Гаврилова, О. О.О. О.Гаврилова2026-03-092026-03-092025-10-15Гаврилова, О. О. (2025). Правові гарантії оплати праці працівників в умовах воєнного стану: аналіз судової практики. Соціальне Право, (3), 50-61. https://doi.org/10.32751/2617-5967-2025-03-03УДК 349.2:331.2(477)10.32751/2617-5967-2025-03-03https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12225The article is devoted to a comprehensive analysis of legal guarantees of remuneration of employees under martial law and the study of the features of their implementation through the prism of modern judicial practice. The author consistently reveals the main guarantees in the field of remuneration, provided for by the Labor Code of Ukraine and special legislation of wartime, and conducts a thorough analysis of the legal positions of the Supreme Court. In particular, the aspects of ensuring the minimum wage, the mandatory indexation, liability for violation of payment deadlines, mechanisms for compensating for the loss of part of the income, as well as compensation for average earnings in case of delay in payment upon dismissal are considered in detail. Separate provisions of the article are devoted to guarantees of remuneration during downtime and the legal regime of suspension of the employment contract. The author systematizes the approaches of the courts that determine the employer's obligation to pay average earnings in the event of downtime that arose for reasons dangerous to the life and health of employees, or when the employer did not provide proper documentation of downtime or suspension. It is emphasized that force majeure circumstances can only exempt the employer from liability for delayed payments, but not from the obligation to calculate and repay the debt. Considerable attention is paid to the analysis of Article 13 of the Law of Ukraine “On the Organization of Labor Relations under Martial Law”, which stipulates the obligation of the aggressor state to compensate employees for lost income during the period of suspension of the employment contract. The author argues that despite the declarative nature of this norm at the present stage, it creates important legal prerequisites for the future mechanism of reparations and ensuring the protection of employees’ rights in the post-war period. The case law analyzed in the article demonstrates the priority of protecting employees’ labor rights, while at the same time drawing attention to the obligation of good faith behavior of both parties to the labor relationship. The author concludes that even under martial law, the right to remuneration remains a fundamental constitutional guarantee, and judicial practice plays a key role in the formation of balanced mechanisms for its implementation and protection.Стаття присвячена комплексному аналізу правових гарантій оплати праці працівників в умовах воєнного стану та дослідженню особливостей їх реалізації через призму сучасної судової практики. Авторка послідовно розкриває основні гарантії у сфері оплати праці, передбачені КЗпП України та спеціальним законодавством воєнного часу, та проводить ґрунтовний аналіз правових позицій Верховного Суду. Зокрема, детально розглядаються аспекти забезпечення мінімальної заробітної плати, обов’язковості індексації, відповідальності за порушення строків виплати, механізмів компенсації втрати частини доходу, а також відшкодування середнього заробітку при затримці розрахунку під час звільнення. Окремі положення статті присвячено гарантіям оплати праці під час простою та правовому режиму призупинення трудового договору. Авторка систематизує підходи судів, які визначають обов’язок роботодавця виплачувати середній заробіток у разі простою, що виник з причин, небезпечних для життя та здоров’я працівників, або коли роботодавець не забезпечив належного документального оформлення простою чи призупинення. Підкреслюється, що обставини непереборної сили можуть звільняти роботодавця лише від відповідальності за затримку виплат, але не від обов’язку нарахувати та погасити заборгованість. Значну увагу приділено аналізу ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», де передбачено обов’язок держави-агресора відшкодовувати працівникам втрачені доходи за період призупинення трудового договору. Авторка обґрунтовує, що попри декларативність цієї норми на сучасному етапі, вона створює важливі правові передумови для майбутнього механізму репарацій та забезпечення захисту прав працівників у поствоєнний період. Судова практика, проаналізована в статті, демонструє пріоритет захисту трудових прав працівників, водночас звертаючи увагу на обов’язок добросовісної поведінки обох сторін трудових правовідносин. Авторка доходить висновку, що навіть в умовах воєнного стану право на оплату праці залишається фундаментальною конституційною гарантією, а судова практика відіграє ключову роль у формуванні збалансованих механізмів її реалізації та захисту.ukguaranteeslegal guaranteesremunerationminimum wageemployeeemployerliabilitycompensationjudicial practicemartial lawгарантіїправові гарантіїоплата працімінімальна заробітна платапрацівникроботодавецьвідповідальністькомпенсаціясудова практикавоєнний станСтаття