Кучерова, О.О.Кучерова2026-04-292026-04-292021-11-29Кучерова, О. (2021). MENTAL MODELS OF THE AUTHOR IN ONLINE NEWS DISCOURSE: COVID-19 FAKES. Мовні і концептуальні картини світу, 3(70), 43–58. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2021.3.0410.17721/2520-6397.2021.3.04https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18679The article concerns mental models in Internet news discourse that are used by the author to produce fake news about COVID-19. Fake news is understood as an umbrella term, including misinformation, disinformation and malinformation. False news can be found as inaccurate, unsupported, half true, misleading or false. The problem of COVID-19 is global and the consequences of COVID-19-related infordemic may have consequences that go far beyond public health. Van Dijk's Sociocognitive discourse analysis framework is used for the Internet news which were proven as fakes by factchecking sites, such as VoxCheck, Full Fact, Health Feedback and FactCheck.org. Discourse production is viewed as a complex cognitive process. The article aims to describe structures of discourse in terms of explicit psychological theories of mental representations, which are mental models. These mental models, which are subjective representation of events, control the main topics and local coherence of fake news discourse. The macrostructure or the main topics that are being discusses and on which the whole story is based are “lab leak theory”, the origin of the virus, nature of the virus, whether people in power have good or ill intent, vaccination, wearing masks, false cures, emergency responses, reinfections. Local coherence is analyzed in terms of meaning relations between propositions. Fake news about COVID-19 are predominantly based on contrast/comparison and cause-and-effect relations. The results show that mental models are based on the intention of the author, the type(s) of the author, the global topic and relations between propositions of the discourse. Knowledge of mental models can discourage the proliferation of fake news. This may as well help to slow the spread of the disease.Досліджено ментальні моделі в новинному інтернет-дискурсі, які автор використовує для створення фейкових новин про коронавірус. Такі ментальні моделі є основою когнітивно-семантичного складника створення та розуміння дискурсу. Запропоновано типологію авторів такого дискурсу. Виокремлено головні інтенції автора та глобальні теми дискурсу фейкових новин про коронавірус. Виявлено типи семан­тичних міжпропозиційних відношень, які забезпечують локальну коге- ренцію дискурсу і на яких базуються ментальні схеми автора, а саме зіставлення (порівняння та протиставлення) і причинно-наслідкова суб'єктивна контекстуалізація. _____________ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Гол Дж. Онлайнова журналістика. Київ: Видавництво «К. І. С.», 344 с. Женетт Ж. Повествовательньїй дискурс. Фигурм. В 2-х т. / Ж. Женетт. Москва: Изд-во им. Сабашниковьіх, 1998. Т. 2. С. 60-274. Зернецький П. В. Речевое общение на английском язьке (Коммуни- кативно-функциональньй анализ дискурса). Київ: Льбидь, 1992. 144 с. Квіт С. Постправда і фактчекінг. Масові комунікації. Друге ви­дання. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2018. С. 258-268. Кучерова О. О. Оповідна структура новинного дискурсу: основні характеристики та принципи побудови (на матеріалі британських зага­льнонаціональних щоденних новин). Наукові записки НаУКМА. 2008. Т. 85: Філологічні науки. С. 75-77. Магас Н. Ментальні моделі як конструкти реальності та ірреаль­ності. Studia methodologica № 37. С. 179-183. Макаров М. Основь теории дискурса. Москва: Гнозис, 2003. 280 с. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: монографія. Полтава: Довкілля-К., 2008. 712 с. Шмид В. Нарратология. Москва: Язьки славянской культурь , 2003. 312 с. Dijk T. A. van Sociocognitive Discourse Studies / Richardson & J. Flowerdew (Eds.), Handbook of discourse analysis. London: Routledge, 2016. P. 26-43. Farte G.-I., Obada D.-R. Reactive Public Relations Strategies for Managing Fake News in the Online Environment. Postmodern Openings. 2018. № 9(2). P. 26-44. URL: https://doi.org/10.18662/po/16 (дата звер­нення: 07.2021). Johnson-Laird Ph. N. Mental Models. Foundations of Cognitive Science. / N. Johnson-Laird. Cambridge (Mass.): London: MIT press, 1989. P. 469-499. Kintsch W., Dijk T. A. van Toward a model of discourse comprehension and production. Psychological review. Vol. 85. P. 363-394. URL: https://doi.org/10.1037/0033-295X.85.5.363 (дата звер­нення: 15.07.2021). Newman N. Executive summary and key findings of the 2021 URL: https://reutersinstitute.politics.ox.ac.uk/digital-news-report/2021 /dnr-executive-summary (дата звернення: 02.07.2021). Matheson D. Media Discourses. Analysing Media Texts. Open University Press, 2005. 206 p. Wardle C., Derakhshan H. Information disorder: toward an interdisciplinary framework for research and policy making. Council of Europe report DGI (2017) 09. 108 p. URL: https://rm.coe.int/information- disorder-report-version-august-2018 (дата звернення: 18.07.2021). Zernetsky P. Pandiscourse of the Internet. Магістеріум. 2016. Вип. 62: Мовознавчі студії. С. 32-34. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789 /9319 (дата звернення: 21.06.2021).ukdiscourse analysismental modelsfake newsdisinforma¬tionmedia discourseCOVID-19дискурс-аналізментальні моделіфейкові новинидезінформаціямедійний дискурскоронавірусСтаття