Васильчук, Віталія АндріївнаВіталія АндріївнаВасильчукХоменко, Ірина Вікторівна2026-05-012026-05-012026-04-22Васильчук В. А. Логіка в Університеті Св. Володимира (1834-1917 роки) : дис. ... доктора філософії : 033 Філософія. Київ, 2026. 213 с.УДК 161.1(091)+378.016:1(091)(477)]: 378.4(477.411)КУ"1834/1917"(043.3)https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/18783Васильчук В. А. Логіка в Університеті Св. Володимира (1834-1917 роки). — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 033 «Філософія» (03 — «Гуманітарні науки»). — Філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2026. Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню логіки в Університеті Св. Володимира у ХІХ — на початку ХХ століттях. У дослідженні вказана проблематика розглядається в історико-культурному контексті, для кращого розкриття теми та головних чинників, які вплинули на формування логічної традиції в Університеті Св. Володимира. У дисертаційній роботі сформовано головний корпус праць, які складають джерельну базу дослідження. Для аналізу цієї теми використовувалися матеріали не тільки логічного та філософського спрямувань, а й історичні джерела, для цілісного розуміння контексту. Важливе місце у дослідженні посідають архівні матеріали, які поділені на організаційні матеріали (листи, накази, довідки, програми) та рукописні лекції та конспекти викладачів Університету Св. Володимира та Київської духовної академії. Наявні джерела стосуються розгляду логіки, історії логіки, української історії філософії, філософії у Київській духовній академії, філософії Університету Св. Володимира. Проте, комплексне дослідження логіки в Університеті Св. Володимира від початку його створення до 1917 року пропонується вперше. Таким чином, метою дисертаційного дослідження є реконструкція еволюції логіки як науки та навчальної дисциплінив в Університеті Св. Володимира в історико-культурному контексті. Опираючись на мету, в дисертаційній роботі запропоновано пʼять завдань, які були розвʼязані відповідно до запропонованого методологічного інструментарію у дисертації. Джерельна база розділена за такими типами для зручнішого огляду: 1. друковані праці та підручники викладачів Університету Св. Володимира; 2. архівні матеріали (2.1. організаційні архівні матеріали, 2.2. рукописні матеріали викладачів КДА та Університету Св. Володимира); 3. друковані праці та лекції викладачів КДА; 4. праці науковців, які досліджували логіку та історію в Університеті Св. Володимира та КДА; 5. праці фундаторів сучасної логіки; 6. інші підручники та праці з логіки у Російській імперії поза Університетом Св. Володимира; 7. історичні та історико-філософські джерела для порівняння освітніх та навчальних процесів у Австро-Угорській імперії та Російській імперії. На підставі порівняльно-історичного методу було здійснено співставлення наукових та освітніх процесів на землях, які, на період ХІХ століття, входили до складу Австро-Угорської та Російської імперій. Для порівняння використовувалися наступні ознаки: українська мова в освітньому та наукових процесах; вплив духовенства на освітній та науковий процеси; стан освіти та науки загалом і розвиток логіки зокрема. Відтак, на теренах Російської імперії спостерігається тотальна русифікація та асиміляція населення в усіх сферах; заборони української мови; значний вплив духовенства на університетську освіту; законсервованість освіти та науки у межах імперії, наслідування німецької традиції у логіці. З іншого боку, у Австро-Угорській імперії спостерігається тенденція підтримки української мови з боку австрійського уряду, але супротив зустрічається зі сторони польської шляхти. Вплив духовенства на світські заклади освіти незначний, хоч і у початковій та середній школі важливу роль відіграє греко-католицька церква. Щодо розвитку науки, то дослідники проходили стажування в університетах як і у межах імперії, так і за її межами. У контексті порівняння наукових процесів, у дисертаційній роботі розглянуто праці логіків, які були написані на українських землях, що входили до Австро-Угорської імперії. Серед них праці Т. Мандибура, Г. Костельника, С. Балея, І. Копача. Ґрунтуючись на архівних матеріалах, при аналізі логічної спадщини Київської духовної академії, у дисертаційній роботі зʼясовано, що логіка розглядалася у тандемі з психологією та / або гносеологією. У дисертаційній роботі розглядаються лекції та конспекти таких викладачів: В. Карпов, Й. Міхневич, П. Юркевич, П. Ліницький, С. Остроумов. Аналізуючи