Khorenzhenko O.A. International Legal Regulation of Operations of Collective Management Organisations for Proprietary Copyright and Related Rights: a Comparative Legal Study. – Qualifying Research Paper as a Manuscript. Dissertation for the Degree of Doctor of Philosophy in Speciality 293 International Law (29 – International Relations). – Taras Shevchenko National University of Kyiv, Сity of Kyiv, 2026. The dissertation is one of the first comprehensive domestic comparative legal studies in the field of collective management of property, copyright, and related rights at the international and national levels. The relevance of the research topic is determined by the need to conduct a comparative legal analysis of the collective management of proprietary copyright and related rights in the international and domestic legal field in order to identify regulatory gaps in national legislation, as well as to identify opportunities for adapting the best European practices to Ukrainian conditions, taking into account the challenges of the digital age. This issue is particularly important in the context of Ukraine’s European integration and the implementation of the EU acquis in collective management with a view to ensuring fair remuneration, transparency, efficiency and accountability. The research acquires further relevance in the context of martial law and future post-war reconstruction, which pose new challenges for the protection of creators’ rights, institutional stability and access to cultural content. Under such conditions, establishing a modern, competitive model of collective management that is harmonised with international standards is a key factor in the development of intellectual property and Ukraine’s integration into the European legal space. The first chapter examines the general theoretical foundations of collective management in international law. The author explores scientific approaches to understanding the concept of ‘collective management’ in international and domestic scientific doctrines, reveals its multidimensional legal nature, and defines the terminological variability of the concept of ‘collective management organisation (CMO)’. The evolution of collective management is also analysed, with justification given for expanding its scope. The author identifies forms of collective management, mechanisms for its implementation, and corresponding types of rights. Special attention is given to the role of the World Intellectual Property Organisation (WIPO) and other international organisations in shaping international standards and promoting international cooperation. The author substantiates the expediency of distinguishing among national, regional, and international levels of management, each with its own institutional and regulatory features. The second chapter is devoted to the study of legal regulation of collective management under Ukrainian law. It analyses the development of the collective management system in Ukraine from independence to the current reform stage, taking place in the context of Ukraine’s European integration and the fulfilment of obligations under the Association Agreement with the European Union, in particular Article 168. In this context, the approximation of Ukrainian legislation to the EU acquis is traced. The Law of Ukraine on Efficient Management of Property Rights of Right Holders in the Sphere of Copyright and/or Related Rights of 15 May 2018 No. 2415-VIII as well as the new version of the Law of Ukraine on Copyright and Related Rights of 01 December 2022 No. 2811-IX are studied, problematic issues related to the mechanism of collective management and ensuring transparency, accountability and fair remuneration are identified, and ways to resolve them are proposed. The impact of martial law on the collective management system is studied separately. The chapter analyses the financial performance of CMOs during the war w to providing recommendations for restoring their effectiveness and defining strategies for developing the system in the post-war period. The third chapter analyses the consistency of Ukrainian legislation on collective management with the main EU regulations. It examines the practices and mechanisms of effective collective management in EU countries and considers the possibilities for their adaptation in Ukraine, in particular, extended collective licensing (ECL), state supervision (control) and corporate governance. The author examines the experience of incorporating ESG factors into the activities of European CMOs to ensure sustainable development and proposes ways to adapt this approach in Ukraine. Considerable attention is paid to the use of digital tools in the EU – metadata, blockchain, and smart contracts – as well as to the possibilities for testing them at the domestic level. The scientific novelty of the results of the dissertation research lies in the following: For the first time: 1) The necessity of considering the differentiation between three levels of collective management of property copyright and related rights – national, regional and international – has been substantiated. This makes it possible to comprehensively understand the multi-level structure of collective management of proprietary copyright and related rights and allows not only to streamline the functional and regulatory interactions across different levels, but also to identify critically important areas of overlap in competences, interactions, and law enforcement harmonisation in the digital economy. 2) An author’s definition is provided for the term ‘international collective management system’ as an orderly set of legal relations and interactions between CMOs from different countries, international organisations, national intellectual property authorities, rightholders, users and other entities, based on international treaties, standardised procedures and technical solutions, metadata exchange, and aimed at ensuring the effective implementation, protection of rightholders’ proprietary rights and distribution of fair remuneration in a cross-border space. 3) The feasibility of applying ESG factors in the activities of CMOs has been substantiated, as their adaptation will allow national CMOs to go beyond their traditional functions of licensing and distribution of remuneration, transforming them into modern institutions that combine the management of collective property rights with adherence to the principles of sustainable development. 4) It has been established that the introduction of digital technologies, in particular metadata management systems and blockchain technologies, contributes to increasing the efficiency and transparency of CMOs’ activities, as well as ensuring a more equitable distribution of remuneration. This, in turn, gives collective management the potential to become an important tool for enforcing proprietary rights in the future digital environment, as it reduces administrative costs, prevents the illegal use of copyright and related rights, and expands the possibilities for international rights management. 