Ковалевська Дар’я ВолодимирівнаКаращук Микола Григорович2024-06-122024-06-122024Ковалевська Д. В. Деліберативна демократія як засіб комунікації громадянського суспільства з державою : дис. … д-ра філософії : 052 Політологія / Ковалевська Дар’я Володимирівна. – Київ, 2024. – 204 с.УДК 32-027.21:321.7:323.2:342.72/.73(043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/1945Вивчення демократичних принципів та їх застосування завжди привертало увагу провідних наукових лідерів й аналітиків політичних процесів. Сьогодення не є винятком, адже ці питання продовжують залишатися в центрі академічних та політичних дебатів. В свою чергу, і громадянське суспільство виступає як фундаментальний компонент, що охоплює різноманітні соціальні інституції, котрі діють незалежно від держави. Насамперед це асоціації громадян, засновані на спільних соціальних звʼязках, високому рівні політичної освіченості. Деліберативна демократія, заснована на ідеях комунікативної філософії, виступає як оптимальне рішення для вирішення суперечностей в мультикультурному суспільстві, що зазнає соціальних і політичних змін. Громадянське суспільство тут відіграє провідну роль регулятора, впливаючи на урядові інституції та сприяючи зміцненню соціального капіталу. Деліберативна модель демократії розглядається як посткласична концепція, вважаючи громадський діалог вищим критерієм законності державної влади. Наголошується на важливості дослідження можливостей громадянського суспільства у взаємодії з державою для глибшого розуміння їх взаємовідносин. Дисертаційне дослідження є одним із небагатьох дослідницьких проєктів, що глибоко аналізує концепції та механізми деліберативної демократії, з акцентом на вивченні комунікації громадянського суспільства з державою. Робота вносить інноваційний внесок для розуміння ключової ролі деліберативної демократії у стимуляції активної участі громадян, представляючи нові підходи до визначення і розуміння її суті й значення в сучасному політичному контексті. Дослідження висвітлює розвиток деліберативної демократії, її цифрову трансформацію та роль у сучасному політичному діалозі, вказуючи на новітні механізми, форми громадської участі, що забезпечують ефективну комунікацію між громадянським суспільством і державою. Проєкт дослідження розширює теоретичні рамки деліберативної демократії, впроваджуючи авторське визначення, яке дозволяє глибше зануритися в її концептуальну суть та практичне застосування в сучасних політичних системах. Це формулювання підкреслює важливість структурованого обміну інформацією та комунікації між громадянським суспільством та державою, спрямованого на досягнення консенсусу у політичних питаннях. Запропоноване дослідження також включає детальний аналіз еволюції деліберативної демократії, пропонуючи оригінальну періодизацію її розвитку, що дозволяє більш повно оцінити її історичні трансформації та різноманітність підходів. Окремо висвітлюється процес диджиталізації та його вплив на розвиток деліберативної демократії, акцентуючи увагу на цифрових технологіях у сучасних процесах громадської комунікації. Дисертаційна робота уточнює роль деліберативної демократії не лише як засобу комунікації між громадянським суспільством та державою, але й як ефективного інструменту влади, що дозволяє збільшити прозорість, відповідальність та участь громадян у політичному житті. Важливою складовою дослідження є аналіз диджиталізації деліберативних механізмів, що виявляє нові можливості для залучення громадян до участі у політичному процесі через електронні платформи, соціальні мережі та інші цифрові канали. Особлива увага приділяється впливу цифрових медіа на розширення сфери громадської участі та демократизації політичного діалогу. У дисертації також детально розглядаються перспективи подальших досліджень. Зокрема, необхідність вивчення трансформації соціальних цінностей і норм, особливостей інституціалізації у країнах з молодими демократіями, а також мультиінституційний підхід до аналізу громадсько- політичної онлайн-активності. Це дослідження відкриває шлях до подальшого аналізу впливу цифрових технологій на демократичні процеси, а саме, як вказані технології сприяють більшій залученості громадян та розширенню публічного дискурсу. Окремо важливим є вивчення механізмів, які можуть забезпечити ефективність деліберативної демократії в умовах широкого використання цифрових платформ для громадської участі. Авторка підкреслює необхідність подальшої роботи над удосконаленням нормативно-правової бази, яка б регулювала деліберативні процеси в цифровому просторі, забезпечуючи відкритість, прозорість та доступність політичного діалогу для ширшого кола учасників. Важливим аспектом є також забезпечення безпеки та захисту даних учасників онлайн-діалогу, що вимагає розробки нових підходів до цифрової конфіденційності та інформаційної безпеки. Дисертація охоплює не лише теоретичний аналіз деліберативної демократії, але й визначення практичних рекомендацій для органів влади, громадянського суспільства та міжнародних організацій щодо впровадження та підтримки деліберативних практик у сучасному суспільстві. Особливу увагу приділено ролі освіти та підвищенню обізнаності громадян щодо можливості участі в деліберативних процесах, що сприятиме зміцненню демократичних інститутів та підвищенню якості політичного життя в цілому. Загалом, дисертаційне дослідження є важливим внеском у розуміння сучасних викликів та перспектив деліберативної демократії, пропонуючи нові інструменти та методології для аналізу й розуміння її ролі у сучасному демократичному процесі. Крім того, зазначене дослідження вносить вагомий вклад у розвиток концепції деліберативної демократії, відкриваючи нові перспективи для її застосування та адаптації до вимог сучасної цифрової епохи, а також спонукає не лише до подальшого обговорення та дослідження впливу цифрових медіа на політичну участь, комунікацію між громадянським суспільством та органами державної влади, але й до становлення громадянського суспільства в умовах глобалізації та цифровізації.The study of democratic principles and their application has always attracted the attention of leading scientific leaders and analysts of political processes. Today is no exception, as these issues