Шлапінський, ВолодимирВолодимирШлапінськийПавлюк, МирославМирославПавлюкЛазарук ЯрославСавчак, ОлесяОлесяСавчакТернавський, МирославМирославТернавський2026-03-232026-03-232025-12-16Шлапінський, В., Павлюк, М., Лазарук, Я., Савчак, О., & Тернавський, М. (2025). Новий погляд на геологічну будову ділянки Борислав–Модричі–Трускавець Українських Карпат і Передкарпаття. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(111), 5-17. https://doi.org/10.17721/1728-2713.111.01УДК 551.24+553.98(477.8)10.17721/1728-2713.111.01https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13660Вступ. Ділянка досліджень розташована в північно-західній частині Українських Карпат у трикутнику населених пунктів Борислав–Модричі–Трускавець Львівської області. До її складу входять чотири тектонічні одиниці (з південного заходу на північний схід): передова частина Скибового покриву Складчастих Карпат, так званий Проміжний ярус, Бориславсько-Покутський та Самбірський покриви. Вони складені як породами флішової формації вікового інтервалу верхня крейда–олігоцен, так і моласовим комплексом порід. Перші дві одиниці представлені породами лише флішової формації. У Бориславсько-Покутському покриві на флішовій основі з розмивом і стратиграфічною незгідністю залягають відклади моласової формації, представлені поляницькою, воротищенською, а місцями і стебницькою світами. У Самбірському покриві відсутні породи флішу як ланки нормального послідовного розрізу. Моласовий комплекс містить грубоуламкові товщі: трускавецькі конгломерати та олістострому, які утворилася внаслідок розмиву давніших порід і відкладів флішу (загорські верстви). У статті розглянуто питання, які стосуються стратиграфії та тектоніки відкладів флішової та моласової формацій. Методи. Використано такі методи: структурно-тектонічний, літологічний, геолого-геофізичний, геохімічний, гідрогеологічний. Результати. Доведено присутність засолонених горизонтів у розрізі поляницької світи, що раніше приймалось за ознаки воротищенської світи і призводило до суттєвих помилок у структурних побудовах. Джерелом для екзотичних конгломератів у поляницько-воротищенських відкладах була кордильєра всередині моласового басейну осадконагромадження. У Береговій скибі відсутні поляницькі відклади неогену. Вперше в районі Борислава виділено Проміжний ярус — пограничну структуру між Скибовим та Бориславсько-Покутським покривами. Структурно він тяжіє до Бориславсько-Покутського покриву. Вперше в районі Борислава у складі Берегової та Орівської скиб виділено відповідно п'ять та вісім лусок. Обґрунтовано варіант пояснення явища, що виражено у відступанні лінії насуву Карпат в районі Борислава на південний захід. Сформульовано принцип, згідно з яким, якщо на якійсь ділянці Бориславсько-Покутського покриву встановлена ярусна послідовність похилих складок бориславського типу, то в північному напрямку вже не буде їх із флішем в основі. Висновки. Складено великомасштабну геологічну карту ділянки Борислав–Модричі–Трускавець та чотири геологічні розрізи. Доведено велику амплітуду насуву Складчастих Карпат на Бориславсько-Покутський покрив. Запропоновано схему формування тектонічних дислокацій ділянки Борислав–Модричі–Трускавець.Introduction. The research area is located in the northwestern part of the Ukrainian Carpathians within the triangle of Boryslav–Modrychi–Truskavets settlements in the Lviv region. It includes four tectonic units (from southwest to northeast): the frontal part of the Skyba Nappe of the Folded Carpathians, the so-called Intermediate Layer, the Boryslav-Pokuttya and Sambir Nappes. They are composed of both flysch formation rocks of the Upper Cretaceous–Oligocene age interval and a molasses rock complex. The first two units are represented only by flysch formation rocks. In the Boryslav-Pokuttya Nappe, molasse formation deposits represented by Polyanytsya, Vorotyshcha, and in some places Stebnyk suites lie on the flysch base with erosion and stratigraphic unconformity. In the Sambir Nappe, flysch rocks are absent as a link of a normal sequential section. The molasses complex contains coarse-clastic strata: Truskavets conglomerates and olistostrome, which were formed as a result of erosion of older rocks and flysch deposits (Zagorski beds). The article considers issues related to the stratigraphy and tectonics of flysch and molasse formation deposits. Methods. The following methods were used: structural-tectonic, lithological, geological-geophysical, geochemical, hydrogeological. Results. The presence of saline horizons in the section of the Polyanytsya formation has been proven, which was previously considered to be signs of the Vorotyshcha formation and led to significant errors in structural constructions. The source for exotic conglomerates in the Polyanytsya-Vorotyshcha deposits was a cordillera inside the molasses sedimentation basin. Neogene Polyanytsya deposits are absent in the Berehova Skyba. Conclusions. The geological map of the Boryslav–Modrychi–Truskavets section has been revised to a scale of 1:25,000 and four geological sections. For the first time in the Boryslav region, the Intermediate Layer has been identified – a structure between the Skyba and Boryslav-Pokuttya nappes. For the first time in the Boryslav region, five and eight scales have been identified, respectively, in the Berehova and Orivska nappes. A substantiated version of the explanation of the phenomenon, which is expressed in the retreat of the Carpathian thrust line in the Boryslav region to the southwest, is proposed. A scheme of the formation of tectonic dislocations in the Boryslav–Modrychi–Truskavets section is proposed.ukфлішмоласипокривискибилускизагорські верствитрускавецькі конгломератиолістостромаflyschmolassesnappesfragmentsscalesTruskavets conglomeratesolistostromeСтаття