5) It has been established that the European model of collective management is based on a combination of clearly defined regulatory standards, effective management mechanisms, state supervision and control, alternative dispute resolution procedures, EU Court practice, as well as a high level of corporate governance and the widespread use of digital solutions that ensure fair distribution of remuneration, transparency and effective management of proprietary copyright and related rights. The following proposals have been made: • In order to properly restore legal regulation in the field of collective management, it is proposed to amend Law of Ukraine No. 2415-VIII, in order to: 1) extend the term of accreditation of CMOs for the period of martial law; 2) establish a clear and transparent procedure for its prolongation under the conditions of an emergency legal regime; 3) specify the mechanism of mandatory collective management during martial law, ensuring its consistency with the constitutional principles of the rule of law and compliance with international standards in the field of copyright and related rights. • To bring national legislation into line with Directive 2014/26/EU, it is proposed to: 1) amend Law of Ukraine No. 2415-VIII: introduce a mechanism for multi-territorial licensing of online rights to musical works; enshrine a provision on alternative dispute resolution procedures; establish a procedure for the exchange of information between competent authorities; 2) amend the Law of Ukraine ‘On Media’ – introduce legal regulation of the obligation of television and radio organisations to report annually on the use of copyright and/or related rights; 3) introduce organisational measures to strengthen the accreditation of CMOs for extended and mandatory collective management, 4) with a view to enshrining the following issues in Law of Ukraine No. 2415-VIII, to hold professional discussions and conduct thorough research with the participation of legislators, representatives of the CMOs, academics and experts: investing income from rights; establishing an optimal model of relations between CMOs and rights holders, consistent with European approaches, which will ensure a balance of interests for all parties. • To eliminate the identified gaps in national legislation and achieve compliance with Directive (EU) 2019/790, the following is proposed in the field of collective management: 1) to amend Law of Ukraine No. 2415-VIII: to introduce the principle of fair and proportionate remuneration; introduce legal regulation of the parties’ obligations to ensure transparency for those to whom authors and performers have transferred their rights; establish a mechanism for adjusting contracts; introduce the right of revocation; harmonise the regulation of multi-territorial licensing for extended collective management; introduce an alternative dispute resolution procedure. • To adapt ECL, it is proposed to amend Law of Ukraine No. 2415-VIII, namely: to improve the procedures for accrediting CMOs by introducing mandatory periodic verification of the representativeness of CMOs in the course of their activities; create a single open register of repertoire and CMO membership, which will allow users and state authorities to assess the actual level of coverage of rights holders; improve the mechanism of state supervision of the compliance of organisations with the criteria of representativeness, in particular through regular monitoring and public reports; ensure effective implementation of the ‘extension effect’, in particular through the introduction of a system for informing unrepresented rights holders and guarantees of timely payment of remuneration to them; introduce transparency standards: mandatory online publication of tariffs, rules for the distribution of funds and terms of licence agreements. After analysing models of state supervision and ensuring transparency, accountability and fair remuneration distribution in France and the Netherlands, it was proposed to amend Law of Ukraine No. 2415-VIII, namely: to create an independent state body to supervise the activities of CMOs, which would combine the functions of both regular and risk-based control; to introduce a cyclical comprehensive audit and annual thematic inspections; and to set a regulatory threshold for administrative expenses at 15%; provide detailed legislative provisions governing the management of unclaimed funds, including requirements for transparency in their use, public reporting and the possibility of resuming payments at the request of the rights holder; consolidate the principle of ‘adequate organisational capacity’ of CMOs and establish corporate governance standards (terms of office, evaluation of board members and supervisory bodies, rules for preventing conflicts of interest, compliance with the governance code). • Taking into account the analysed European experience of integrating ESG factors into the activities of CMOs, it is recommended that these approaches be taken into account in the activities of Ukrainian CMOs in order to implement best European practices in the context of European integration processes, with possible directions for adapting the implementation of ESG factors outlined. • Taking into account the established impact of digital technologies – in particular metadata, smart contracts and blockchain solutions – on increasing the transparency of procedures and the fairness of remuneration distribution, it is recommended to introduce them into the sphere of collective management of proprietary copyright and related rights, in particular through the implementation of relevant initiatives in the Sandbox format. • In order to implement the above proposals, it seems appropriate to carry out relevant organisational and communication measures aimed at raising awareness, in particular round tables and public discussions with the participation of scientists, rights holders, representatives of creative industries, collective management organisations and experts. The following amendments have been proposed: • The author’s definitions of the following terms have been proposed: ‘collective management organisation’ as a public association with legal entity status, established and/or controlled by rightholders and registered with the Institution, operating on a non-profit basis, which, under an agreement with rightholders (in the case of voluntary management) and/or by virtue of law (in the case of mandatory or extended management), on its own behalf and in the interests of rightholders, manages the propriety rights of more than one rightholder to objects of copyright and (or) related rights, carrying out licensing, accounting and monitoring of use, collection, distribution and payment of remuneration, as well as measures to protect rights based on transparency, accountability, non-discrimination and equal treatment of national and foreign rightholders; ‘collective management system’ is a set of relevant structural elements, namely: collective management organisations, authorised state authorities that formulate and implement state policy in the field of intellectual property, rightholders as well as users who interact with each other based on regulatory and legal regulations and international standards for the purpose of collecting, distributing and paying remuneration to rightholders, as well as protecting rights. The theoretical and practical significance of the results obtained lies in the fact that the approaches, conclusions and proposals developed in the dissertation can be implemented and used in the law enforcement practice of CMOs of Ukraine (Appendix H), in research – in further theoretical research on issues of private international law, copyright and intellectual property law; the educational process – for teaching and preparing teaching materials for such disciplines as ‘International Private Law’, ‘Copyright’, ‘Intellectual Property Law’ for students of higher legal and economic institutions; the law-making process. Thus, the dissertation research has both theoretical and practical value. Key words: intellectual property, copyright, related rights, collective management of proprietary copyright and related rights, collective management organisations, protection, remuneration, adaptation of Ukrainian legislation to European Union legislation, European Union legislation, legal regulation, digital environment, digital transformation, sustainable development, martial law, post-war reconstruction.ukінтелектуальна власністьавторське правосуміжні праваколективне управління майновими авторськими і суміжними правамиорганізації колективного управліннязахиствинагородаадаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзузаконодавство Європейського Союзуправове регулюванняцифрове середовищецифрова трансформаціясталий розвитоквійськовий станпіслявоєнне відновлення.Дисертація