continue to be at the centre of academic and political debate. In turn, civil society is a fundamental component that encompasses various social institutions that operate independently of the state. These are associations of citizens based on common social ties, a high level of education, and political awareness. Deliberative democracy, based on the ideas of communicative philosophy, is seen as the best solution to resolve contradictions in a multicultural society undergoing social and political change. Civil society plays the role of a regulator, influencing government institutions and contributing to the strengthening of social capital. The deliberative model of democracy is seen as a post­classical concept that considers public dialogue to be the highest criterion for the legitimacy of state power. The importance of studying the capabilities of civil society in interaction with the state for a deeper understanding of their relationship is emphasized. This dissertation is one of the few research projects that analyses in depth the concepts and mechanisms of deliberative democracy, with a focus on the study of civil society’s communication with the state. The work makes an innovative contribution to understanding the key role of deliberative democracy in stimulating active citizen participation, presenting new approaches to defining and understanding its essence and significance in the current political context. The study highlights the development of deliberative democracy, its digital transformation, and its role in contemporary political dialogue, pointing to the latest mechanisms and forms of public participation that ensure effective communication between civil society and the state. The research project expands the theoretical framework of deliberative democracy by introducing the author’s definition, which allows for a deeper dive into its conceptual essence and practical application in modern political systems. This definition emphasizes the importance of structured information exchange and communication between civil society and the state aimed at reaching a consensus on political issues. The study also includes a detailed analysis of the evolution of deliberative democracy, offering an original periodization of its development, which allows for a more complete assessment of its historical transformations and diversity of approaches. The process of digitalization and its impact on the development of deliberative democracy is also highlighted, with an emphasis on the role of digital technologies in modern processes of public communication. The dissertation clarifies the role of deliberative democracy not only as a means of communication between civil society and the state but also as an effective tool of the government that allows for greater transparency, responsibility, and participation of citizens in political life. An important component of the study is the analysis of the digitalization of deliberative mechanisms, which reveals new opportunities for engaging citizens in the political process through electronic platforms, social networks, and other digital channels. Particular attention is paid to the impact of digital media on expanding the scope of public participation and democratizing political dialogue. The thesis also discusses in detail the prospects for further research, in particular, the need to study the transformation of social values and norms, the peculiarities of institutionalization in young democracies, and a multi­institutional approach to analyzing socio­political online activity. This study paves the way for further analysis of the impact of digital technologies on democratic processes, in particular, how these technologies contribute to greater citizen engagement and the expansion of public discourse. It is also important to study the mechanisms that can ensure the effectiveness of deliberative democracy in the context of the widespread use of digital platforms for public participation. The author emphasizes the need for further work on improving the legal framework that would regulate deliberative processes in the digital space, ensuring openness, transparency, and accessibility of political dialogue for a wider range of participants. Another important aspect is ensuring the security and protection of the data of participants in online dialogue, which requires the development of new approaches to digital privacy and information security. This dissertation is not only a theoretical analysis of deliberative democracy but also a set of practical recommendations for the authorities, civil society, and international organizations on how to implement and support deliberative practices in modern society. Particular attention is paid to the role of education and raising awareness of citizens about the opportunities and benefits of participating in deliberative processes, which will help strengthen democratic institutions and improve the quality of political life. Overall, this research is an important contribution to understanding the current challenges and prospects of deliberative democracy, offering new tools and methodologies for analyzing and understanding its role in the modern democratic process. It makes a significant contribution to the development of the concept of deliberative democracy, opening up new perspectives for its application and adaptation to the requirements of the modern digital age, and it encourages further discussion and research on the impact of digital media on political participation, communication between civil society and public authorities, and, in general, on the formation of civil society in the context of globalization and digitalization.uaдемократіяделіберативна демократіяделібераціяделіберативні механізмиполітична комунікаціягромадянське суспільстводержавапублічна владагромадська думкаінституціоналізаціяполітична участьгромадські обговореннядіалогполітичні права і свободипублічна політикаdemocracydeliberative democracydeliberationdeliberative mechanismpolitical communicationcivil societystatepublic authoritiespublic opinioninstitutionalisationpublic participationpublic debatepolitical rights and freedomspublic policyДисертація