Pashkovskyi (Пашковський Вячеслав Францович), ViacheslavViacheslavPashkovskyi (Пашковський Вячеслав Францович)2026-05-012026-05-012021Pashkovskyi (Пашковський Вячеслав Францович), V. (2021). HUMANITARIAN POLICY IN THE DIMENSION OF MECHANISMS ENSURING INFORMATION SECURITY OF UKRAINE. Політологічний вісник(86), 190–209. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2021.86.190-20910.17721/2415-881x.2021.86.190-209https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18949Humanitarian policy is seen as an objective area of national security policy, covering a wide range of its areas, including, above all, information. It is generally accepted that the humanitarian sphere, connected with the national tendencies of Ukrainian society, has become the object of Russia’s most brutal and massive propaganda campaign to weaken Ukraine’s European prospects by using hybrid warfare tactics. It was found that the hybrid war is a combination of mostly two fronts — armed, direct military action of the Russian Federation aimed at eliminating Ukrainian statehood or capturing some of its territories, and a number of other formats — cultural, demographic, economic, political, information, etc.. Humanitarian aggression is less visible, but it has a clear goal — to eliminate our national and civic identity. Objects struck on the humanitarian front must be destroyed not physically but morally. A humanitarian blow is a blow not on objects, but on the value grounds of belonging to the ukrainian one.It is substantiated that in the aspect of problems considered in the measurement of organizational and functional mechanisms of information security of Ukraine — humanitarian policy, able through language-educational and cultural-educational aspects — as the basis of national consciousness — to act as a deterrent to information aggression. Research identifies positive steps of the state and civil society in the field of humanitarian policy, along with problematic aspects, including: lack of a state program to promote the acquisition of the state language in accordance with the Law of Ukraine «On ensuring the functioning of ukrainian language as a official language»; lack of a holistic approach to national-oriented cultural policy; there is a noticeable disconnection of the national-patriotic educational process with the educational (socio-political, historical) training of youth and the public.Гуманітарна політика розглядається як об’єктивний напрям загальнонаціональної безпекової політики, що охоплює значне коло її напрямів, включаючи, насамперед, інформаційну. Загальновизнаною позицією є те, що саме гуманітарна сфера, пов’язана з національними тенденціями українського суспільства, стала об’єктом найбільш жорсткого й масованого інформаційно-пропагандистського наступу Росії з метою послаблення України європейських перспектив, застосовуючи тактику гібридної війни. З’ясовано, що гібридна війна є сукупністю здебільшого двох фронтових площин — збройної, тобто безпосередні військові дії РФ, що спрямовані на ліквідацію української державності чи захоплення окремих її територій, і ряд інших форматів — культурний, демографічний, економічний, політичний, інформаційний та ін. Гуманітарна агресія є менш помітною, однак вона переслідує чітку мету — ліквідацію нашої національної і громадянської ідентичності. Об’єкти, по яким завдаються удари на гуманітарному фронті, повинні бути знищені не фізично, а морально. Гуманітарний удар — це удар не по об’єктах, а по ціннісних підставах належності до українського.Обгрунтовано, що в аспекті проблем, що набули розгляду у вимірі організаційно-функціональних механізмів інформаційної безпеки України, — гуманітарна політика, здатна через мовно-освітні та культурно-виховні аспекти — як підѓрунтя національної свідомості громадян — виступити стримуючим фактором щодо інформаційної агресії. В роботі визначено позитивні кроки держави і громадянського суспільства у сфері гуманітарної політики поряд з проблемними аспектами, серед яких: відсутність державної програми сприяння опануванню державної мови відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; відсутність цілісного підходу до національно-орієнтованої культурної політики; відчутна роз’єднаність національно-патріотичного виховного процесу з освітньою (суспільно-політичною, історичною) підготовкою молоді, громадськості.ukhybrid warinformational aggressioninformation securityhumanitarian policynational consciousnesscivic identificationгібридна війнаінформаційна агресіяінформаційна безпекагуманітарна політиканаціональна свідомістьгромадянська ідентифікаціяСтаття