Prylipko S. M.2026-03-092026-03-092025-10-15M., P. S. (2025). LATEST CHALLENGES TO MODERN LEGAL SYSTEMS. Social Law(3).https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/12233The issues of modern legal systems hold a central place in academic discussions, as they combine both the classical foundations of comparative jurisprudence and fundamentally new challenges arising in the global, digital, and post-sovereign world.  On the one hand, legal systems continue to develop in line with established legal traditions, based on the historical models of Romano-Germanic, Anglo-Saxon, religious, and mixed law. These traditions, explored by H. Berman, J. Merryman, H. P. Glenn, and other classics, still define basic concepts of sources of law, law enforcement mechanisms, institutional design, and cultural traditions of perceiving justice.  On the other hand, the modern era is transforming the very conditions of law's functioning: global communications, algorithmic systems, ecological crises, military conflicts, supranational institutions, and the digital economy are turning national legal orders into elements of a complex network of normative interactions.  Law emerges not only as an instrument of state power but as an infrastructure for human dignity, a means of ordering social interaction, and a mechanism for ensuring civilizational resilience. The article reveals the evolution of classical legal families, analyzes the philosophical foundations of law as a cultural and communicative phenomenon, and examines the manifestations of legal pluralism, global constitutionalism, and algorithmic normativity.  Special attention is given to the Ukrainian experience, which, under the conditions of full-scale war and Euro-integration transformation, demonstrates the legal system's ability to preserve humanistic values, adapt to new threats, and simultaneously create innovative models for documenting war crimes, digital governance, and the protection of human rights.Проблематика правових систем сучасності посідає центральне місце в наукових дискусіях, оскільки поєднує в собі як класичні засади порівняльного правознавства, так і принципово нові виклики, що виникають у глобальному, цифровому та постсуверенному світі. З одного боку, правові системи продовжують розвиватися у руслі усталених правових традицій, ґрунтуючись на історичних моделях романо-германського, англосаксонського, релігійного та змішаного права. Ці традиції, досліджені Г. Берманом, Дж. Мерріманом, Г. П. Гленном та іншими класиками, досі визначають базові уявлення про джерела права, механізми правозастосування, інституційний дизайн та культурні традиції сприйняття справедливості. З іншого боку, сучасна епоха трансформує самі умови функціонування права: глобальні комунікації, алгоритмічні системи, екологічні кризи, воєнні конфлікти, наддержавні інституції та цифрова економіка перетворюють національні правопорядки на елементи складної мережі нормативних взаємодій. Право постає не лише як інструмент державної влади, а як інфраструктура людської гідності, засіб упорядкування соціальної взаємодії та механізм забезпечення цивілізаційної стійкості. У статті розкривається еволюція класичних правових сімей, аналізуються філософські засади права як культурного та комунікативного феномена, досліджуються прояви правового плюралізму, глобального конституціоналізму й алгоритмічної нормативності. Особливе місце відведено українському досвіду, який, в умовах повномасштабної війни та євроінтеграційної трансформації, демонструє здатність правової системи зберігати гуманістичні цінності, адаптуватися до нових загроз і водночас створювати інноваційні моделі документування воєнних злочинів, цифрового врядування та захисту прав людини.uklegal systemslegal familieslegal traditioncomparative lawglobalizationlegal pluralismalgorithmic normativityartificial intelligencehuman dignityUkrainetransnational lawglobal constitutionalism.правові системиправові сім’їправова традиціяпорівняльне правоглобалізаціяправовий плюралізмалгоритмічна нормативністьштучний інтелектлюдська гідністьУкраїнатранснаціональне правоглобальний конституціоналізм.Стаття