KONDRATІEVA, IrynaIrynaKONDRATІEVA2026-04-252026-04-252023-02-22KONDRATІEVA, I. (2023). THE METHODOLOGY OF ROMAN INGARDEN IN THE STUDY OF RELIGIOUS ART. Almanac of Ukrainian Studies(31), 95–99. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2022.31.1310.17721/2520-2626/2022.31.13https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/17251Purpose of article is the disclosure of Roman Ingarden's aesthetic methodology as an important basis for the analysis of religious art. Methodology of the research is to use the phenomenological method of Roman Ingarden as a methodological basis in the analysis of religious art in the paradigmatic dimension of Religious Science.For the first time, the methodological potential of the aesthetic concepts of the Polish phenomenologist Roman Ingarden in the study of religious art on the example of the Armenian Cathedral of Saint James in Jerusalem as an example of an architectural narrative has been proved. In particular, separate phases of the aesthetic experience, which is based on religious values: an introductory emotion (entrance to the architectural complex, immersion in the buried light of the temple space), the constitution of the aesthetic object (iconography, decoration, the basilical structure of the building, the throne of Saint James, the relics of James the Greater and James, brother of the Lord); contemplation of the subject of perception and emotional “response” after recognizing its value (comprehension of the Christian message of this place, understanding of life as a pilgrimage to eternity, internal personal change of man, catharsis).The phenomenological theory of Roman Ingarden can be used in the study of religious art with a structured allocation of its content, which implicitly contains aesthetically marked axiological dominant, whose verification is possible through the analysis of certain artistic means of the corresponding art form. In further studies in religious studies (this may also apply to studies in aesthetics or cultural theory), it is advisable to trace other angles of the philosophical and aesthetic teaching of Roman Ingarden, which creates a heuristic space for a wellfounded interpretation of works of religious art, which is especially important for their understanding not only by scientists, but also and believers in acts of communication with the supernatural, a deeper understanding of religious practices and sacred worship.Метою статті є розкриття естетичної методології Романа Інґардена як важливої основи для аналізу релігійного мистецтва. Методологія дослідження полягає у використанні феноменологічного методу Романа Інґардена як методологічної бази в аналізі релігійного мистецтва у парадигмальному вимірі релігієзнавчої науки.Вперше доведено методологічний потенціал естетичних концепцій польського феноменолога Романа Інґардена у дослідженні релігійного мистецтва на прикладі вірменського собору Святого Якова в Єрусалимі як прикладу архітектурного наративу. Зокрема, виділено окремі фази естетичного переживання, що ґрунтується на релігійних цінностях: вступна емоція (вхід до архітектурного комплексу, занурення в залитий світлом простір храму), конституювання естетичного предмету (іконографія, оздоблення, базилікальна структура будівлі, трон святого Якова, реліквії Якова Заведеєва та Якова Брата Господнього), споглядання предмету сприйняття та емоційна «відповідь» після визнання його цінності (осмислення християнського послання цього місця, розуміння життя як паломництва до вічності, внутрішня особиста зміна людини, катарсис).Феноменологічна теорія Романа Інґардена може бути використана у вивченні релігійного мистецтва із структурованим виділенням його змісту, що імпліцитно містить естетично марковані аксіологічні домінанти, верифікація яких можлива через аналіз окремих художніх засобів відповідного виду мистецтва. У подальших релігієзнавчих розвідках (це може стосуватися також і досліджень з естетики чи теорії культури) доцільно простежити інші ракурси філософсько-естетичного вчення Романа Інґардена, що створює евристичний простір для обґрунтованої інтерпретації творів релігійного мистецтва, що особливо важливо для їхнього осмислення не тільки вченими, а й віруючими в актах комунікації з надприродним, глибшого розуміння релігійних практик і сакрального культу.ukRoman Ingardenaesthetic methodologyaxiologyreligious artРоман Інґарденестетична методологіяаксіологіярелігійне мистецтвоСтаття