Сіромський, Р.Р.Сіромський2026-07-072026-07-072018-12-27Сіромський, Р. (2018). "Вживаються заходи з повернення на Батьківщину": справа Бориса Доценка 1967 року. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, (139), 65–68. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2018.139.13УДК 930.2:341.43(=161.2:71)"1967"10.17721/1728-2640.2018.139.13https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/26763In the article, based on unpublished archival materials and printed sources, an episode with defection in 1967 with an internship in Edmonton by a senior researcher at the Laboratory of Nuclear Physics at the Kyiv Taras Shevchenko University Borys Dotsenko is covered. At the end of his stay at the University of Alberta, unexpectedly, trainee asked for political asylum in Canada. The scientist explained his step by reason of both political and professional nature. The Ministry of Foreign Affairs of the USSR succeeded in a series of measures designed to return the "nonreturnees" ("nevozvrashchenets"), including pressure on Canadian authorities. The rector of the University of Kyiv sent a telegram to the president of the University of Alberta on "provocative actions" concerning their trainee. After unsuccessful attempts by the staff of the Soviet Embassy in Ottawa to persuade the physicist to return to Kyiv, the KGB resorted to the use of a "family factor" (touching letters from his wife and mother). Despite appeals from the official Moscow to return B. Dotsenko, the Canadian government referred to the human right to choose a residence and extended the visa. To somehow explain the fact of non-return of the scientist, a widely accepted method of total compromise was used. In general, the flight of B. Dotsenko caused the Soviet system of image losses and led to the cessation of the practice of exchanging scholarship between the University of Alberta and Kyiv.На основі неопублікованих архівних матеріалів та друкованих джерел висвітлено епізод із неповерненням у 1967 р. зі стажування в Едмонтоні старшого наукового співробітника лабораторії ядерної фізики Київського державного університету імені Тараса Шевченка Бориса Доценка. Наприкінці свого перебування в Альбертському університеті, несподівано для багатьох, стажер попросив політичного притулку в Канаді. Свій крок науовець пояснював причинами як політичного, так і професійного характеру. Міністерство закордонних справ СРСР вдалося до низки заходів, покликаних повернути "втікача", у т.ч. до тиску на канадську владу. Ректорат Київського університету скерував президенту Альбертського університету телеграму протесту з приводу "провокаційних дій" щодо їхнього стажера. Після невдалих спроб співробітників радянського посольства в Оттаві переконати фізика повернутися до Києва, КДБ вдався до використання "сімейного чинника" (зворушливі листи від дружини та матері). Попри заклики офіційної Москви повернути Б. Доценка, канадський уряд посилався на право людини обирати місце проживання і продовжив йому візу. Щоби якось пояснити факт неповернення вченого, був використаний широко апробований метод усебічної компрометації. Загалом, втеча Б. Доценка завдала радянській системі іміджевих втрат і зумовила припинення практики обміну науковцями між Альбертським та Київським університетами.ukBorys DotsenkoKyiv UniversitydefectionKGBpolitical asylumCanadaБорис ДоценкоКиївський університетнеповерненняКДБполітичний притулокКанадаСтаття