структуру лекцій викладачів академії можна сказати, що логічним ідеям притаманні відголоски «вольфіанської» системи в логіці, а розгляд логічної проблематики зумовлений пошуками відповідей на богословські питання. Використовуючи хронологічний метод у дисертації реконструйовано список викладачів з логіки в Університеті Св. Володимира: О. Новицький (~ 1834 - 1850); П. Авсенєв (~ 1838 - 1844); С. Гогоцький (~1845 - 1850; 1862- ~1876); І. Скворцов (1850 - ~1859); Н. Фаворов (1859 - ~ 1895); О. Козлов (1876 - 1887); О. Гіляров (~ 1887 - 1892); Г. Челпанов (1892 - 1907); П. Тихомиров (1907 - ~1917); В. Зеньковский (~ 1912/15 - ~1917). При аналізі навчальних програм з логіки, зʼясовано, що вони були сформовані за класичними схемами, які зустрічаються у німецьких підручниках XVIII-XIX століть (Х. Зігварт, Т. Ліппс). Певні положення у програмах та планах лекцій могли змінюватися, але основу становили такі теми: визначення логіки, поняття, судження, логічні закони, умовивід, дедукція, індукція. Системне дослідження праць та архівних документів викладачів логіки в Університеті Св. Володимира показує, що можна виокремити такі напрямки, які формували логіку як навчальну дисципліну в Університеті Св. Володимира. На початку логіка орієнтувалася на рецепцію німецької традиції і відтворення її головних положень (О. Новицький). Продовжуючи традицію Київської духовної академії, логіка є частиною філософії (С. Гогоцький) або виступає спільно із гносеологією. Пізніше створюються самостійні підручники логіка відділяється від психології (Г. Челпанов) і починається критика гносеологізму у логіці (П. Тихомиров). Отримані результати дослідження розкривають специфіку викладання логіки в Університеті Св. Володимира з 1834 року по 1917 років. Дисертаційне дослідження може використовуватися при формуванні навчальних курсів з історії логіки та історії філософії для студентів гуманітарних спеціальностей університетів і виступати підґрунтям для подальших досліджень. Ключові слова: логіка, історія логіки, історія логіки в Україні, історія філософії в Україні, філософія, історія філософії, Університет Св. Володимира, Київська духовна академія, логічна методологія історико-філософського дослідження, викладачі логіки в Університеті Св. Володимира, викладачі логіки в Київській духовній академії.Vasylchuk V. A. «Logic at the St. Volodymyr University (1834-1917)» — Qualification scientific work on the rights of the manuscript. Dissertation for acquiring the degree of Doctor of Philosophy in the speciality 033 «Philosophy» (03 — Humanities). Taras Shevchenko National University of Kyiv. — Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2026. This dissertation offers a detailed study of the development of logic at St. Volodymyr University in the nineteenth and early twentieth centuries. It examines the subject within its historical and cultural context to clarify the main factors shaping the institution's logical tradition. The dissertation outlines the core works used as sources. Drawing from logical, philosophical, and historical materials, the analysis provides context. Archival documents — letters, decrees, reports, curricula — as well as handwritten lectures and notes from professors at St. Volodymyr University and the Kyiv Theological Academy, play a key role. This broad source analysis shows the topic has received limited scholarly attention in Ukraine and situates this research within both existing studies on logic and philosophy, emphasising its unique contribution: the first comprehensive study of logic at the St. Volodymyr University from its founding to 1917. The central objective of this dissertation is to delineate the historical trajectory of logic as both a scientific discipline and an academic field at the St. Volodymyr University, and to explicate the predominant trends characterising its development during the late nineteenth and early twentieth centuries. Five research aims are articulated and systematically addressed in accordance with the methodological principles established herein. For enhanced academic clarity and coherence, the source base is organised into the following categories, providing the foundation for subsequent analysis: printed works and textbooks authored by professors of the St. Volodymyr University, the Kyiv Theological Academy and the St. Volodymyr University. 1. Printed works and lectures by professors of the Kyiv Theological Academy. 