Денисюк, СергійСергійДенисюк2026-02-262026-02-262025Денисюк, С. (2025). Людина та війна: духовний досвід Юрія Шевельова. Українознавчий альманах, (37), 39–43. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2025.37.5УДК 821.161.210.17721/2520-2626/2025.37.5https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/10928У статті розглядаються особливості осмислення відомим українознавцем Ю. Шевельовим такого багатогранного і поліфункціонального явища як війна в аспекті духовних трансформацій, яких зазнавала людина під час Другої світової війни. Вказується, що Ю. Шевельов як особистість та учений гуманітарій посідав принципову антимілітарну та антивоєнну позицію, що знайшло відображення у його працях. Особливу цінність мають спогади ученого, у яких на широкому матеріалі показується, що мілітаризація стала характерною ознакою тоталітарного сталінського режиму, позначившись на усіх сфера життя тогочасного СРСР. Науковець підкреслює агресивність передвоєнної радянської зовнішньої політики, спрямованої на експансію комуністичної імперії. Ю. Шевельов переконливо доводив, що радянська концепція ведення війни випливала з самої сутності більшовицького режиму і базувалась на жорстокості у ставленні не лише до ворога, в й до своїх громадян. Наголошується, що перебуваючи між двома тоталітарними режимами – сталінським та гітлерівським, Ю. Шевельов обрав шлях неучасті у радянсько-німецькій війні, де обидві сторони протистояння були чужі національним інтересам України. Дослідник на власному досвіді показує трагедію українців, які опинились у нелюдських умовах в окупованому нацистами Харкові. Перебування у місті неодноразово ставило людину у ситуацію морального вибору, від якого залежить її подальше існування. Зокрема, це стосується можливості використати своє німецьке походження задля виживання, якою Ю. Шевельов свідомо не скористався. І навіть за цих умов відбувалось відродження національного життя, зокрема української церкви, нищеної за радянської доби. Ще однією альтернативою для української людини за умов двобою двох тоталітарних потуг Ю. Шевельов вважав діяльність Української повстанської армії, чия жертовна відданість національній справі викликали у вченого пошану. Зазначається, що Ю. Шевельов разом з іншими діячами української культури, що опинились в еміграції, відтворив травматичний досвід війни та окупації та розглядав події 1939-1945рр. через призму долі української людини у вирі воєнних подій.This article explores how the prominent Ukrainian scholar Yurii Shevelov understood war as a complex phenomenon, focusing on the spiritual changes that people went through during the Second World War. Shevelov himself, as both a personality and a humanist thinker, held a clear anti-military and anti-war position, which is reflected in his writings. His memoirs are of special importance. They reveal that militarization had become a central feature of Stalin’s totalitarian system, shaping every aspect of life in the Soviet Union. Shevelov also underlined the aggressive nature of Soviet pre-war foreign policy, aimed at expanding the communist empire. He argued that the Soviet vision of warfare was rooted in the essence of Bolshevism and rested on cruelty – not only toward the enemy but also toward its own people. Between the two totalitarian regimes of Stalin and Hitler, Shevelov chose non-involvement in the Soviet-German war, as neither side served Ukraine’s national interests. He shows, from his personal experience, the tragedy of Ukrainians in Nazi-occupied Kharkiv, where people constantly faced moral dilemmas tied to survival. In particular, Shevelov refused to use his German heritage to protect himself, even though it might have secured safety. Yet, despite the suffering, national life began to revive – most notably the Ukrainian church, once destroyed by the Soviets. For Shevelov, another important alternative in those years was the Ukrainian Insurgent Army, whose dedication to the national cause inspired his respect. Later, together with other Ukrainian intellectuals in emigration, Shevelov reflected on the trauma of war and occupation, interpreting the years 1939-1945 through the fate of the Ukrainian person caught in the whirlwind of history.ukтоталітарні режимиокупаціядуховністьморальний вибірукраїнська людинанаціональне життяtotalitarian regimesoccupationspiritualitymoral choiceUkrainian personnational lifeСтаття