БОНДАР, АлісаАлісаБОНДАР2026-03-182026-03-182025-02-27БОНДАР, А. (2025). OUT-OF-COURT DISPUTE RESOLUTION AS AN ELEMENT OF ACCESS TO JUSTICE. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 128(2), 10–15. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2024/2.128-210.17721/1728-2195/2024/2.128-2https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/13386Background. The current concept of effective access to justice, which has been gradually developing and modifying over the years, requires efficient use of alternative dispute resolution methods alongside court settlement. This article examines the possibility of using out-of-court mechanisms in Ukraine as one of the most important means of overcoming the barrier to effective access to justice, considering international experience. The purpose of the article is to highlight the positive and negative aspects of applying various dispute resolution methods, illustrate distrust in alternative dispute resolution in Ukraine, determine the state of implementation of Ukrainian out-of-court mechanisms and problems, which require improvements, considering ECHR practice and recommendations, as well as to present suggestions on eliminating gaps in the functioning of the pre-trial dispute resolution mechanism. Methods. General scientific and special methods of scientific research were used in the article to achieve the abovementioned goal, among which method of system analysis, dialectical and systemic-structural methods. Results. It is emphasized that the level of public trust directly affects the use of alternative dispute resolution methods in the State. The attention is focused on insufficient public awareness of the possibility of applying out-of-court dispute resolution mechanisms during court proceedings. Based on the court practice, it is stated that the approach for the duty to use an out-of-court mechanism before going to court depends on the chosen type (method) of alternative dispute resolution, which parties prescribed in the concluded contract. It is suggested that the example of Lord Woolf's reform should be taken into account to bring Ukrainian practice in line with international, which consists of increasing the use of alternative dispute resolution methods, facilitating the litigation, speeding it up etc. Conclusions. The conclusions point out the need to ensure citizens' awareness of the use of out-of-court dispute resolution mechanisms, review the system of voluntary use of such mechanisms, take into account the principle of "freedom of contract", and establish a unified approach to the duty to apply to out-of-court dispute resolution if the parties have outlined the relevant condition in the contractВступ. Нинішня концепція ефективного доступу до правосуддя, яка поступово розвивалася та видозмінювалася упродовж багатьох років, потребує дієвого використання альтернативних способів урегулювання спору поряд із судовим урегулюванням. У цій статті розглядається можливість застосування позасудових механізмів в Україні як один із найголовніших засобів у подоланні бар'єра на шляху до ефективного доступу до правосуддя з урахуванням міжнародного досвіду. Метою статті є висвітлення позитивних і негативних аспектів звернення до різних способів урегулювання спору, ілюстрування недовіри до альтернативного врегулювання спору в Україні, визначення стану реалізації українських позасудових механізмів і проблем, що потребують удосконалення з урахуванням практики ЄСПЛ та рекомендацій, а також відображення пропозицій щодо усунення прогалин у функціонуванні досудового механізму врегулювання спору. Методи. У статті використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового дослідження, такі як системний, діалектичний і системно-структурний аналіз. Результати. Наголошено, що рівень довіри суспільства безпосередньо впливає на застосування альтернативних способів урегулювання спору в державі. Акцентовано увагу на недостатній інформованості громадян під час судового розгляду справи про можливості застосування позасудового механізму врегулювання спору. Ґрунтуючись на судовій практиці, установлено, що підхід щодо обов'язку використання позасудових механізмів перед зверненням до суду залежить від обраного виду (методу) альтернативного врегулювання спору, що сторони прописали в укладеному договорі. Запропоновано взяти до уваги приклад реформи Лорда Вулфа задля приведення української практики у відповідність до міжнародної, що полягає у збільшенні використання альтернативних способів урегулювання спору, полегшенні проведення судового процесу, його пришвидшенні тощо. Висновки. У висновках наголошено на необхідності: забезпечення обізнаності громадян про застосування позасудових механізмів урегулювання спору; перегляду системи добровільного застосування зазначених механізмів; урахування принципу "свободи договору"; установлення єдиного підходу щодо обов'язку звернення до позасудового врегулювання спору, якщо сторони виклали відповідну умову в укладеному договорі.ukalternative dispute resolutionaccess to justiceout-of-court mechanismsmediationальтернативні способи врегулювання спорудоступ до правосуддяпозасудові механізмимедіаціяСтаття