Atamanenko, VolodymyrVolodymyrAtamanenko2026-02-272026-02-272024-05-27Atamanenko, V. (2024). MODERN POPULISM IN C. SCHMITT’S POLITICAL THEORY CONTEXT. Politology bulletin(92), 42–53. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2024.92.42-5310.17721/2415-881x.2024.92.42-53https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/11475The article examines the connection between modern populism and the political concepts of Carl Schmitt. The contribution of C. Schmitt’s politicalphilosophical heritage to the development of the general theory of authoritarianism is emphasized, which is manifested in a certain categorical apparatus and direction of the German thinker’s research. Since the 1990s, his political theory has been popular for several objective reasons: 1) the increased number of terrorist attacks around the world; 2) the categorical apparatus, which, against the backdrop of the terrorist threat and the «threat to democracy», has been used by the USA with new force to justify humanitarian interventions in other countries, as well as 3) dynamic globalization. The phenomenon of spin-dictatorship is studied. The following are the main characteristics of this type of authoritarian regime: 1) you need to be popular (among the masses); 2) having gained popularity, the dictator uses it to strengthen his power («convinces» the voters to give him extraordinary powers); 3) it is necessary to pretend to be democratic; 4) it is necessary to open up to the world; 5) brutal repression must be avoided, or at least concealed or masked when used; spin-dictators in this article are defined as leaders who pretend to be democratic rulers. It is indicated that since authoritarian countries today are mostly spindictatorships, populism is widely used by the leaders of these states and appears as their main tool for mobilizing the masses. It is noted that the actualization of C. Schmitt’s political theory in the context of populism belongs to the French post-structuralist philosopher E. Laclau, who considered populism a vivid expression of democratic thought. Thus, the antonymy of the concepts «democracy — liberalism», emphasized by C. Schmitt, is actualized. Taking into account that «the goal of populism is to vacate the place of power in order to occupy it again», there is a connection between populism and the theory of «sovereign dictatorship» of the German thinker. It is argued that a number of concepts of C. Schmitt’s political theory, namely: the «substance of equality» of the people, the democratic mechanism of «exclusion», the «friend-enemy» dichotomy, criticism of parliamentarism and liberal individualism, the identity of «the rulers» and «the ruled», in this case become thorough system of initial data, with the help of which it is possible to understand the ontological basis of the populism phenomenon.У статті досліджується зв’язок сучасного популізму з політичними концепціями Карла Шмітта. Наголошується на внеску політико-філософського спадку К. Шмітта в розвиток загальної теорії авторитаризму, що проявляється в певному категоріальному апаратові та спрямованості досліджень німецького мислителя. Починаючи від 90-х рр. ХХ ст., його політична теорія користується популярністю з огляду на кілька об’єктивних причин: 1) підвищена кількість терористичних атак по всьому світу; 2) категоріальний апарат, котрий з новою силою, на фоні терористичної загрози та «загрози демократії», почали використовувати США для виправдання гуманітарних інтервенцій в інші країни, а також 3) динамічна глобалізація. Проаналізовано феномен спін-диктатури. Основаними характерними особливостями даного різновиду авторитарного режиму вказуються наступні: 1) потрібно бути популярним (серед мас); 2) здобувши популярність диктатор використовує її для зміцнення влади («переконує» виборців передати йому наднормові повноваження); 3) потрібно прикидатися демократичним; 4) потрібно відкриватися світові; 5) потрібно уникати жорстоких репресій або принаймні приховувати чи маскувати їх у разі застосування; спін-диктатори в даній статті визначаються як лідери, котрі вдають з себе демократичних правителів. Вказується, що оскільки авторитарні країни на сьогодні здебільшого є спін-диктатурами, популізм в контексті очільників цих держав постає основним інструментом мобілізації мас. Зазначається, що актуалізація політичної теорії К. Шмітта в контексті популізму належить французькому філософу пост-структуралісту Е. Лакло, котрий вважав популізм яскравим виразом демократичної уяви. Таким чином, актуалізується антонімічність понять «демократія — лібералізм», на якій наголошував К. Шмітт. Беручи до уваги, що «мета популізму полягає в звільненні місця влади, для того щоб знову зайняти його», віднаходиться зв’язок популізму з теорією «суверенної диктатури» німецького мислителя. Аргументується, що низка концептів політичної теорії К. Шмітта, а саме: «субстанція рівності» народу, демократичний механізм «виключення», дихотомія політичного «друг-ворог», критика парламентаризму та ліберального індивідуалізму, тотожність керуючих і керованих, в даному випадку постають влучною системою вихідних даних, за допомогою якої можна зрозуміти онтологічну основу популізму.ukpopulismspin-dictatorshipCarl Schmittconcept of the politicalthe antagonistic politicalпопулізмспін-диктатураКарл Шміттпоняття політичногоантагоністичне політичнеСтаття