Безпалько, ВладиславВладиславБезпалькоКузьмінський, ІванІванКузьмінський2026-05-052026-05-052019Безпалько, В., Кузьмінський, І. (2019). Musical everyday life of Volhynia in the middle of 16th ‒ early 17th cc.. Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 1(7), 5–32. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2019.1.0110.17721/2519-4801.2019.1.01https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/19578The presented article is the first study of this kind, where the musical life of Volhynia of the mid 16th - early 17th century is specially considered. In the study, we almost exclusively focused on the secular segment of musical everyday life. On the basis of the analysis of historical acts, fiscal accounting documents and other sources, three thematic sections were formed. The first section is devoted to the study of musicians in Volhynia. In the fiscal accounting documents, initially the Grand Duchy of Lithuania, and later the Polish–Lithuanian Commonwealth (Lesser Poland Province of the Polish Crown), various terms are used to refer to musicians and related professions: "dudari", "skomorokhy", "skrypali", "trubachi", "medwednyky" "muzyky", "hudky". From these and other documents we learn about the number of musicians in different small settlements. Among the nicknames that were given to musicians, the "dudnyk" and "skrypka" prevail, sometimes there is a "hudka". Separately, in the act documents other music specialties are mentioned: "Jews Cantors", "organist", "pyshchyk", "trubach", "bubnist". Also, in the documents of such kind, one could find some episodes from the everyday life of the musicians. Musical instruments are discussed in the second section of the article: "kobza", "turkish kobza", "lute", "quintar lute", "violin", "italian violin", "cithara", "duda", "smyk", "truba", "bubon". The last section deals with two separate phenomena of Volhynia musical culture - music in dance and Volochebnyy ceremonies. The lack of study of Volhynia musical culture in previous years encouraged the emergence of various myths, in particular, about the poverty of the musical culture of the Volhynia autochthonous population. According to the myth, the pipe organs of the Catholic temples were brought to these territories by the Polish colonists after the Union of Lublin. However, as it is shown in the article, the first mention of the Lutsk organist dates back to the time before the Union of Lublin and the name of organist indicates his Ruthenian origin. Thus, the obtained results allow us not only to fill the gaps in Ukrainian historical musicology of the mid 16th - early 17th century, but also to hope for the appearing of similar studies of other Ukrainian lands.Представлена стаття є першим дослідженням такого роду, в якому спеціально розглядається музичне повсякдення Волині середини XVI – початку XVII століть. У цій роботі ми зосередилися майже виключно на світському сегменті музичного повсякдення. На основі аналізу актових книг, фіскально-облікових документів та інших джерел були сформовані три тематичні розділи. Перший розділ присвячений дослідженню музикантів Волині. У фіскально-облікових документах Великого князівства Литовського, а згодом Речі Посполитої (Малопольська провінція), використовувались різноманітні терміни для позначення музикантів та суміжних професій: «дударі», «скоморохи», «скрипалі», «трубачі», «медведники», «музики», «гудки». З цих та інших документів ми дізнаємося про кількість музикантів в різних, зокрема й невеликих населених пунктах. Серед прізвиськ, які були в музикантів, превалюють «дудник» та «скрипка», іноді зустрічається «гудка». Також в актових джерелах згадуються й інші музичні спеціальності: «кантори»-юдеї, «органісти», «пищики», «сурмачі», «трубачі», «бубнист». Також з цих документів ми дізнаємося про окремі епізоди з життя музикантів. У другому розділі спеціально досліджуються музичні інструменти: «кобзи», «турецькі кобзи», «лютня», «квінтарна лютня», «скрипки», «влоська скрипка», «цитара», «дуда», «смик», «труби», «бубон». В останньому розділі йдеться про два окремі явища музичної культури Волині – музику в танцях та волочебному обряді. Відсутність подібного дослідження давало підстави для появи різних міфів, зокрема про бідність музичної культури автохтонного населення Волині. Популярним був міф про те, що органи у католицькі храми були принесені на ці терени польськими колонізаторами після Люблінської унії. А, як ми бачимо з документів, перше повідомлення про луцького органіста походить ще з середини XVI століття. В свою чергу ім’я органіста виказує його руське походження. Таким чином, отримані результати дозволяють не лише заповнити прогалини в українській історичній музикології щодо XVI століття, але й сподіватися на появу аналогічних досліджень як щодо інших українських земель, так й інших хронологічних відтинків.ukVolhyniaeveryday life16th centurymusiciansmusical instrumentsseparate phenomena of musical cultureВолиньповсякденняXVI століттямузикантимузичні інструментиокремі явища музичної культуриСтаття