Кравченко, КатеринаКатеринаКравченкоЛіщук, ВладиславВладиславЛіщук2026-03-172026-03-172025-06-27Кравченко, К., Ліщук, В. (2025). POST-CONCUSSION SYNDROME AS A CHALLENGE FOR SCIENTIFIC RESEARCH DURING WARTIME: A THEORETICAL REVIEW. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences(2), 25–31. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2025.62.25-3110.17721/1728-2217.2025.62.25-31https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13117B a c k g r o u n d . This article presents a theoretical review of post-concussion syndrome (PCS) in military personnel, a condition increasingly encountered due to the nature of modern combat operations. The use of various types of enemy weapons – artillery, FPV drones, guided aerial bombs, rocket artillery, heavy armoured vehicles, and other systems – has led to a significant number of traumatic brain injuries (TBIs), which constitute approximately 33 % of all reported combat injuries. PCS has a profound impact on a service member's combat performance, including decisionmaking, stress response, attention, and overall operational functionality, substantially reducing both quality of life and professional effectiveness. Inadequate diagnosis – especially in early stages and field conditions – along with the lack of psychological recovery and rehabilitation, may lead to reduced combat effectiveness of entire units within the Armed Forces of Ukraine. This is particularly critical for those service members who continue to perform operational tasks despite previous head trauma – currently the majority. These challenges highlight the urgent need for developing simple field screening tools, training for commanders, medics, and psychologists in visual assessment of PCS symptoms, and improving recovery and rehabilitation protocols. M e t h o d s . The study employs theoretical research methods including analysis, synthesis, generalisation, comparison, and systematisation. The reviewed literature includes contemporary works by both Ukrainian and international authors relevant to current military and clinical practice. R e s u l t s . The review identified key characteristics of PCS: 1) PCS is a consequence of organic brain injury, and while psychological interventions are helpful, medical treatment remains primary; 2) symptoms typically emerge weeks or even months post-injury; 3) PCS includes not only neurological and somatic symptoms but also psychological manifestations, thus justifying the involvement of psychologists in the rehabilitation process; 4) early detection is crucial, as untreated cognitive, emotional-behavioural and physical symptoms can rapidly deteriorate, become chronic, and contribute to or exacerbate other psychological conditions. C o n c l u s i o n s . Analysis of the literature reveals that PCS symptoms among combatants are complex and often include affective, cognitive, somatoform, and PTSD-like features – affecting approximately 40 % of respondents. These symptoms rarely resolve spontaneously, frequently become prolonged or chronic, and require specialised diagnostics and sustained psychological support.В с т у п . У статті наведено результати теоретичного огляду проблематики посткомоційного синдрому (далі ПКС) військовослужбовців, яка пов'язана з особливостями ведення бойових дій, а саме використанням ворогом різноманітного озброєння (артилерії, FPV-дронів, КАБ, КАР, важкої техніки та інших засобів), що призводить до численних випадків черепно-мозкових травм (33 % від загальної кількості отриманих поранень). ПКС суттєво впливає на здатність військовослужбовців виконувати завдання в бойових умовах (ухвалення рішень, реакцію на стресфактори, увагу тощо), значно погіршуючи якість їхнього життя і професійну діяльність. За відсутності якісної діагностики (особливо на ранніх етапах у польових умовах), психологічного відновлення та реабілітації ПКС може значно знизити боєздатність підрозділів Збройних сил України (особливо це стосується військовослужбовців, які після зазначеної травматизації продовжують виконувати завдання за призначенням, а таких більшість). Усе це формує потребу в ретельному вивченні зазначеного питання, розробленні простих скринінгових інструментів для проведення діагностики в польових умовах, додатковому навчанні командирів, медиків і психологів щодо візуального оцінювання симптоматики ПКС і вдосконалення заходів відновлення та реабілітації. М е т о д и . Були використані теоретичні методи, а саме: аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, систематизації. Була проаналізована література зарубіжних та українських авторів, що містить суто наукову й актуальну на сьогоднішній день інформацію. Р е з у л ь т а т и . Визначено особливості ПКС, а саме: 1) він є наслідком органічного ураження головного мозку й основне його лікування є сферою медичних працівників; психологічні втручання мають важливу, але другорядну функцію; 2) виникає через кілька тижнів або місяців після травми; 3) окрім неврологічних і соматичних виявів має і психічні, що дає змогу психологам приєднатися до відновлення пацієнта під час реабілітаційних заходів; 4) важливим є виявлення ПКС на ранніх стадіях, адже психологічні (когнітивні й емоційно-поведінкові) і фізичні порушення без відповідного відновлення розвиваються дуже швидко та згодом можуть набувати хронічного характеру, сприяти й підсилювати швидкість розвитку інших розладів. В и с н о в к и . Вивчення наукової літератури дало змогу визначити, що вияви ПКС у військовослужбовців мають комплексний характер і поєднують афективні, когнітивні, соматоформні та ПТСР-подібні симптоми (приблизно у 40 % респондентів). Зазначені симптоми не зникають самостійно, часто набувають затяжного або хронічного перебігу, потребують спеціалізованої діагностики й тривалого психологічного супроводу.ukпосткомоційний синдромвійськовослужбовці – учасники бойових дійфізичніемоційноповедінкові та когнітивні симптоми посткомоційного синдромунаслідки черепно-мозкової травмиПсихологія діяльності в особливих умовахмедична психологіяpost-concussion syndromemilitary personnel – combatantsphysicalemotional-behaviouraland cognitive symptoms of postconcussion syndromeconsequences of traumatic brain injuryPsychology of activity in special conditionsmedical psychologyСтаття