2. Works by scholars who investigated logic and its history at the St. Volodymyr University and the Kyiv Theological Academy. 3. Works authored by the founders of modern logic. 4. Other textbooks and works on logic were produced within the Russian Empire but outside the St. Volodymyr University. 5. Historical and historical-philosophical sources are employed to deepen the comparative analysis of educational and academic processes in the Austro-Hungarian and Russian Empires, directly informing the discussion that follows. The dissertation uses the comparative-historical method to analyse scholarly and educational processes in nineteenth-century Austro-Hungarian and Russian imperial territories. The analysis is guided by three criteria: Ukrainian language use in education and scholarship, clerical influence, and the overall state of education and science. For the Russian Empire, it examines russification and assimilation policies, including language bans, clerical influence in universities, and a conservative, tradition-bound approach. In contrast, the analysis of the Austro-Hungarian Empire examines how the Austrian government typically supported the use of Ukrainian in education, despite opposition from segments of the Polish nobility. The extent of clerical influence on secular educational institutions was limited, though the Greek Catholic Church played a significant role in primary and secondary education. The comparative analysis also notes that scholars in these territories participated in practical training both within and beyond the Empire, reflecting differing state policies and academic opportunities. Within the comparative analysis of scholarly processes, the dissertation examines works by logicians from Ukrainian territories under the Austro-Hungarian Empire, including those authored by T. Mandybur, H. Kostelnyk, S. Baley, and I. Kopach. In tandem, analysis of the logical heritage of the Kyiv Theological Academy demonstrates that logic was often studied alongside psychology or epistemology, as evidenced by the lectures and notes of professors such as V. Karpov, Y. Mikhnevich, P. Yurkevych, P. Linytskyi, and S. Ostroumov. The structure of their lectures reveals the influence of the Wolffianism and shows how logical discussions were shaped by theological questions. Applying the chronological method, the dissertation reconstructs a list of professors who taught logic at the St. Volodymyr University, including O. Novytskyi (~1834–1850), P. Avsenev (~1838–1844), S. Gogotskyi (~1845–1850; 1862–~1876), I. Skvortsov (1850–~1859), N. Favorov (1859–~1895), O. Kozlov (1876–1887), O. Hiliarov (~1887–1892), H. Chelpanov (1892–1907), P. Tikhomirov (1907–~1917), and V. Zenkovsky (~1912/15–~1917). A systematic study of the works and archival documents of logic professors at the St. Volodymyr University reveals several key patterns. Logic was first oriented toward the German tradition and its main ideas (O. Novytskyi). Continuing from the Kyiv Theological Academy, logic was seen as part of philosophy (S. Gogotskyi) or as part of epistemology. Later, independent textbooks were developed, logic was separated from psychology (H. Chelpanov), and critiques of epistemologism in logic appeared (P. Tikhomirov) The findings reveal the distinctive characteristics of logic instruction at the St. Volodymyr University from 1834 to 1917. The dissertation may inform the development of university courses on the history of logic and the history of philosophy for humanities students, and may serve as a foundation for future research. Key words: logic, history of logic, history of logic in Ukraine, history of philosophy in Ukraine, philosophy, history of philosophy, St. Volodymyr University, Kyiv Theological Academy, logical methodology of historical and philosophical research, logic teachers at St. Volodymyr's University, logic teachers at the Kyiv Theological Academy.ukлогікаісторія логікиісторія логіки в Україніісторія філософії в Україніфілософіяісторія філософіїУніверситет Св. ВолодимираКиївська духовна академіялогічна методологія історико-філософського дослідженнявикладачі логіки в Університеті Св. Володимиравикладачі логіки в Київській духовній академії.logichistory of logichistory of logic in Ukrainehistory of philosophy in Ukrainephilosophyhistory of philosophySt. Volodymyr UniversityKyiv Theological Academylogical methodology of historical and philosophical researchlogic teachers at St. Volodymyr's Universitylogic teachers at the Kyiv Theological Academy.Дисертація