Kostenko, GannaGannaKostenko2026-04-262026-04-262019-10-12Kostenko, G. (2019). IMPERIAL SRATEGIES AND DISCIURCES OF DOMINATION IN UKRAINIAN CULTURE. Almanac of Ukrainian Studies(23), 129–136. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2018.23.2110.17721/2520-2626/2018.23.21https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/17408The imperial strategies and discourses of domination in modern Ukrainian culture, their manifestations in the Ukrainian literature on the basis of post-colonial and cultural-anthropological methodologies are analyzed. Integration and consolidation of Ukrainian national culture is an important state-building and globalization process. The very state of postcoloniality of contemporary Ukrainian culture demands new integrated philosophical studies of Ukrainian studies, including the emancipatory, decolonial socio-therapeutic goal. The questions of imperial strategies of domination, postcolonial discourse and globalization were covered in his writings by G. Grabovich, T. Gundorov, N. Zborovsk, M. Pavlyshyn, O. Titar, E. Thomson, O. Yurchuk. It is argued that the proliferation of an anti-colonial narrative is a definite step in overcoming the colonial heritage, but much more effective in overcoming colonialism is through democratization and the simultaneous spread of different types of discourses - postcolonial, decolonial, postimperial, anti-colonial, multicultural. Modern Ukrainian culture demonstrates both anti-colonial and post-colonial discourses. Socio-political and socio-cultural events of the last time especially actualize anti-colonial discourses, which is due to awareness of Ukraine as a former colony. At the same time, post-colonial discourses also demonstrate not only global but also national Ukrainian specifics. We see that colonialism in Ukraine, and, accordingly, the imperial resentment of the former metropolis with respect to Ukrainian lands, is not only a historical phenomenon, but a condition that determines and generates new conflicts up to an armed confrontation. In general, the texts of Ukrainian contemporary literature in view of the state of postcolonialism are classified into two types: 1) the type that focuses on the deconstruction of the imperial (postmodern post-colonialism), 2) the type that restores the Ukrainian national mythology (nationally oriented post-colonialism). The traces of the imperial are analyzed in the useful sense of the national-centered construction, and in the negative, when under the postmodern mask the cultural field of the Empire-Colony relations is restored. It is concluded that national Ukrainian culture will develop effectively only if the main imperial strategies are deconstructed and the main imperial myths are debunked.Проаналізовані імперські стратегії та дискурси панування у сучасній українській культурі, їх прояви в українській літературі на основі постколоніальної та культурно-антропологічної методологій. Інтеграція та консолідація української національної культури відбувається як важливий державотворчий та глобалізаційний процес. Сам стан постколоніальності сучасної української культури вимагає нових комплексних українознавчих філософських досліджень, в тому числі і з емансипаційною, деколоніальною соціально-терапевичною метою. Питання імперських стратегій панування, постколоніального дискурсу та глобалізації висвітлювали у своїх працях Г. Грабович, Т. Гундорова, Н. Зборовська, М. Павлишин, О. Титар, Е. Томсон, О. Юрчук. Доводиться, що поширення антиколоніального наративу є певним кроком у доланні колоніальної спадщини, але набагато ефективніше долання колоніалізму відбувається через демократизацію та поширення одночасно різних видів дискурсів – постколоніального, деколоніального, постімперського, антиколоніального, мультикультурного. Сучасна українська культура демонструє як антиколоніальні, так і постколоніальні дискурси. Соціополітичні та соціокультурні події останнього часу особливо актуалізують антиколоніальні дискурси, що обумовлено усвідомленням України як колишньої колонії. При цьому постколоніальні дискурси демонструють також не тільки загальносвітову, але й національну українську специфіку. Ми бачимо, що колоніалізм в Україні, і, відповідно, імперський ресентимент колишньої метрополії щодо українських земель, це не лише історичний феномен, а умова, що визначає і породжує нові конфлікти, аж до збройного протистояння. Загалом тексти української сучасної літератури з огляду на стан постколоніальності нами класифікуються на два типи: 1) тип, що зосереджений на деконструкції імперського (постмодерний постколоніалізм), 2) тип, що відновлює українську національну міфологему (національно орієнтований постколоніалізм). Проаналізовані сліди імперського як у корисному щодо націоцентричного побудування сенсі, так і у негативному, коли під маскою постмодерну реставрується культурне поле відносин Імперія-Колонія. Зроблено висновок, що національна українська культура буде ефективно розвиватись лише за умови деконструкції основних імперськихстратегій та розвінчання основних імперських міфів.ukpostcolonial researchUkrainian identityphilosophy of cultureempirenational culturediscourseimperial strategyпостколоніальні дослідженняукраїнська ідентичністьфілософія культуриімперіянаціональна культурадискурсімперська стратегіяСтаття